ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.11 Справа № 29/73/2011
За позовом: Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії
«Нафтогаз України»,
м. Київ;
до відповідача: Комунального спеціалізованого
теплозабезпечуючого підприємства
"Рубіжнетеплокомуненерго"
Рубіжанської міської ради,
м. Рубіжне Луганської області;
про стягнення 12 671 664 грн. 41 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1, головний юрисконсульт,
довіреність № 6/10 від 11.01.2011;
від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю
№ 1313 від 08.12.2010.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України дана справа розглядалась у судовому засіданні 23.05.2011 було оголошено перерву на 06.06.2011 о 11 год. 45 хвил.
Суть спору: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі –ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", позивач у справі) звернулася до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго»Рубіжанської міської ради (далі –КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго», відповідача у справі) основного боргу за договором № 06/09-723 ТЕ-20 від 23.09.2009 на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання у сумі 10 486 893 грн. 63 коп., пені у сумі 804 806 грн. 16 коп. за період з 29.09.2010 по 29.03.2011, інфляційних нарахувань у розмірі 1 002 196 грн. 51 коп. за період з листопада 2009 року по лютий 2011 року та 3% річних у розмірі 377 768 грн. 11 коп. за період з 11.11.2009 по 29.03.2011.
Позивач посилаючись на норми статей 11-16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), статей 193, 216, 217, 231, 264, 265 Господарського кодексу України (далі –ГК України) обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору на постачання природного газу щодо оплати спожитого природного газу.
Комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство "Рубіжнетеплокомуненерго" (далі –КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго») відповідач у справі, подав відзив на позов (а.с.63), в якому вимоги позивача не визнає, посилаючись на те, що розрахунки за газ не здійснені не з його вини.
Крім того, відповідач, зокрема, зазначив, що сторони неодноразово змінювали порядок розрахунку за поставлений природний газ згідно договору № 06/09-723 ТЕ-20 від 23.09.2009, визначивши новий порядок розрахунку з врахуванням особливостей розрахунку за рахунок субвенцій з державного бюджету, на підтвердження вказаних доводів подав спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків (а.с.64-95).
При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням наданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
23.09.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 06/09-723 ТЕ-20 на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобов’язався передати у власність Покупцю (відповідачу у справі) природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов'язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у статті 2 договору (а.с.11-17).
Кількість газу визначена пунктом 2.1 цього договору.
Пунктом 4.4 договору сторони встановили, що приймання –передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання –передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акти приймання –передачі газу складаються за встановленою формою на підставі технічних актів приймання –передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого Постачальником.
Не пізніше 5 числі місяця, наступного за місяцем поставки, Покупець зобов'язується надати Постачальнику для підпису два примірники акта приймання – передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання - передачі та реєстр обсягів реалізації газу.
Згідно пункту 5.1 договору вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів природного газу складає 872,78 грн. з ПДВ.
Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що оплата за газ згідно пункту 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата у розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та послуги з його транспортування здійснюється на підставі рахунку та акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 7 договору сторони визначили відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору.
Додатковою угодою № 1 від 21.12.2009 (а.с.18) до договору від 23.09.2009 № 06/09-723 ТЕ-20 сторони продовжили строк дії договору до 30.04.2010 та доповнили пункт 2.1 договору підпунктом 2.1.1 щодо обсягів постачання газу у період з 01.01.2010 по 30.04.2010.
На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачеві природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними повноважними представниками сторін актами приймання - передачі природного газу:
- від 31.10.2009 - у жовтні 2009 року поставлено газу у розмірі 999,420 тис.м.куб. на суму 872277 грн. 78 коп. (а.с.19);
- від 30.11.2009 - у листопаді 2009 року поставлено газу у розмірі 2688,316 тис.м.куб. на суму 2346319 грн. 19 коп. (а.с.20);
- від 31.12.2009 - у грудні 2009 року поставлено газу у розмірі 3243,098 тис.м.куб. на суму 2830524 грн. 05 коп. (а.с.21);
- від 31.01.2010 –у січні 2010 року поставлено газу у розмірі 4230,444 тис.м.куб. на суму 3692263 грн. 84 коп. (а.с.22);
- від 28.02.2010 - у лютому 2010 року поставлено газу у розмірі 3517,166 тис.м.куб. на суму 3069726 грн. 20 коп. (а.с.23);
- від 31.03.2010 - у березні 2010 року поставлено газу у розмірі 2691,259 тис.м.куб. на суму 2348887 грн. 80 коп. (а.с.24);
- від 30.04.2010 - у квітні 2010 року поставлено газу у розмірі 1,920 тис.м.куб. на суму 1675 грн. 74 коп. (а.с.25);
Всього в обсязі 17371,623 тис.м.куб. на загальну суму 15161674 грн. 60 коп.
