ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Глибоцького районного суду від 08 лютого 2022 року, -

У С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою, ОСОБА_1 , - визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 17000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. в дохід держави.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 21 грудня 2021 року о 23 год. 28 хв. в с. Старий Вовчинець Чернівецького району Чернівецької області, керуючи транспортним засобом марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, в порушення п.2.5 ПДР від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_1 вважає, що постанова Глибоцького районного суду від 8 лютого 2022 року ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, що потягло за собою необґрунтоване притягнення його до відповідальності за адміністративне правопорушення, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

ЄУНСС №715/152/22 Головуючий у І інстанції: Цуркан В.В.

Провадження №33/822/143/22 Доповідач: Станковська Г.А.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

Вказує, що працівник поліції запропонував йому, проте, він, як особа ознайомлена з порядком проходження освідчення, як військовослужбовець, який звик до виконання законних вимог, відмовився у такий неетичний спосіб, як «дихни на мене» проходити процедуру освідчення та попросив надати спеціальний засіб «Драгер», на що працівники поліції відповіли, що останнього на той час не було у наявності.

В подальшому працівники поліції запропонували пройти йому освідчення з метою встановлення алкогольного сп`яніння в наркологічному диспансері м. Чернівці, на що він фактично погодився при умові попередньої доставки його автомобіля додому, оскільки він не зачинявся і залишити його на відкритій ділянці дороги було небезпечно. Проте, працівники поліції повідомили, що вони не зобов`язані цим займатись.

Крім того, вважає, що наявні в матеріалах справи відеозаписи не можуть бути належними та допустимими доказами в справі.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та закрити адміністративне провадження щодо нього, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з положеннями ч.7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Громадянин ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, хоч і був належним чином повідомлений, проте його інтереси в суді представив адвокат Мигалатюк А.В., за таких обставин, відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційних скарг цього не спростовують.

Заперечення вини ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не можуть бути взяті судом до уваги та доводяться наступним.

Згідно диспозиції статті 130 КУпАП, відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В даному випадку, ОСОБА_1 був вірно визнаний винуватим саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що повністю підтверджується дослідженими доказами, яким районний суд дав вірну юридичну оцінку.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, … під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, винуватість ОСОБА_1 доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №454666 від 21 грудня 2021 року, з якого вбачається, що 21.12.2021 року о 23 год. 28 хв. в с. Старий Вовчинець Чернівецького району, водй ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на місці та в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Відповідно до розділу І п.6. Інструкції №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Такий огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Матеріалами справи, дослідженими апеляційним судом, встановлено, що перш, ніж скласти відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №885088, оскільки не виконав вимогу дорожнього знаку «STOP», а саме здійснив проїзд без зупинки, чим порушив п.8.4 в) ПДР України (ч.1 ст.122 КУпАП).

Тільки після цього працівниками поліції було виявлено ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 , про які вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 було запропоновано провести огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціальних технічних засобів (згідно акту), оскільки були виявлені такі ознаки, як: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук, почервоніння очей, проте він відмовився. Окрім того, ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд у Глибоцькій ЗПЛ, згідно наявного в матеріалах справи направлення, однак, останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, в суду немає підстав не довіряти доказам, які знаходяться в матеріалах справи, оскільки вони складені у відповідності до вимог чинного законодавства. Окрім того, будь яких пояснень чи не згоди з оформленням матеріалів адміністративного провадження, ОСОБА_1 не було висловлено та не заявлено, а дії працівників поліції не були предметом розгляду в суді.

Крім того, обставини вказані в протоколі про адміністративне правопорушення було зафіксовано на технічні засоби, що підтверджується відеозаписами наданими поліцейськими, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, які виявили в останнього ознаки алкогольного сп`яніння.

Твердження ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі щодо пропозиції поліцейського пройти огляд в неетичний спосіб, не можуть бути взяті судом до уваги, так як жодних доказів останнім не надано, а лише зазначено про це в своїй скарзі, проте ні пояснень на окремому аркуші, а ні вказівки про це в протоколі немає, а отже їх слід вважати надуманими.

За таких обставин, дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , розуміючи протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.

У п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Обґрунтовуючи своє рішення, суддя приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, працівниками поліції не порушено порядку огляду водія ОСОБА_2 на стан сп`яніння, відповідно до ч.2 ст. 266 КпАП України, а районним судом вірно встановлено, що останній порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, і висновки суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи апелянта викладені в скарзі.

Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -    

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду Г.А. Станковська