Поставлений газ відповідачем був оплачений частково, залишок боргу складає 10 486 893 грн. 63 коп., що не спростовано відповідачем.
Не виконання відповідачем зобов'язань по розрахунку за отриманий природний газ і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.
Позивач у справі надав виписки з банківського рахунку, які є доказом часткової оплати відповідачем за спожитий природний газ за договором № 06/09-723 ТЕ-20 від 23.09.2009, які залучені до матеріалів справи (а.с.51-60).
Відповідач у справі надав відзив на позов, який здав у судовому засіданні 23.05.2011 (а.с.63), в якому позовні вимоги не визнав з огляду на наступне.
Сторони у справі неодноразово змінювали порядок розрахунків за поставлений природний газ, згідно договору № 06/09-723 ТЕ-20 від 23.09.2009, визначивши новий порядок розрахунку з врахуванням особливостей розрахунку за рахунок субвенцій з державного бюджету, а саме:
- 01.12.2009 сторонами прийнято рішення 2732/С, відповідно до якого термін розрахунку щодо суми 872277,00 грн. визначався моментом отримання коштів від учасника розрахунків (а.с.92-95);
- 25.01.2010 сторонами прийнято рішення 174/С, відповідно до якого термін розрахунку щодо суми 440993,00 грн. визначався моментом отримання коштів від учасника розрахунків (а.с.88-91);
- 04.02.2010 сторонами прийнято рішення 245/С, відповідно до якого термін розрахунку щодо суми 467096,00 грн. визначався моментом отримання коштів від учасника розрахунків (а.с.84-87);
- 10.03.2010 сторонами прийнято рішення 592/С, відповідно до якого термін розрахунку щодо суми 318692,00 грн. визначався моментом отримання коштів від учасника розрахунків (а.с.80-83);
- 13.04.2010 сторонами прийнято рішення 963/С, відповідно до якого термін розрахунку щодо суми 980805,00 грн. визначався моментом отримання коштів від учасника розрахунків (а.с.76-79);
- 01.06.2010 сторонами прийнято рішення 1541/С, відповідно до якого термін розрахунку щодо суми 758991,00 грн. визначався моментом отримання коштів від учасника розрахунків (а.с.72-75);
- 09.06.2010 сторонами прийнято рішення 1573/С, відповідно до якого термін розрахунку щодо суми 711524,00 грн. визначався моментом отримання коштів від учасника розрахунків (а.с.68-71);
- 21.07.2010 сторонами прийнято рішення 2091/С, відповідно до якого термін розрахунку щодо суми 124402,00 грн. визначався моментом отримання коштів від учасника розрахунків (а.с.64-67).
За своєю формою та сутністю зазначені документи є домовленістю сторін про зміну терміну розрахунку, зокрема, кінцевий термін погашення боргу за поставлений природний газ згідно договору встановлено з посиланням на подію –не пізніше дня отримання коштів відповідачем за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Крім того, відповідач вважає, що позивач заявив вимоги про стягнення боргу, щодо якого не пред’являв до оплати рахунки. Пеню, збитки від інфляції, річні позивач розрахував без врахування наведеного вище. Збитки та пеня розраховані та заявлені до стягнення в повному розмірі без врахування того, що збитки стягуються в розмірі, які не покриваються неустойкою.
У судовому засіданні 23.05.2011 було оголошено перерву до 06.06.2011 для здійснення сторонами звірення розрахунків із урахуванням вказаних прийнятих протокольних рішень, на які посилається відповідач у справі.
Після перерви відповідач надав контррозрахунок інфляційних нарахувань, що складають 736258 грн. 31 коп. за період прострочення листопад 2009 року та лютий 2010 року по лютий 2011 року, та контррозрахунок 3 % річних за цей же період прострочення в сумі 313271 грн. 07 коп. та надав на підтвердження контррозрахунку копії платіжних документів.
Позивач подав письмові пояснення, в яких позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № 06/09-723 ТЕ-20 від 23.09.2009 на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, який за своєю правою природою є договором поставки, різновидом договору купівлі-продажу у сфері господарської діяльності і до них застосовуються як загальні положення про зобов’язання так і положення про купівлю-продаж, поставку, що містяться в главах 54 Цивільного кодексу України та 19, 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Вказані норми статті 712 ЦК України кореспондуються з положеннями статті 265 ГК України.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи доведено, що позивач виконав свої зобов’язання за договором № 06/09-723 ТЕ-20 від 23.09.2009, поставив відповідачу природний газ в обсязі 17371,623 тис.м.куб., що підтверджується актами приймання –передачі природного газу за період з 01.10.2009 по 31.05.2010 (а.с.19-25).
Претензій по поставці газу у відповідача немає.
Проте, відповідач порушив порядок та умови проведення розрахунків за отриманий природний газ, визначені пунктом 6 договору, повністю не розрахувався з позивачем за спожитий природний газ, заборгованість складає 10486893 грн. 63 коп., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Отже, позовні вимоги позивача, що складають суму боргу 10486893 грн. 63 коп., відповідають чинному законодавству та умовам договору № 06/09-723 ТЕ-20 від 23.09.2009, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Строки внесення плати за спожитий природний газ визначені сторонами у пункті 6.1 договору № 06/09-723 ТЕ-20 від 23.09.2009.
Матеріалами справи доведено прострочення відповідачем оплати за спожитий природний газ у період з 29.09.2010 по 29.03.2011.
Позивачем на підставі пунктів 7.2, 7.10 договору та приписів статті 231 ГК України нараховано та заявлено до стягнення пеню за вказаний період прострочення у сумі 804806 грн. 16 коп.
Перевіркою розрахунку заявленої суми пені порушень законодавства та умов договору судом не встановлено.
Заперечення відповідача, що позивач сам допустив прострочення не надавши відповідачу рахунків до оплати, судом відхиляються, оскільки умовами пункту 6.1 договору № 06/09-723 ТЕ-20 від 23.09.2009, на підставі якого заявлено позов визначено, що остаточний розрахунок за спожиті обсяги газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі рахунку та акта приймання –передачі. Не подання позивачем рахунків не змінює визначеного сторонами строку остаточного розрахунку за спожитий газ та не звільняє відповідача від оплати спожитих обсягів газу згідно актів приймання –передачі газу.
Отже, вимоги позивача про стягнення пені заявлені обґрунтовано та підлягають до стягнення з відповідача.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на підставі вказаної норми заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з листопада 2009 року по лютий 2011 року у сумі 1002196 грн. 51 коп. та 3% річних у сумі 377768 грн. 11 коп. за період прострочення розрахунку за спожитий природний газ з 11.11.2009 по 29.03.2011.
Відповідач подав контррозрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних здійснений ним з урахуванням умов протокольних рішень: № 2732/С від 01.12.2009 (а.с.92-95), № 174/С від 25.01.2010 (а.с.88-91), № 245/С від 04.02.2010 (а.с.84-87), № 592/С від 10.03.2010 (а.с.80-83), № 963/С від 13.04.2010 (а.с.76-79), № 1541/С від 01.06.2010 (а.с.72-75), № 1573/С від 09.06.2010 (а.с.68-71), № 2091/С від 21.07.2010 (а.с.64-67).
За розрахунком відповідача інфляційні нарахування складаються 736258 грн. 31 коп., 3 % річних складаються 313271 грн. 07 коп.
Суд погоджується з контр розрахунком відповідача, оскільки вважає, що вказані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету погоджують перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунку та послідовність виконання сторонами спільного протокольного рішення.
Вказані вище протокольні рішення підписані позивачем та відповідачем у даній справі без зауважень.
Пунктом 3 цих протокольних рішень встановлено, що «З метою реалізації цього Спільного протокольного рішення сторони зобов’язуються:
- забезпечити подання до органів Державного казначейства України належним чином оформлених Спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію», затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України, Національною акціонерною компанією нафтобаз України та Державного казначейства України від 03.02.2009 № 55/57/43, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 342/16358 (далі –Порядок проведення розрахунків);
- перерахувати кошти наступній стороні, а остання сторона –до спеціального фонду державного бюджету України не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок;…».
Відповідач подав платіжні документи на підтвердження зарахування на рахунок коштів із державного бюджету та перерахування їх до спеціального фонду.
Відповідач вірно визначив періоди прострочення та суму інфляційних нарахувань та 3 % річних.
Також судом відхиляються заперечення відповідача щодо стягнення збитків від інфляції у розмірі, що не покриваються неустойкою за їх необґрунтованістю.
За таких обставин до стягнення підлягають інфляційні нарахування в сумі 736258 грн. 31 коп. та 3 % річних у сумі 313271 грн. 07 коп.
В решті заявлених вимог слід відмовити.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково у загальній сумі 12341229 грн. 17 коп., з них: борг за поставлений природний газ у сумі 10486893 грн. 63 коп., пеня у розмірі 804806 грн. 16 коп., інфляційні нарахування у сумі 736258 грн. 31 коп., 3% річних у сумі 313271 грн. 07 коп.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позову покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а саме на відповідача покладаються: 24835 грн. 04 коп. - державне мито та 229 грн. 85 коп. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго», вул. Іванова, буд.157, м. Рубіжне Луганської області, 93000, ідентифікаційний код 33515421 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 31301827 борг за поставлений природний газ у сумі 10486893 грн. 63 коп., пеню у розмірі 804806 грн. 16 коп., інфляційні нарахування у сумі 736258 грн. 31 коп., 3% річних у сумі 313271 грн. 07 коп., витрати зі сплати державного мита у 24835 грн. 04 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 229 грн. 85 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті вимог відмовити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –10.06.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко