Справа № 308/1912/19

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2022                 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/436/20, за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_9 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.09.2019.

Цим вироком:        

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з вищою освітою, тимчасово не працюючий, не одружений, не судимий, визнаний невинуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та виправданий за недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

Речові докази: робочий комп`ютер заступника начальника відділення № 280/06 АБ «Укргазбанк», марки «Іmpression Computers», інв. номер 1000120847, серійний номер 1176582, який було вилучено 25.10. 2018 та зберігається у камері зберігання речових доказів Ужгородського РВП ГУ НП в Закарпатській області, що вилучений з робочого місця у відділенні № 280/06 АБ «Укргазбанк», повернуто представнику АБ «Укргазбанк»; змиви з правої та лівої долоней рук ОСОБА_7 , що упаковані в конверти №№ 1,2; змиви з правої та лівої кишень штанів ОСОБА_7 , що упаковані в конверти №№3,4 знищено; мобільний телефон ОСОБА_7 марки «Самсунг» із сім-карткою НОМЕР_1 та карткою пам`яті 16 гб, який упаковано у конверт №5 повернуто ОСОБА_7 ; грошові кошти в сумі 200 доларів, чотири купюри номіналом по 50 доларів США, кожна, серія та номер AG08596226C, ML68716541A, AG59394053A, JA00963262A, які було виявлено на землі біля місця затримання ОСОБА_7 та упаковано у конверт №6 повернуто власнику ОСОБА_11 ; банківську виписку по рахунку ОСОБА_12 залишено у матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки «Huawei» чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_2 IMEI: НОМЕР_3 і номер мобільного НОМЕР_4 , який зберігається у камері зберігання речових доказів Ужгородського РВП ГУ НП в Закарпатській області повернуто ОСОБА_11 ..

Процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 3718, 00 грн. віднесено на рахунок держави.

-2-

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2018 на тимчасове вилучене майно: змиви правої та лівої долоні рук ОСОБА_7 , з лівої та правої кишень штанів ОСОБА_7 , мобільний телефон марки «Самсунг» із сім-карткою та карткою пам`яті, що належить ОСОБА_7 , з грошових коштів в сумі 200 доларів США (4 банкноти по 50 доларів AG08596226C, ML68716541A, AG59394053A, JA00963262A), - скасовано.

За вказаним вирокомОСОБА_7 виправданий за обвинуваченням в тому, що він, виконуючи обов`язки начальника відділення №280/06 АБ «Укргазбанк», яке є структурним підрозділом банківської установи - ПАТ АБ «Укргазбанк», в якій державна частка перевищує 50 відсотків, будучи по цій ознаці службовою особою, що займає відповідальне становище, нехтуючи вищеописаними вимогами Статуту ПАТ АБ «Укргазбанк», Положенням про відділення №280/06 АБ «Укргазбанк», своєю посадовою інструкцією та Закону України «Про банки і банківську діяльність» (із змінами та доповненнями), 22.10.2018 вчинив умисний, корупційний злочин у сфері службової діяльності за таких обставин.

ОСОБА_7 , будучи призначеним на посаду заступника начальника відділення №280/06 АБ «Укргазбанк» з 01.12.2017 (наказ голови правління ПАТ АБ «Укргазбанк» №425-П від 27.11.2017), та в період з 05.10.2018 по 22.10.2018, виконуючи обов`язки начальника відділення №280/06 АБ «Укргазбанк» ОСОБА_13 , оскільки остання знаходилась в щорічній відпустці і до 26.10.2018 перебувала за межами України, у зв`язку з чим, в зазначений період часу, з 05.10.2018 по 22.10.2018 був службовою особою, яка обіймає відповідальне становище. Зокрема, повноваження особи на посаді начальника відділення № 280/06 АБ «Укргазбанк» (яке є структурним підрозділом установи ПАТ АБ «Укргазбанк» з державною часткою понад 50 відсотків), пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, що підтверджується Статутом ПАТ АБ «Укргазбанк», Положенням про відділення № 280/06 АБ «Укргазбанк», посадовою інструкцією начальника відділення, Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 ставиться у вину те, що він 18.10.2018 приблизно о 13 год., під час розмови із ОСОБА_11 , який звернувся до нього з тим щоб отримати інформацію, яка становить банківську таємницю, а саме, дані по банківському рахунку клієнта ПАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_12 , відкритого у відділенні №283/06 АБ «Укргазбанк» в м.Виноградів, вирішив використати дану ситуацію у особистих інтересах, з метою особистого протиправного збагачення.

ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що інформація, яку мав намір отримати ОСОБА_11 , відноситься до банківської таємниці, під час вказаної зустрічі з останнім, яка відбувалася у приміщенні піцерії «Деліція» за адресою м.Ужгород проспект Свободи,45, що неподалік офісу відділення №280/06 АБ «Укргазбанк», запевнив ОСОБА_11 в тому, що за неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США, він з використанням свого посадового становища вирішить питання про передачу йому інформації по банківському рахунку ОСОБА_12 , на що ОСОБА_11 погодився.

Після чого, за твердженням обвинувачення, 19.10.2018 ОСОБА_7 , знаходячись по місцю роботи у відділенні №280/06 АБ «Укргазбанк» за адресою м.Ужгород вул.Швабська,70, з використанням свого службового становища - керівника відділення, отримав у своє розпорядження виписку по рахунку ОСОБА_12 НОМЕР_5 за період з 01.10.2018 по 19.10.2018, яку за його вказівкою о 12 год. 49 хв., за допомогою свого робочого комп`ютера та під своїм логіном « ОСОБА_14 », сформувала його підлегла - головний економіст управління роздрібних продажів відділення №280/06 ОСОБА_15 , яка не була обізнана з протиправними намірами ОСОБА_7 щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11

-3-

При цьому, згідно з отриманої виписки встановлено, що на рахунок ОСОБА_12 за вказаний період поступали грошові кошти в сумі 25 тисяч грн. В цей же день, точний час не встановлено, ОСОБА_7 , знаходячись неподалік офісу відділення №280/06 АБ «Укргазбанк» в м.Ужгороді, передав ОСОБА_11 вищевказану виписку по банківському рахунку ОСОБА_12 .

У подальшому, за версією сторони обвинувачення, 22.10.2018 в період з 13 год. 04 хв. по 13 год. 17 хв. ОСОБА_7 , знаходячись навпроти будинку АДРЕСА_3 , під час чергової зустрічі із ОСОБА_11 , одержав від нього неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США, що по курсу НБУ складає 5636,4 грн., за передачу йому інформації, що становить банківську таємницю, а саме виписки по банківському рахунку ОСОБА_12 НОМЕР_5 , відкритого у відділенні №283/06 АБ «Укргазбанк» в м.Виноградів, за період з 01.10.2018 по 19.10.2018, та після чого був викритий на місці вчинення злочину співробітниками УСБУ в Закарпатській області.

Наведені вище дії  ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України, як одержання неправомірної вигоди, кваліфікуючими ознаками якого є одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища.

Виправдовуючи ОСОБА_7 за вказаним обвинуваченням, суд першої інстанції, оцінивши докази, досліджені за клопотанням сторони обвинувачення, проаналізувавши їх достатність, доведеність фактичних обставин кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні, прийшов до висновку про недоведеність, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України вчинено обвинуваченим та наявність, передбачених п.2 ч.1 ст.373 КПК України підстав для виправдання ОСОБА_7 . Такі висновки суд обґрунтував тим, що показання допитаних у судовому засіданні свідків - співробітників відділення «Укргазбанк»: ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , не містять в собі інформації про час, місце, спосіб вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_7 . При цьому, оцінюючи показання свідка ОСОБА_16 , суд зазначив, що такі не підтверджують надання ОСОБА_7 вказівки ОСОБА_15 сформувати виписку по рахунку ОСОБА_12 , проте з них вбачається, що більшість із 46 працівників 14-ти відділень банку мають доступ до системи Скрудж Веббанк, яка надає доступ до рахунків клієнтів банку у будь-якому районі області. Крім того судом першої інстанції враховано, що згідно показань свідка ОСОБА_17 , останній не виключив можливість виникнення ситуації, коли хтось із працівників банку або інших осіб, за умови відкритої програми на комп`ютері, міг скористатись цією ситуацією та отримати реквізити по рахунку, однак стороною обвинувачення даний факт не перевірено та не встановлено. Оцінюючи показання свідка ОСОБА_25 суд зазначив, що такі показання є нечіткими та непослідовними, ними підтверджується те, що остання надала ОСОБА_11 номер телефону ОСОБА_7 . Поряд з тим, судом першої інстанції критично оцінено показання свідка ОСОБА_11 у зв`язку з його сумнівними твердженнями про наявність боргових відносин з ОСОБА_12 , поінформованість щодо надходження коштів на рахунок ОСОБА_12 в Укргазбанку, або про відкриття такого ранку в банку на його ім`я; причин звернення за контактами працівника відділення Укргазбанку саме до співробітниці Департаменту праці ОСОБА_25 та мети його візиту до департаменту праці. При цьому судом враховано, що до СБУ із заявою ОСОБА_11 звернувся ввечері 19.10.2018, вже після того, як, за його словами, ОСОБА_7 йому надав таку виписку, хоча згідно показань ОСОБА_11 ,

-4-

на контакт з ОСОБА_7 з приводу такої інформації він вийшов вже 18.10.2018, та вже тоді останній почав від нього просити гроші за таку інформацію, чому відразу не звернувся до правоохоронних органів ОСОБА_11 пояснити не зміг. Також судом першої інстанції досліджено всі письмові докази, які, на переконання сторони обвинувачення, вказують на причетність ОСОБА_7 до інкримінованого злочину та констатовано, що ними підтверджуються показання ОСОБА_7 про те, що безпосередньо в нього при затриманні грошей виявлено не було. Зокрема, враховано те, що відповідно до протоколу затримання ОСОБА_7 від 22.10.2018, грошові кошти у кількості чотири купюри по 50 доларів США кожна (всього 200), при особистому обшуку ОСОБА_7 виявлені не були, а знаходились на землі на відстані близько 2-х метрів від останнього. Відповідно до цього ж протоколу при проведенні перевірки вказаних коштів ультрафіолетовою лампою не виявлено відповідного світіння, як і не виявлено світіння при проведенні перевірки ультрафіолетовою лампою на долонях ОСОБА_7 , що, на думку суду, виключає версію про те, що ОСОБА_7 викинув грошові кошти. Крім того судом враховано, що на жодному із переглянутих судом відеозаписів факту передачі ОСОБА_11 . ОСОБА_7 грошових коштів не зафіксовано, а отже висновок сторони обвинувачення, що останній 22.10.2018 в період з 13 год. 04 хв. по 13 год. 17 хв. отримав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США не ґрунтується на матеріалах справи та є безпідставним. Поряд з тим, суд врахував, що за версією обвинувачення ОСОБА_7 отримав неправомірну вигоду у праву руку і поклав до правої кишені штанів, однак яким чином при проведенні змивів за висновком експертизи відповідний порошок виявлено і на його лівій долоні та лівій кишені штанів не зрозуміло і стороною обвинувачення не зазначено. Крім того, суд першої інстанції визнав недопустимим доказом протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 22.10.2018, яким зафіксовано відправлення смс-повідомлень до ОСОБА_7 , оскільки такий протокол, за відсутності інших доказів вини, не може служити достатнім доказом того, що такі повідомлення були отримані останнім, до того ж перевірка телефонних з`єднань вказаних осіб на підставі ухвали слідчого судді у встановленому законом порядку органом досудового розслідування не проведена, відповідної ухвали слідчого судді не надано, що свідчить про отримання органом розслідування цього доказу не у спосіб, визначений КПК України. Також судом враховано, що службове розслідування, за наслідками якого був складений висновок від 26.11.2018 проведено більше ніж через один місяць після затримання ОСОБА_7 і такий висновок містить відомості, які самі по собі не можуть бути покладені в основу обвинувачення, оскільки викликають обґрунтований сумнів, оскільки вимагали перевірки його результатів слідчим шляхом, однак залишились не перевіреними органом досудового розслідування. Поряд з тим враховано і те, що підписання розпорядження про проведення службового розслідування №2651, створення комісії у складі 4-х відповідальних працівників департаментів АТ «Укргазбанк» та Закарпатської дирекції, проведення службового розслідування та складення висновку мали місце в одну дату, що викликає об`єктивний сумнів у фізичній можливості проведення такого. Також, згідно наведеного висновку, в ході службового розслідування було використано дані відеокамер у приміщенні банку від 21.10.2018, проте в ході розгляду справи встановлено, що 21.10.2018 був неробочим днем, неділею, під час якого відділення банку не працювало, що підтвердила і допитана в суді свідок ОСОБА_15 . Також суд першої інстанції констатував, що органом досудового розслідування комп`ютер ОСОБА_15 перевірений не був, не вилучений, не оглянутий на предмет виготовлення виписки з рахунку ОСОБА_12 , не приєднаний в якості речового доказу. У зв`язку з наведеним, суд прийшов до висновку, що факт місця, часу, обставин та особи, що підготували банківську інформацію, що опинилась у ОСОБА_11 , органом досудового розслідування не встановлено, а висновки побудовані на

-5-

суперечливому висновку службового розслідування та показаннях заявника ОСОБА_26 , в той час, коли оглядом комп`ютера ОСОБА_7 , факту підготовки ним цієї виписки не встановлено, матеріали справи таких доказів не містять, відомостей про те, хто міг йому передати таку виписку не здобуто.

Крім того суд  першої інстанції констатував  недотримання  у даному кримінальному  провадженні   вимог   ч.3  ст.252 КПК України, оскільки протоколи про результати НСРД було виготовлено та передано прокурору тільки 29.10.2018, тобто через тиждень після проведення НСРД. Також судом враховано, що у протоколах про результати отримання грошових коштів від 22.10.2018, про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 22.10.2018, про вручення спеціальних технічних засобів від 22.10.2018, всі вищевказані дії проведено з громадянином ОСОБА_11 як потерпілим. Також судом констатовано невідповідність щодо часу отримання такої ухвали працівниками СБУ та часу початку її проведення, що не відповідає вимогам ч.3 ст.246, ч.2 ст.269 та ч.2 ст.270 КПК України, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що відомості щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містяться в ухвалі слідчого судді Закарпатського апеляційного суду за №0154 від 22.10.2018  та всі результати, що були отримані на підставі цієї ухвали, а саме, протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (візуальне спостереження) №14/5395 та аудіо-, відео контролю особи №14/5396 з додатками до них (компакт-диск DVD-R №14/145 від 22.10.2018, оптичний диск № 14/146 від 22.10.2018, є недопустимими доказами в даному кримінальному провадженні. Судом також взято до уваги відсутність в матеріалах кримінального провадження протоколу  освідування ОСОБА_7 в порядку ч.5 ст.241 КПК України, змиви з рук ОСОБА_7 , його штанів отримано та відображено у протоколі затримання ОСОБА_7 від 22.10.2018, що свідчить про отримання їх у порядку, не передбаченому КПК України, під час затримання ОСОБА_7 в ході проведення НСРД без наявності в розпорядженні ухвали слідчого судді, у зв`язку з чим відомості та додатки до вказаного протоколу затримання, поміщені у конверти №№1,2,3,4 щодо освідування ОСОБА_7 , а також і висновок судово-хімічної експертизи №5529 від 27.11.2018,  який  ґрунтується на незаконно вилучених доказах,  суд визнав неналежними та недопустимими доказами. Таким чином застосовуючи доктрину «плодів отруєного дерева» та положення ст.87 КПК України, суд визнав недопустимими доказами: протоколи про результати отримання грошових коштів від 22.10.2018, про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 22.10.2018, про вручення спеціальних технічних засобів від 22.10.2018, протокол затримання ОСОБА_7 від 22.10.2018 щодо його освідування, додатки до вказаного протоколу затримання, поміщені у конверти №№1,2,3,4 із змивами з його долонь та штанів, висновок експерта №5529 від 27.11.2018, підставою для проведення та складення яких була ухвала слідчого судді Закарпатського апеляційного суду за №0154 від 22.10.2018 (в деяких документах зазначена як ухвала апеляційного суду Закарпатської області) про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме, на візуальне спостереження за ОСОБА_7 , його відео та аудіо контроль, та всі результати, що були отримані на підставі цієї ухвали, а саме, протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (візуальне спостереження) №14/5395 та аудіо-, відео контролю особи №14/5396 з додатками до них (компакт-диск DVD-R №14/145 від 22.10.2018, оптичний диск №14/146 від 22.10.2018). Констатувавши ненадання стороною обвинувачення інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не було доведено поза розумним  сумнівом того, що заступник начальника відділення №280/06 АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 ,

-6-

при виконанні обов`язків директора відділення №280/06 АБ «Укргазбанк», будучи службовою особою, яка обіймає відповідальне становище, використовував надане йому службове становище для одержання неправомірної вигоди, як в той же час і не доведено, що ОСОБА_7  одержав таку неправомірну вигоду. У зв`язку з наведеним та з урахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Європейського суду з прав людини у справах «Кобець проти України», «Щербакова проти України», «Ушаков та Ушакова проти України», ст.62 Конституції України, ст.ст.2,9,17,368,370,373 КПК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для виправдання ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.368 КК України.

В апеляційній скарзі, прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_9 просить вирок Ужгородського міськрайонного суду від 20.09.2019 щодо ОСОБА_7 скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (зі змінами внесеними згідно із Законами №1698-VІІ від 14.10.2014, №770-VІІІ від 10.11.2015, №889-VІІІ від 10.12.2015) та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 06 (шість) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків в органах банківської сфери на строк 03 (три) роки з конфіскацією належного йому майна. Також прокурор просить вирішити питання про долю речових доказів та стягнути з ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 3718 грн. Одночасно ставить питання про допит апеляційним судом свідка ОСОБА_11 та дослідження письмових доказів, зокрема: протокол від 22.10.2018 про результати отримання коштів від ОСОБА_11 ; протокол ідентифікації (помічення та вручення коштів від 22.10.2018; протокол затримання ОСОБА_7 від 22.10.2018; мобільний телефон ОСОБА_7 із сім-картою до нього; копію наказу від 05.10.2018 №343-П; протокол огляду мобільного телефону від 22.10.2018; виписку по особовому банківському рахунку ОСОБА_12 ; висновок експерта №5529 від 27.11.2018; ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 23.10.2018; копію висновку службового розслідування від 26.11.2018; протоколи НСРД від 29.10.2018; ухвалу апеляційного суду від 22.10.2018 №0154; диск №14/145; диск №14/146; картку пам`яті Трансенд 17 гб. В обґрунтування вимог про скасування вироку прокурор посилається на його незаконність, необґрунтованість та невмотивованість, на істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. На його думку, суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, встановлені під час досудового розслідування кримінального провадження, не здійснив перевірку їх доказами і не дав їм належну оцінку у відповідності до вимог ст.94 КПК України, внаслідок чого безпідставно виправдав ОСОБА_7 за пред`явленим обвинуваченням. Прокурор вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно не дав оцінки показанням ОСОБА_7 щодо невизнання вини та показанням свідка ОСОБА_15 , яка заперечила виготовлення та передачу ОСОБА_7 виписки по банківському рахунку ОСОБА_12 , оскільки такі спростовуються висновком службового розслідування від 26.11.2018. Також на його думку, суд помилково не взяв до уваги показання заявника ОСОБА_11 , який детально розповів про обставини вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Крім того, прокурор вважає невірним висновок суду про недопустимість в якості доказів матеріалів аудіо,- відеоконтролю від 22.10.2018 та інших письмових доказів. Поряд з тим зазначає, що причиною того, що на аудіо - відеозаписі не видно як ОСОБА_11 передає кошти ОСОБА_7 , є близьке розміщення Степи та Мигалька один до одного, тому технічні засоби, які були розміщені на ОСОБА_11 не змогли зафіксувати цей момент, хоча із цього запису об`єктивно

-7-

зрозуміло, що під час розмови ОСОБА_11 відраховує купюри, про що свідчить характерний звук, на що ОСОБА_7 йому каже «та успокойся», а ОСОБА_27 йому каже «тут як ми домовлялись». З цього запису вбачається, що ОСОБА_7 протягує праву руку та бере щось від ОСОБА_27 і ставить собі в кишеню. Також прокурор зазначає про неврахування судом того, що після отримання ОСОБА_7 коштів і до його затримання, він мав можливість перекласти їх з правої кишені штанів до лівої, які згодом викинув на землю, чим пояснюється походження порошку на долоні лівої руки ОСОБА_7 та лівій кишені штанів. Також вказує на безпідставність висновку суду про недотримання оперативними підрозділом СБУ строків направлення прокурору протоколів, складених за результатами проведення щодо ОСОБА_7 негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки відповідно до ухвали Закарпатського апеляційного суду від 22.10.2018 було надано дозвіл на проведення щодо ОСОБА_7 . НСРД терміном до 22.12.2018, тому протоколи про проведення вказаних дій могли бути направлені прокурору в будь-який день в межах цього строку. При цьому звертає увагу на те, що всупереч висновкам суду першої інстанції, ухвала апеляційного суду була отримана оперативним працівником УСБУ ще до початку проведення стосовно ОСОБА_7 негласних слідчих дій, з яких причин зазначена ухвала була облікована в УСБУ в Закарпатській області лише о 16-ій год. 22.10.2018, невідомо. Поряд з тим прокурор вказує і на те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про допит працівників УСБУ в Закарпатській області, на виконанні яких перебувала вказана ухвала суду, свідка ОСОБА_12 , чим допустив неповноту судового розгляду. Також прокурор звертає увагу на безпідставність висновку суду про те, що освідування ОСОБА_7 проведено з порушенням вимог КПК України, оскільки такі дії проведено з дотриманням вимог ст.ст.103,104,105,241 КПК України. Прокурор вказує також на порушення судом першої інстанції вимог ст.349 КПК України щодо порядку дослідження доказів, оскільки такі досліджувались всупереч визначеним ухвалою суду порядку та послідовності, а також долучення до матеріалів провадження наданих стороною захисту документів, які не були відкриті стороні обвинувачення. При призначенні ОСОБА_7 покарання прокурор просить врахувати невизнання ним вини, намагання ввести суд в оману, вчинення ним тяжкого корупційного злочину.

На апеляційну скаргу прокурора, захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подано заперечення з вимогою залишити таку без задоволення у зв`язку з обґрунтованістю, вмотивованістю та законністю вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 . Захисник зазначає про відсутність в апеляційній скарзі прокурора процесуальних підстав для скасування вироку та ухвалення апеляційним судом нового вироку. Одночасно ставить питання про зміну вироку щодо ОСОБА_7 шляхом виключення з мотивувальної частини вироку посилання суду про виправдання ОСОБА_7 за недоведеністю його вини у скоєнні інкримінованого правопорушення, зазначивши, що останній підлягає виправданню за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Вважає, що наведені прокурором твердження про нібито недотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки суд першої інстанції вірно оцінив досліджені докази та з належним врахуванням положень ст.62 Конституції України та ст.ст.17,84-87,92,370 КПК України, а також практики Європейського суду з прав людини, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для виправдання обвинуваченого ОСОБА_7 за пред`явленим обвинуваченням. Крім того, захисник вказує на те, що посилання прокурора на порушення судом під час судового розгляду порядку дослідження доказів не

-8-

відповідає дійсності, оскільки надані суду стороною захисту документи предмету доказування у кримінальному провадженні не стосувались і такі документи судом не враховувались. Поряд з тим захисник звертає увагу і на те, що при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку доводам сторони захисту щодо наявності в діях працівників СБУ в Закарпатській області очевидної провокації злочину, про що, окрім іншого, свідчить і систематичне використання правоохоронними органами особи ОСОБА_11 для провокацій вчинення злочинів. Одночасно захисник вказує на те, що підстав для повторного дослідження апеляційним судом доказів у кримінальному провадженні за клопотанням прокурора, немає, оскільки таке клопотання не узгоджується з вимогами ч.3 ст.404 КПК України.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника-адвоката ОСОБА_8 , про необґрунтованість апеляційної скарги прокурора та законність виправдувального вироку, дослідивши докази, клопотання про дослідження яких заявив прокурор, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. А саме рішення має бути ухвалене згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Згідно до вимог ч.1 ст.337 КК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ст.368 КПК України, суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

У відповідності до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

-9-

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі №4291498 «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005, тягар доказування винуватості лежить на стороні обвинувачення.

У пункті 146 справи «Барбера, Мессегуэ і Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», вказано про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно п.1 ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку належить зазначити - формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

При цьому колегія суддів враховує, що усталена практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 10.07.2001 у справі «Авшар проти Туреччини» - п.282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.08.2008 у справі «Кобець проти України» - п.43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86, «Яллох проти Німеччини»). У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998, «Бочаров проти України» Європейський суд зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 , суд першої інстанції дотримався зазначених вимог закону.

-10-

Із матеріалів кримінального провадження та вироку вбачається, що суд, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , провів судовий розгляд у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, дослідив і проаналізував докази, які було надано сторонами обвинувачення та захисту.

Окрім того, колегія суддів вважає, що спростовуючи пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, суд навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відхилив інші, зазначив, з яких підстав визнав окремі докази недопустимими, і обґрунтовано дійшов висновку про його невинуватість, вказавши у мотивувальній частині вироку підстави виправдання.

Так, будучи допитаним у судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_7 заперечив  винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та показав, що все те, що сталося 22.10.2018 є нічим іншим, як провокацією з боку правоохоронних органів, яка відбулась з використанням ОСОБА_28 та ОСОБА_11 . При цьому, обвинувачений не заперечував обставин щодо роботи в період часу з 2012 року до моменту звільнення на різних посадах в системі відділень «Укргазбанку», а також того, що з 2017 року до моменту звільнення, зокрема, обіймав посаду заступника начальника Ужгородського відділення №280/06,  однак, 05.10.2018 начальник Ужгородського відділення №280/06 ОСОБА_13 пішла у відпустку, тому він почав виконувати обов`язки начальника відділення банку, при цьому з посадовими обов`язками начальника відділення, як і з наказом про призначення його виконувачем обов`язків начальника відділення на період з 05.10. по 21.10.2018 його не ознайомлено. Попри це, станом на 22.10.2018 він вже цих обов`язків не виконував, оскільки ОСОБА_13 повинна була вийти на роботу і жодних інших наказів про покладання на нього обов`язків начальника відділення не існувало, тому вважав безпідставним звинувачення щодо нього як щодо службової особи, яка займає відповідальне становище та кваліфікацію діяння як службового злочину. Щодо обставин спілкування та знайомства зі ОСОБА_11 зазначив, що з таким пішов на контакт лише за проханням знайомої його матері ОСОБА_25 , яка працює в Департаменті соціального захисту Ужгородської міської ради. Крім того, зазначив, що вона давно співпрацює з ОСОБА_29 та іншими банками, так як неодноразово направляла у банк клієнтів, багато разів сама з ними приходила, це були люди, які звертались до управління соцзахисту і з метою відкриття рахунків для отримання різних видів допомоги і вона їм рекомендувала ОСОБА_29 . Повідомив, що у них були нормальні стосунки до цього випадку, коли вона стала учасником провокації проти нього, а, починаючи з 18.10.2018 ОСОБА_25 кілька разів йому телефонувала і наполегливо просила зустрітись і допомогти її знайомому, при цьому зазначає, що внаслідок її настирливих прохань про зустріч зі ОСОБА_11 , стверджуючи, що це її знайомий, який хоче отримати кредит на сонячну електростанцію, та вирішити питання по житлу і інше. На прохання ОСОБА_30 18.10.2018 йому зателефонував чоловік ОСОБА_31 , як йому стало відомо пізніше прізвище його ОСОБА_32 , і попросив про зустріч. Зазначив, що з ним зустрівся у приміщенні кафе на АДРЕСА_4 , з тим, щоб зрозуміти, що від нього хочуть ОСОБА_28 та ОСОБА_31 . Зауважує, що з самого початку ОСОБА_11 себе поводив дивно і прохань у нього було багато, зокрема просив порадити, хто може допомогти підібрати житло. Крім того, повідомив, що ОСОБА_31 цікавився сферою роботи сонячних електростанцій, питанням зеленого тарифу, оскільки вважав це вигідною справою, та зазначав, що йому відомо, що саме Ужгородське відділення Укргазбанку найбільш потужне, видає багато кредитів,

-11-

у тому числі і на такі цілі. Таким чином, зауважує, що сприйняв ОСОБА_11 як потенційного клієнта банку та погодився вивчити це питання, при цьому сподіваючись, що за залучення клієнтів до банку, отримає відповідні премії та бонуси. Також, зауважує, що під час розмови ОСОБА_11 просив у нього допомоги у справі одного свого знайомого, який не повертає йому борг у сумі 15 тис. дол. США на, що він пообіцяв пошукати знайомих нотаріусів чи адвокатів, які б дали кваліфіковану допомогу і порекомендував звернутись до суду. При цьому стверджує, що саме ОСОБА_11 йому показав копію квитанції про внесення на рахунок цього знайомого Чедрекі коштів у сумі 25 тис грн. та просив підтвердити таку інформацію, при цьому, ОСОБА_11 не повідомив звідки в нього ця квитанція, тому на прохання останнього про таку інформацію щодо рахунків клієнтів, відповів, що не може надати йому таку інформацію, оскільки це банківська таємниця. Наступного дня, 19.10.18 ОСОБА_11 декілька разів телефонував йому, вони спілкувались щодо питань сонячної станції та знову просив щодо даних по його боржнику на, що він йому відмовив. У цей же день ОСОБА_11 особисто прийшов до нього в офіс банку, попри інше, повторно просив дізнатись інформацію про рахунок Чедрекі, однак, в цьому проханні він йому в черговий раз відмовив, однак ОСОБА_11 залишив йому копію квитанції таким чином, ніби забув її. Він сам зателефонував ОСОБА_11 та повідомив про те, що він забув цю квитанцію на, що ОСОБА_11 відповів, що пізніше забере. При цьому, ніяких пропозицій про необхідність сплати ОСОБА_11 коштів не висловлював і ніяких банківських документів останньому не надавав. Ввечері до банку прийшла ОСОБА_28 , яка наполягала на необхідності допомогти ОСОБА_11 у його питанні. У понеділок 22.10.2018 о 08 год. 30 хв., ОСОБА_28 повторно йому зателефонувала з тим же проханням, а потім зателефонував ОСОБА_11 і попросив зустрітись та близько 13 год. під час обідньої перерви він вийшов на зустріч зі ОСОБА_11 біля будівлі банку. Під час зустрічі він повернув  ОСОБА_11 забуту в офісі квитанцію про внесення коштів на рахунок Чедрекі, тоді ОСОБА_11 попросив про надання інформації про можливість працевлаштування його знайомої на, що він відповів, що уточнить, оскільки у банку нехватка кадрів та якщо його знайома по освіті і іншим даним підходить, можливо її візьмуть. У цей момент ОСОБА_11 почав відводити його в певному напрямку і після того як вони розійшлись, до нього почали підбігати люди, кричали, що це СБУ, застосували силу, хапали за частини одягу, порвали сорочку, а один із них, тримаючи йому руки, почав перевіряти вміст кишень, після чого звалили на землю і там тримали, а, коли його укладали на землю, в цей час на землі перед собою він побачив грошові купюри – долари, як вони там опинились, йому не відомо. Тоді зрозумів, що це провокація щодо нього. Його було затримано працівниками прокуратури, та під час такого заявив про те, що це «підстава», про що власноручно зазначив і в протоколі затримання від 22.10.2018. Однак, стверджує, що ніяких грошей він від ОСОБА_11 не отримував, їх не торкався, при перевірці долонь його рук ніяких слідів люмінесцентного світла від помічених коштів виявлено не було, що відображено у протоколі затримання. Яким чином гроші опинились на землі поряд з місцем його затримання йому не відомо, вважає, що такі було підкинуто ОСОБА_11 , або працівниками СБУ. Щодо наявності на ватних дисках із змивами з долонь його рук та карманів штанів ознак порошку, що співпадає з порошком на помічених коштах, то, на його думку, такий було нанесено працівниками СБУ під час його затримання, утримання силою його на землі. При цьому в ОСОБА_11 , незрозуміло яким чином з`явилась частина виписки з рахунку ОСОБА_33 та ОСОБА_11 точно знав про реквізити рахунку Чедрекі із квитанції, яку показував і залишав. Однак, ніяких виписок ОСОБА_11 не передавав і вказівок таких її готувати також нікому не давав, тому, не виключено, що ця виписка ОСОБА_11 була заздалегідь підготовлена та яку міг виготовити будь-який працівник Укргазбанку, у кого є доступ до системи ВЕБ-банк Скрудж, у будь-якому відділенні в області або сам ОСОБА_12 , міг отримати таку

-12-

виписку, звернувшись до банку. Жодних виписок ОСОБА_11 не було потрібно, оскільки всі дані по рахунку Чедрекі у нього були, тому ОСОБА_11 потрібно було будь-яким чином передати кошти. Жодних смс-повідомлень на месенджер «Вайбер» від ОСОБА_11 не отримував, однак було кілька дзвінків на Вайбер та Ватцап від ОСОБА_11 , а надані останнім органу досудового розслідування дані з телефону з текстами смс-повідомлень є сумнівними.

Ці заперечення ОСОБА_7 проти обвинувачення під час судового розгляду не були спростовані стороною обвинувачення належними та допустимим доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні ОСОБА_16 який працює на посаді директора Закарпатської обласної дирекції Укргазбанку, дав показання про те, яка інформація відноситься до банківської таємниці, і в яких випадках може бути доступ до такої третіх осіб. Показав, що до складу Закарпатської дирекції входить 14 відділень, загальна чисельність працівників банку по області понад 46 чоловік і більшість з них має доступ до системи ОСОБА_34 , яка надає доступ до рахунків клієнтів банку, скільки з них в ході службового розслідування та слідства перевірено – йому не відомо. Про будь-яку протиправну діяльність ОСОБА_7 , крім даної справи, йому не відомо, про випадки притягнення ОСОБА_7 до якої-небудь відповідальності за порушення під час роботи у банку також невідомо. Крім того підтвердив, що дійсно, в період часу, коли начальник відділення ОСОБА_35 перебувала у відпустці, ОСОБА_7 , виконував обов`язки начальника за відповідним наказом голови правління, за згодою ОСОБА_7 , а після відпустки начальник відділення захворіла, тому продовжував виконувати обов`язки начальника ОСОБА_7 . Крім того повідомив, що будь-яких відомостей щодо ОСОБА_7 про розголошення ним банківської таємниці та інформації, або щодо інших неправомірних дій йому невідомо.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що працювала у відділенні №280/06 АБ «Укргазбанк», яке знаходиться на вул.Швабській в м.Ужгороді. Повідомила, що знає, що за розголошення банківської таємниці настає відповідальність, при роботі у банку, виконання її обов`язків було пов`язане з банківською інформацією та вона мала доступ до інформації по рахунках клієнтів банку фізичних осіб. Зазначає, що клієнта банку з прізвищем ОСОБА_36 вона особисто не знає, особисто з ним не знайома, не пам`ятає чи отримувала будь-які вказівки від керівництва, зокрема, ОСОБА_7 , який виконував обов`язки начальника відділення, в тому числі чи надавав їй вказівки ОСОБА_7 про формування виписки по рахунку клієнтів, у тому числі і клієнта ОСОБА_12 . Яким чином сформовано 19.10.2018 виписку по рахунку щодо ОСОБА_12 під її логіном користувача та хто міг таку сформувати їй не відомо, логін і пароль доступу до програмного забезпечення окремо записаним ніде не мала, нікому не передавала. На запитання захисту повідомила, що за час роботи з ОСОБА_7 вона не пам`ятає чи були випадки, щоб він до неї звертався з проханнями надати будь-яку інформацію щодо рахунків клієнтів банку. Щодо роботи відділення банку у неділю, повідомила, що бувають випадки, коли проводять навчання з працівниками банку, то можуть виходити працівники на роботу, однак лише для навчання, обов`язки за посадою не виконують.

З показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що 19.10.2018 свідок працював разом з ОСОБА_15 в одному приміщенні, його робоче місце знаходиться у безпосередній близькості до кабінету ОСОБА_7 . Про виготовлення та передачу банківської виписки з рахунку ОСОБА_12 йому нічого не відомо. Показав, що йому не відомо випадків, за яких ОСОБА_7 йому, чи комусь іншому, надавав такі вказівки. Крім того, не виключає, що іноді у разі великої кількості клієнтів він, можливо працівники, залишають робоче місце із ввімкнутим комп`ютером та ідуть з клієнтами чи до кас, чи до інших підрозділів банку.

-13-

Свідок ОСОБА_18 , яка працює на посаді економіста у відділенні Укргазбанк, показала, що безпосередньо вона має доступ до рахунків клієнтів, клієнта банка Чедрекі особисто не знає, які доступи має ОСОБА_7 до програмного забезпечення банку їй не відомо.

З показань свідка ОСОБА_19 слідує, що свідок працює на посаді головного економіста відділу зарплатно-карткових та в силу своїх посадових обов`язків не має доступу до інформації по рахунках клієнтів банку, крім того зазначила, що ОСОБА_7 їй особисто не надавав ніяких вказівок щодо надання інформації по рахунках клієнтів, а також їй не відомо чи надавав такі вказівки ОСОБА_7 працівнику ОСОБА_15 чи іншим співробітникам.

Свідок ОСОБА_20 , яка працює головним економістом відділу зарплатно-карткових проектів у Закарпатській дирекції АБ «Укргазбанк», дала суду аналогічні показання, що і свідок ОСОБА_37 .

З показань свідка ОСОБА_21 вбачається, що свідок працює на посаді завідувача сектору відділенні по роботі дистанційних продажів в АБ «Укргазбанк», у силу своїх посадових обов`язків не має доступу до інформації по рахунках клієнтів банку і йому не відомо, чи надавав такі вказівки ОСОБА_7 . ОСОБА_15 чи іншим співробітникам.

Свідок ОСОБА_22 , який працює начальником Виноградівського відділення «Укргазбанк», показав, що працює з рахунками фізичних осіб, йому відомо про банківську таємницю та порядок отримання доступу до такої. Повідомив, що знає ОСОБА_7 по роботі, а також знає клієнта банку ОСОБА_12 , виписок по рахунку ОСОБА_12 він не робив, такі прохання йому не надходили. Йому відомо, що в ОСОБА_12 відкрито два рахунки на ім`я у відділенні як фізичної особи, станом на жовтень 2018 був один рахунок. При цьому, особисто ОСОБА_12 не звертався для отримання виписки по своїх рахунках. З клієнтом ОСОБА_12 знайомий давно, пам`ятає, що ОСОБА_12 вносив кошти на рахунок у жовтні 2018 року після відкриття рахунка й отримав квитанцію про внесення коштів. На запитання повідомив, що квитанція має такі самі відомості як і виписка, однак іноді квитанція не має ІПН, у ході надання пояснень про розбіжності між квитанцією та випискою з банківського рахунку надав графічні зображення на двох аркушах, які за клопотанням сторін долучено до матеріалів справи. Повідомив, що ніхто зі співробітників йому не висловлював прохання про формування виписок по рахунку клієнтів банку, щодо ОСОБА_7 йому невідомо про причетність до неправомірної діяльності.

З показань свідка ОСОБА_23 вбачається, що свідок працює головним економістом Виноградівського відділення «Укргазбанку», йому відомо, що є банківською інформацією та таємницею, та про доступ до такої інформації третіх осіб, а клієнт банку ОСОБА_12 йому не відомий.

Свідок ОСОБА_24 , яка працює начальником відділу зарплатних проектів у Закарпатській дирекції «Укргазбанку», показала, що банківська виписка без печатки та штампу – це простий папірець, який, якщо знати банківські реквізити особи, може будь-хто виготовити за допомогою звичайного комп`ютера та принтера, повідомила, що їй відомо які мають бути обов`язкові реквізити у виписці по рахунку клієнта, однак, у силу своїх обов`язків вона не працює з рахунками клієнтів та не формує таких виписок, щодо роботи працівників відділення в неділю чи будь-який інший вихідний день, то зазначає, що за окремим розпорядженням керівництва, однак якщо і виходять у вихідний день, то з програмним забезпеченням банку не працюють, а лише паперова робота, формування справ.

З показань свідка ОСОБА_25 вбачається, що свідок працює в Департаменті праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради на посаді провідного спеціаліста. Крім того, підтвердила, що саме вона дала номер телефону ОСОБА_7

-14-

для ОСОБА_11 , який прийшовши в Департамент по питанню оформлення пільг учаснику АТО чи якихось інших, цікавився чи не знає вона до кого з працівників ОСОБА_29 можна звернутися по своїх питаннях. Вона знала, що ОСОБА_7 працює у відділенні «Укргазбанк», до якого зверталась по роботі та дала ОСОБА_11 номер телефону ОСОБА_7 , при цьому, стверджувала, що ОСОБА_26 особисто не знає.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що звернувся в управління праці по питанню оформлення відповідних документів, одночасно поцікавився в співробітниці управління про те, чи має вона знайомих у банку. Зазначив, що на його прохання співробітниця управління надала йому контактні дані ОСОБА_7 . Так, 18.10.2018 він зустрівся та познайомився з ОСОБА_7 в кафе на вул.Швабській неподалік відділення банку, де попросив про надання ОСОБА_7 певної послуги, оскільки дав у борг громадянину ОСОБА_12 кошти в сумі 15 тисяч доларів США у 2015 році про, що існувала розписка останнього та попросив ОСОБА_7 надати інформацію про рух коштів на рахунках ОСОБА_12 . ОСОБА_7 повідомив йому, що така інформація є банківською таємницею і за таку інформацію він має надати гроші у сумі 200 доларів. При цьому ОСОБА_7 повідомив, що для реалізації його прохання, необхідно надати дані ОСОБА_12 , його ідентифікаційний код та номер телефону, які ОСОБА_7 і були надані. Домовились зустрітись наступного дня. Наступного дня ОСОБА_7 написав йому на «вайбер» про зустріч, вони зустрілись та при цьому ОСОБА_7 надав йому листочок з інформацією по рахунку ОСОБА_12 , відірвавши верхню частину аркушу паперу з випискою, пояснивши це тим, щоб не видно було даних про того хто сформував виписку, наголосивши при цьому, що це банківська таємниця і може постраждати людина. Після цього домовились зустрітись наступного дня для того щоб передати кошти за таку інформацію, однак наступного дня, 20.10.2018 він не зміг зустрітись з ОСОБА_7 про, що повідомив його по телефону і повідомив, що після повернення до міста зателефонує знову, щоб домовитись про зустріч. Показав, що після повернення до міста, зателефонував ОСОБА_7 та домовився з ним про зустріч на 22.10.2018 в обідню перерву. Після того як прийшов до відділення, зателефонував ОСОБА_7 , який наказав підійти далі в двір між будинки і очікувати його там. В обумовлене місце прибув ОСОБА_7 та повідомив, що більше по рахунку ОСОБА_12 кошти не поступали, тоді він передав ОСОБА_7 гроші у сумі 200 доларів (4 купюри), які ОСОБА_7 взяв та поклав до правої кишені. З ОСОБА_12 вони не були друзями, але за останнього поручились їх спільні знайомі, які саме не пригадує, як і обставини, при яких він йому позичав вказану суму. Підтвердив, що працював не довго та має у власності нерухоме майно в різних містах України (Тячеві, Києві). До будь-яких правоохоронних органів з метою стягнення з ОСОБА_12 боргу за період з 2015 до 22.10.2018 не звертався. ОСОБА_12 частково повернув йому кошти та залишився боргувати три тисячі доларів США і тому він вирішив з`ясувати чи є на його рахунках кошти. На даний час боргової розписки вже не має, оскільки борг йому повністю повернуто на початку 2019 року. Про те, що на рахунку у ОСОБА_12 є кошти йому повідомили їх спільні знайомі, хто саме не пам`ятає, однак в якому саме банку і скільки коштів не повідомили. З ОСОБА_25 знайомий, оскільки звертався до управління праці з питань оформлення відповідного статусу близьким родичам - батьку - учасника АТО. Звернувшись в управління праці по особистих сімейних питаннях, питав в ОСОБА_25 , чи знає вона когось з Укргазбанку, хто б міг йому допомогти по банківських питаннях. На його прохання ОСОБА_25 дала йому номер телефону ОСОБА_7 . Рішення звернутись до управління СБУ із заявою про вчинення злочину приймав добровільно, оскільки ОСОБА_7 сказав йому заплатити за інформацію по рахунку. Також він добровільно надав працівникам СБУ свою власну квартиру за адресою АДРЕСА_5 , де останні помічали надані ним же кошти у сумі 200 доларів США, оформляли 22.10.2018 протоколи про

-15-

результати отримання грошових коштів, про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів та про вручення спеціальних технічних засобів і звідки на автомобілі працівників СБУ він виїхав для зустрічі з ОСОБА_7 22.10.2018 для передачі останньому 200 доларів США. ОСОБА_11 також визнав, що виступив заявником у ролі особи - представника ТОВ «Лісові дари Закарпаття», що бажає отримати сертифікати для відправки ягід за кордон, і у іншому кримінальному провадженні № 4201907000000061 за ч.3 ст.368 КК України, у якому 08.07.2019 працівниками СБУ було затримано провідного спеціаліста відділу фіто-санітарних заходів на кордоні головного управління Держпродспоживслужби у Закарпатській області, який вимагав сім тисяч гривень неправомірної вигоди.

Надаючи оцінку показанням, допитаних у судовому засіданні як свідків співробітників відділення «Укргазбанк», суд, вважає, що такі покази не містять в собі інформації про час, місце, спосіб вчинення злочину, тобто про подію кримінального правопорушення, а в таких показаннях наявна інформація про банки і банківську діяльність, про виконання кожним з них своїх посадових обов`язків, про принципи роботи банківського програмного забезпечення та програмного забезпечення користувача – співробітника банку, про доступи до банківської інформації в силу посадових обов`язків та виконуваної роботи, та, міркування кожного з них на предмет доступу до інформації щодо виписок з рахунків фізичних осіб, юридичних осіб, - клієнтів банку та не доводять вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

При цьому судом обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з допитаних свідків: ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , не надав прямих свідчень щодо обставин та подій вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, зокрема, як відомостей щодо того, що останній отримав, використовуючи службове становище, виписку по рахунку ОСОБА_12 , яка містить банківську таємницю, так і про те, що він вимагав та отримав неправомірну вигоду за розкриття такої інформації.

Показами ОСОБА_25 підтверджується лише те, що саме вона надала номер телефону ОСОБА_7 ОСОБА_11 при зверненні його до Департаменту управління праці. Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що показання ОСОБА_25 містять суперечності, є не послідовними.

Таким чином, обставини злочину, місця, часу виготовлення зазначеної банківської виписки, осіб, які до цього причетні і її отримання ОСОБА_11 показаннями свідків не доводяться, як і жодних об`єктивних доказів причетності ОСОБА_7 до її виготовлення, отримання та її передачі для ОСОБА_11 .

Щодо показань свідка ОСОБА_11 , то таким суд першої інстанції вірно дав критичну оцінку, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки свідком ОСОБА_11 у судовому засіданні не підтверджено про наявність боргових відносин з ОСОБА_12 , і органу досудового розслідування жодних доказів такого не надав, звідки йому відомий ОСОБА_12 теж не міг пояснити суду, звідки йому стала відома інформація щодо надходження коштів на рахунок ОСОБА_12 в Укргазбанку, або про відкриття ранку в банку на його ім`я не зміг повідомити, зазначаючи про наявність якихось спільних знайомих, які йому про таке повідомили. Крім того, сам ОСОБА_11 не зміг пояснити однозначно чому він звернувся за номером телефону працівника відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 саме до співробітниці Департаменту праці ОСОБА_38 , з якою метою він пішов саме до департаменту праці для оформлення яких документів, і для кого, однозначно відповісти не зміг. Також судом вірно оцінено показання ОСОБА_11 і в тій частині, де він стверджує, що саме ОСОБА_7 надав йому інформацію з виписки по банківському

-16-

рахунку ОСОБА_12 на його прохання і саме те, що ОСОБА_7 вимагав за таку інформацію гроші в сумі 200 дол. США. Крім того, сам же свідок показав, що до СБУ із заявою звернувся ввечері 19.10.2018, вже після того, як, за його словами ОСОБА_7 йому надав таку виписку, сам же стверджував, що на контакт з ОСОБА_7 з приводу такої інформації вийшов вже 18.10.2018 та вже тоді ОСОБА_7 почав від нього просити гроші за таку інформацію. Чому відразу не звернувся до правоохоронних органів повідомити не зміг.

Між тим,  ОСОБА_11  також не повідомив з якою метою отримавши 18.10.2018 від ОСОБА_7  виписку банку по рахунку  ОСОБА_12 , маючи можливість не передавати  ОСОБА_7  кошти, не будучи зобов`язаним їх передавати, вирішив звернутися до СБУ в Закарпатській області та під контролем правоохоронців передати кошти ОСОБА_7 .

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, доходить таких висновків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показання як обвинуваченого, так і допитаних у судовому засіданні свідків не підтверджують його вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а інших переконливих доказів у підтвердження винуватості обвинуваченого, які стосуються предмету доказування у кримінальному провадженні (в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту) стороною обвинувачення не надано.

При оцінці доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції, оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , дослідивши показання обвинуваченого, заявлених стороною обвинувачення свідків та проаналізувавши докази, які за версією обвинувачення підтверджують факт вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, дав їм вірну, належну та правильну оцінку, та з посиланням на КК, КПК України вказав про їх недостатність для висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України і такі висновки суду колегія суддів вважає правильними.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що тягар доказування відповідно до  КПК України покладений на прокурора, і саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого нею в цьому кримінальному провадженні зроблено не було. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні.

Доводи прокурора про те, що суд безпідставно визнав ряд доказів, наданих стороною обвинувачення, неналежними та недопустимими, не ґрунтуються на вимогах закону.

-17-

Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 20.10.2011  визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно ст.92 КПК України на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що законодавець визначив суб`єктами доказування обставин,які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні слідчого та прокурора, а у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинуваченні – потерпілого (п.4 ч.3 ст.56 КПК). Обов`язок доказування слідчим та прокурором обставин, вказаних в ст.91 КПК – це вимога закону. Вона означає, що слідчий та прокурор зобов`язані зібрати, процесуально зафіксувати, перевіряти і оцінювати докази, обґрунтовувати ними наявність обставин, перерахованих у ст.91 КПК. До обов`язків цих органів входить спростування доводів сторони захисту щодо доведення обставин і предмета доказування.

Обов`язок доведення винуватості підозрюваного, обвинуваченого (onus probandi) лежить виключно на стороні обвинувачення. Один із канонів презумпції невинуватості встановлює, що обвинувачений не зобов`язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (ч.2 ст.62 Конституції України, ч.2 ст.17 КПК України).

Європейський Суд з прав людини у справі №4291498 «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 зазначив, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом в світі пункту 2 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування винуватості лежав на стороні обвинувачення.

У п.146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, що обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Стаття 86 КПК України встановлює, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення вимог прав та свобод людини, гарантованих  Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що ч.1 ст.87 цього Кодексу зобов`язує виключити із судового процесу докази, отримані внаслідок істотного порушення основоположних прав і свобод. Також це положення втілює в законодавство

-18-

доктрину «плодів отруєного дерева», коли визнаються недопустимими не лише ті докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи, у тому числі ті, які здійснюють негласні слідчі (розшукові), зобов`язані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачення  ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ґрунтується на таких матеріалах, які за версією обвинувачення доводять вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Згідно постанови про визначення підслідності та доручення досудового розслідування кримінального провадження від 20.10.2018, визначено підслідність кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , відомості про яке 20.10.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018070000000356, за слідчим управлінням ГУ НП в Закарпатській області.

Постановою про визначення групи прокурорів від 20.10.2018 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018070000000356 від 20.10.2018, які здійснюватимуть процесуальне керівництво.

Згідно з рапортом старшого о/у в ОВС ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_39 , останній доповів заступнику начальника Управління відділу про те, що в ході здійснення заходів, спрямованих на виявлення та протидію корупційним проявам з боку посадових осіб державних банківських установ, отримав дані щодо налагодження протиправного механізму отримання неправомірної вигоди заступником начальника відділення №280/06 АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 за розголошення в інтересах третіх осіб відомостей, що становлять банківську таємницю та про вимагання ним неправомірної винагороди. З рапорту також вбачається, що старший оперуповноважений в ОВС ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_40 у діях ОСОБА_7 вбачає ознаки складу злочину, передбаченого ст.232 та ч.3 ст.368 КК України.

Згідно заяви про злочин, поданої ОСОБА_11 19.10.2018 вх. № С, останній просить здійснити перевірку по факту вимагання від нього неправомірної вигоди працівником Ужгородського відділення «Укргазбанк» ОСОБА_41 за надання відомостей щодо ОСОБА_12 (з яким має боргові відносини), а саме даних по його банківському рахунку. Даною заявою, крім того повідомляє, що таку виписку по рахунку ОСОБА_12 він отримав від ОСОБА_7 при особистій зустрічі з ним 19.10.2018 поблизу відділення банку, останній передав йому виписку, та при цьому повідомив, що це банківська таємниця і за це йому необхідно заплатити ОСОБА_7 200 доларів США.

Відповідно до протоколу про результати отримання грошових коштів від 22.10.2018 (початок о 11 год. 40 хв. закінчення о 11 год. 55 хв.), старший о/о в ОВС відділу БКОЗ Управління СБ в Закарпатській області ОСОБА_40 в рамках виконання доручення начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_42 №17/2-2050т від 22.10.2018 та постанови про проведення контролю за вчиненням злочину №17/1-2049т від 22.10.2018 за участю ОСОБА_11 , отримав від ОСОБА_11 кошти в сумі 200 доларів США, які за його словами вимагає від нього у якості неправомірної вигоди ОСОБА_7 за надання інформації по банківському рахунку клієнта банку (чотири купюри номіналом по 50 доларів США), із зазначенням серійних номерів таких купюр, з додатками до протоколу: грошовими коштами, які прокурор надав для огляду в судовому засіданні та долученою до протоколу фототаблицею зазначених грошових коштів з підписами ОСОБА_39 та ОСОБА_11 .

-19-

Згідно протоколу про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 22.10.2018 (початок о 12.25 год. закінчення о 12.35 год.), оперуповноважений ОСОБА_40 на виконання доручення в межах цього кримінального провадження, за ознаками ч.3 ст.368 КК України за участю ОСОБА_11 , вручив ОСОБА_11 грошові кошти на загальну суму 200 доларів США (4 купюри номіналом по 50 доларів США із зазначенням їх серійних номерів) для участі в НСРД під час пошуку, фіксації та отримання фактичних даних про отримання від нього неправомірної вигоди заступником начальника відділення №280,06 АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 , при цьому за допомогою ультрафіолетової лампи здійснено освідчення всіх купюр, у результаті чого окрім свічення характерного для даних грошових знаків стороннього свічення не виявлено. Так, згідно з цим же протоколом після цього, всі зазначені купюри номіналом 50 доларів США оброблено оперуповноваженим ОСОБА_40 аерозолем «Проминь-1» з обох боків, та в протоколі зафіксовано, що після цього поверхня банкнот з обох сторін в ультрафіолетових променях світла від ультрафіолетової лампи люмінесціює жовто-зеленим кольором, та нанесено аерозоль «Проминь-1» на середину окремого аркушу паперу – на взірець, який окремо упаковано та опечатано в конверт, та досліджено додаток до протоколу фото таблиця з копіями грошових коштів на 1 арк. з підписами ОСОБА_40 та ОСОБА_11 .

У протоколі про вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих і розшукових дій від 22.10.2018 (час початку 12 год. 00 хв., час закінчення 12 год. 20 хв.) ОСОБА_11 оперуповноваженим ОСОБА_40 , зазначено, що за участю потерпілого ОСОБА_11 , в рамках виконання доручення начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_42 №17/2-2050т від 22.10.2018, за ухвалою слідчого судді апеляційного суду Закарпатської області ОСОБА_43 №0154 від 22.10.2018, з метою фіксації факту і змісту розмови, яка має відбутися між потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , вручено ОСОБА_11 спеціальні технічні засоби: пристрій аудіо-відеозапису та зазначено обл. №101481199, пристрій аудіо-відеозапису із зазначенням обл. №101481200, пристій аудіо-відеозапису із зазначенням обл. №101481197, без зазначення марки та моделі таких пристроїв.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 22.10.2018, прокурор відділу процесуального керівництва СУ прокуратури Закарпатської області ОСОБА_9 , в межах цього кримінального провадження №42018070000000356 від 20.10.2018 о 13 год. 17 хв. в АДРЕСА_4 (навпроти вказаного будинку), у присутності понятих та оперуповноважених співробітників УСБ в Закарпатській області, із застосуванням технічних засобів фіксування та повідомленням про відеофіксацію (відеокамера «Соні» на карту пам`яті 16 Гб), затримано ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступника начальника відділення №280/06 АБ «Укргазбанк» за те, що він 22.10.2018, знаходячись неподалік будинку № 58 А по вул.Швабській у м.Ужгороді, вимагав та отримав неправомірну вигоду 200 доларів США за надання інформації про стан банківського рахунку ОСОБА_12 , та при затриманні ОСОБА_7 пояснив, що не згідний, що зустрівся з даною особою на прохання знайомої, а при зустрічі цей чоловік йому щось засунув у кишеню штанів, як виявилось це були гроші, які він викинув, коли його затримали, зазначивши, що грошей від нього не вимагав. Крім того, в протоколі зазначено про освідування підозрюваного ОСОБА_7 в присутності понятих на підставі постанови прокурора від 22.10.2018, та в ході освідування було відібрано змиви з долоней рук та внутрішньої тканини кишень штанів, та запаковано в конверти №№1,2,3,4, та змиви з чотирьох грошових купюр. Крім того, зафіксовано проведення особистого обшуку ОСОБА_7 , в ході якого виявлено мобільний телефон марки «Самсунг» із карткою пам`яті на 16 ГБ, та сім карткою НОМЕР_6 , який вилучено, та в ході затримання ОСОБА_7 та на відстані близько 2-х метрів від нього на землі виявлено

-20-

грошові кошти в іноземній валюті - долари США, при просвічуванні цих коштів оперуповноваженим ультрафіолетовою лампою світіння на грошах не виявлено, та проведено перерахунок грошей (200 доларів США: 4 купюри по 50 дол. кожна) та описано серійні знаки купюр, та упаковано грошові кошти в конверт №6, та до протоколу складено та долучено схему затримання ОСОБА_7 , на якій графічно зображено місце затримання ОСОБА_7 , яку досліджено в судовому засіданні.

Вказане не підтверджує факт виявлення та вилучення саме у ОСОБА_7 чи біля нього переданих йому ОСОБА_11 банкнот оброблених аерозолем «Проминь-1».

Згідно характеристики з місця роботи, виданої директором Закарпатської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», ОСОБА_7 за час роботи до дисциплінарної відповідальності не притягався.

Відповідно до службової записки від 22.10.2018 №518/535/2018 директором Закарпатської ОД АБ «Укргазбанк» надання документу на виконання запиту прокурора в межах розслідування кримінального провадження.

Згідно копії наказу №343-П ід 05.10.2018 голови Правління ПАТ АБ «Укргазбанк», на час відпустки директора відділення ОСОБА_13 з 08.10.2018 по 21.10.2018 обов`язки начальника відділення 280/06 АБ «Укргазбанк» за його згодою покладено на ОСОБА_44 .

Відповідно до копії наказу від 20.08.2012 №504-11 голови Правління ПАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 призначено на посаду головного економіста відділу продажів фізичним особам управління роздрібних продажів відділення № 280/06 АБ «Укргазбанк» з 20.08.2012.

Згідно копії наказу від 27.11.2017 № 425-11 голови Правління ПАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 переведено на посаду заступника начальника відділення №.280/0 6 АБ «Укргазбанк» з 01.12.2017.

Відповідно до копії положення про відділення №280/06 ПАТ АБ Укргазбанк, затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 26.06.2014 за № 30, відділення є структурною одиницею Банку і адміністративно підпорядковується Закарпатській обласній дирекції Банку, відділення не має статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність від імені Банку в межах наданих йому повноважень цим Положенням (п.1.3 Положення). Крім того, відділення виконує завдання, надає банківські та інші фінансові послуги, здійснює інші види діяльності за переліком, передбаченим цим Положенням (п.1.5. Положення). Місцезнаходження відділення №280/06 ПАТ АБ «Укргазбанк»: 88018, м.Ужгород вул.Швабська,70 (п.2.3. Положення). Крім того Положенням визначено, що управління поточною та оперативною діяльністю здійснюється начальником відділення, та що начальник відділення виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, а начальник Відділення та всі інші працівники відділення призначаються і звільняються із займаної посади наказом голови Правління банку (п.7.2. Положення). Начальник відділення здійснює свою діяльність у відповідності з цим Положенням, посадовою інструкцією та актами внутрішнього регулювання діяльності Банку, керується діючим законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України (п.7.3. Положення). Начальник відділення несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділення завдань та представляє відділення у відношеннях із юридичними та фізичними особами на території України, здійснює адміністративне і господарське керівництво діяльністю відділення, забезпечує виконання рішень органів управління банку, актів внутрішнього регулювання діяльності Банку, що видаються правлінням Банку, наказів та розпоряджень керівників Банку, підписує фінансові, касові і меморіальні документи відповідно до повноважень (п.7.4. Положення). На час відсутності начальника відділення (відпустка, відрядження, хвороба та інші поважні причини) голова

-21-

правління Банку за поданням директора Закарпатської обласної дирекції покладає виконання його обов`язків на заступника начальника відділення чи одного із працівників відділення Банку на підставі наказу голови правління Банку. Працівник на якого покладено виконання обов`язків начальника відділення, має всі повноваження начальника відділення, визначені цим Положенням (п.7.5. Положення). 

Згідно копії посадової інструкції заступника начальника відділення №280/06 Закарпатської ОД АБ «Укргазбанк», затвердженої директором 01.12.2017, заступник начальника відділення №280/06 Закарпатської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до вимог чинного законодавства України про працю, Статуту Банку, Положення про відділення та інших актів внутрішнього регулювання та розпорядчих документів Банку (п.13 посадової інструкції заступника начальника відділення №208/06 Закарпатської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», далі по тексту посадова інструкція). В своїй професійній діяльності заступник начальника відділення керується чинним законодавством України та актами внутрішнього регулювання Банку, зокрема Статуту Банку, рішеннями Наглядової ради та Правління Банку, наказами та розпорядженнями голови Правління Банку, Положенням про відділення, а також цією Інструкцією (п.1.4 посадової інструкції). У процесі роботи заступник начальника відділення дотримується трудової та виконавчої дисципліни, вимог інформаційної безпеки, удосконалює свої професійні навики та кваліфікацію, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня (п.1.5 посадової інструкції). Заступник начальника відділення несе персональну відповідальність згідно з чинним законодавством України, актами внутрішнього регулювання та розпорядчими документами Банку за розголошення банківської та комерційної таємниці, службової інформації та персональних даних, які належать до банківської таємниці (п.5.1.3 посадової інструкції), з відміткою про ознайомлення ОСОБА_7 з даною інструкцією 01.12.2017.

Відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.10.2018 про тимчасовий доступ до речей і документів, надано стороні кримінального провадження тимчасовий доступ до робочого комп`ютера заступника начальника відділення № 280/06 АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 .

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 25.10.2018, здійснено доступ до робочого комп`ютера ОСОБА_7 у кабінеті 102 відділення №280/06 АБ «Укргазбанк», з додатком-описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 25.10.2018, згідно з яким вилучено системний блок від робочого комп`ютера ОСОБА_7 ..

Відповідно до протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 22.10.2018, останнім був добровільно наданий для огляду належний йому телефон марки «HUAWEI», чорного кольору із зображенням графічного ключа, із ІМЕІ, номер телефону НОМЕР_4 , у телефонній книзі якого є номер НОМЕР_7 який записано як « ОСОБА_45 », та у програмі «Вайбер» з вказаним контактом ОСОБА_46 наявні смс-повідомлення з 18.10.2018 до 22.10.2018 та історія дзвінків між абонентами в різний час з 18.10.2018 до 22.10.2018 (вихідних дзвінків 8, вхідних дзвінків 5 та 1 пропущено) з таблицею ілюстрацією до протоколу огляду від 22.10.2018 з фотографіями екрану телефону з перепискою абонентів.

З протоколу огляду мобільного телефону та матеріалів кримінального провадження, не вбачається, що виписка з банківського рахунку ОСОБА_12 роздрукована через робочий комп`ютер ОСОБА_7 , або при її роздрукуванні було використано належний ОСОБА_7 телефон.

Згідно протоколу огляду від 22.10.2018, проведено огляд аркуша паперу-виписки з банківського рахунку ОСОБА_12 у приміщенні СУ ГУ НП в Закарпатській області, яку

-22-

під час допиту надав свідок ОСОБА_11 , яку йому передав ОСОБА_7 та зазначено в протоколі, що оглядом встановлено зміст такої виписки, та, що верхня частина виписки відірвана, та наявна інформація рахунку в відділенні банку «Укргазбанк», номер рахунку, ПІБ ОСОБА_12 , період з 01.10.2018 по 19.10.2018, дата 19.10.2018, та інформація про внесення готівкових коштів через Виноградівське відділення у сумі 25000 грн.

Згідно виписки, яку за версією обвинувачення, ОСОБА_7 за гроші передав ОСОБА_47 , - аркушу паперу, щодо якого проведено огляд, виписка з банківського рахунку, в якій міститься інформація щодо рахунку ОСОБА_12 про надходження коштів за період з 0.10.2018 до 19.10.2018 у сумі 25000 грн. та вбачається, що верхня частина аркуша відірвана, а в нижній частині аркуша з випискою наявна адреса посилання та дата 19.10.2018.

Відповідно до постанови слідчого СУ ГУ НП в Закарпатській області від 22.10.2018 про визнання речовими доказами по кримінальному провадженню, в кримінальному провадженні №4201807000000356: мобільний телефон, належний ОСОБА_11 марки «HUAWEI» чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 та номер мобільного НОМЕР_8 , аркуш паперу-банківська виписка по рахунку ОСОБА_12 , мобільний телефон, належний ОСОБА_7 , марки «Самсунг» із картою пам`яті на 16 Гб, та сім-картки № НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 200 доларів США (4 купюри по доларів), які були предметом неправомірної вигоди – визнано речовими доказами.

Згідно висновку експерта №5529 Львівського НДІСЕ від 27.11.2018 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин у кримінальному провадженні №42018070000000356, на наданих на дослідження дисках фільтрувального паперу, за допомогою яких 22.10.2018 проводили змиви з правої та лівої рук ОСОБА_7 , змиви з внутрішньої частини правої та лівої кишень його штанів – є нашарування спеціальної речовини органічної природи з зелено-жовтою люмінесценцією, також на наданих на дослідження грошових коштах на суму 200 доларів США (чотири банкноти вартістю по 50 доларів США, серій та номерів: J00963262 А, AG 59394053 А, AG 08596226 C, ML 68716541 А), які під час затримання, виявлені неподалік ОСОБА_7 на землі навпроти будинку АДРЕСА_4 є нашарування спеціальної речовини органічної природи з зелено-жовтою люмінесценцією, та експертом встановлено, що така спеціальна речовини органічної природи з зелено-жовтою люмінесценцією, що виявлена на змивах та на грошових купюрах має спільну родову належність із спеціальною хімічною речовиною препарату «Промінь-1», зразок якої на аркуші паперу надано на дослідження.

Постановою слідчого СУ ГУ НП в Закарпатській області від 25.10.2018, робочий комп`ютер ОСОБА_7 , марки «Impression Computers» інвентарний номер 100120847, серійний номер 1176582, який було вилучено 25.10.2018 під час тимчасового доступу до речей і документів в приміщенні відділення 280/06 АБ «Укргазбанк», визнано речовим доказом, який передано на зберігання в кімнату речових доказів Ужгородського РВП ГУ НП в Закарпатській області.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.10.2018 накладено арешт на майно, тимчасове вилучене у кримінальному провадженні № 42018070000000356 від 20.10.2018 а саме: змиви з правої та лівої рук ОСОБА_7 , які упаковано в конверти №1 та № 2; - змиви з правої та лівої кишень штанів ОСОБА_7 , які упаковано в конверти № 3 та № 4, - мобільний телефон ОСОБА_7 , марки «Самсунг» із сім-карткою НОМЕР_1 та карткою пам`яті 16 Гб, який упаковано в конверт № 5; - предмет неправомірної вигоди -– грошові кошти в сумі 200 дол. США (чотирьох банкнотах вартістю по 50 доларів США: серій та номерів J00963262 А, AG 59394053 А, AG 08596226 C, ML 68716541 А), які було виявлено на землі біля місця затримання ОСОБА_7 ..

-23-

Згідно копії висновку службового розслідування, затвердженого головою правління АБ «Укргазбанк» ОСОБА_48 26.11.2018, за фактом порушення заступником начальника відділення 280/06 АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 вимог законодавства та актів внутрішнього регулювання при роботі з інформацією, яка є банківською таємницею, на підставі розпорядження в.о.голови правління АБ «Укргазбанк» ОСОБА_49 від 26.11.2018 «Про проведення службового розслідування в АБ «Укргазбанк», комісією проведено службове розслідування, та, згідно з висновком, комісія вважає за доцільне вказати, що заступник начальника відділення № 280/06 ОСОБА_7 заслуговує на звільнення на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України, однак, в зв`язку з тим, що ОСОБА_7 звільнений наказом від 26.10.2018, застосувати заходи дисциплінарного впливу до нього не можливо.

Відповідно до копії наказу голови правління ПАТ АБ «Укргазбанк» від 15.11.2018 ОСОБА_15 звільнена з посади головного економіста відділення №280/06 АБ «Укргазбанк» з 19.11.2018.

Згідно з наказом голови правління ПАТ АБ «Укргазбанк» від 26.10.2018 ОСОБА_7 звільнено з посади заступника начальника відділення №280/06 АБ «Укргазбанк» - з 29.10.2018 за власним бажанням.

Відповідно до службової записки директора Закарпатської ОЮ АБ «Укргазбанк» від 18.12.2018, Публічне Акціонере Товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» є юридичною особою, засновником банку є Держава, якій належить 94,9409% акцій від розміру статутного капіталу.

Відповідно до клопотання начальника відділу процесуального керівництва СУ прокуратури Закарпатської області ОСОБА_42 від 22.10.2018, останній звернувся до слідчого судді Закарпатського апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД стосовно заступника начальника відділення № 280/06 АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 , строком на 60 к.д., а саме: на аудіо-, відео- контроль особи відносно ОСОБА_7 та на спостереження за особою у формі візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження стосовно ОСОБА_7 ..

Згідно доручення начальника відділу процесуального керівництва слідчого управління прокуратури Закарпатської області ОСОБА_42 , заступнику начальника Управління – начальнику ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області, про проведення негласних слідчих (розшукових дій), слідчий просить доручити оперативним працівникам проведення НСРД відповідно до ухвали Закарпатського апеляційного суду та постанови прокурора від 22.10.2018, залучити до проведення НСРД ОСОБА_11 , з використанням заздалегідь ідентифікованих коштів та зазначено в додатках: ухвала апеляційного суду Закарпатської області від 22.10.2018 № 0154, примірник №1 на 1 арк. таємно; та постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 22.10.2018 № 17/2-2094т, примірник № 1 на 3 арк., таємно на проведення НСРД.

Відповідно до постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 22.10.2018, постановлено здійснити НСРД – контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, з використанням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів та залученням ОСОБА_11 до проведення НСРД.

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (візуальне спостереження) від 29.10.2018 за ОСОБА_7 , яке здійснювалось 22.10.2018, з 11 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. за адресою м.Ужгород вул.Швабська, 70, зазначено, що о 13 год. 04 хв. ОСОБА_7 вийшов з відділення банку та направився в сторону вул.Швабської, о 13 год. 05 хв. об`єкт спостереження зустрівся з громадянином ОСОБА_11 у дворі біля будинку 58 А по Швабській вулиці, о 13.16 год. розпрощались, після чого ОСОБА_7 пішов у напрямку пр.Свободи, а о 13.17 хв. ОСОБА_7 був

-24-

затриманий співробітниками ВБКОЗ УСБ України в Закарпатській області, з додатком – компакт – диск DVD-R, обл. № 14/145 від 22.10.2018, який приєднано в якості речових доказів та продемонстровано в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відео контроль особи) від 29.10.2018, в ході проведення аудіо- відео контролю особи, отримано інформацію, щодо можливої причетності ОСОБА_50 до вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 та до протоколу додано оптичний диск № 14/146 від 22.10.2018 року із записами проведення НСРД, які поміщені в опечатаний конверт, та такі диски з відеозаписами продемонстровано в судовому засіданні.

При оцінці цього доказу – протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-,відео контроль особи) від 29.10.2018, колегія суддів зазначає, що у ньому не зазначено, яка саме інформація – її зміст, свідчить про вимагання ОСОБА_7 коштів від ОСОБА_11 .

Відповідно до ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 22.10.2018 №0154, начальнику відділу процесуального керівництва СУ прокуратури Закарпатської області ОСОБА_42 надано дозвіл до 22.12.2018 на проведення щодо ОСОБА_7 : аудіо- відео контролю ОСОБА_7 , візуального спостереження за ОСОБА_7 з використанням спеціальних технічних засобів для спостереження, на зворотній стороні якої наявні відмітки про рух такої ухвали та про її рух в прокуратуру Закарпатської області штамп режимно-секретної частини з вхідним №1470 від 22.10.2018, штамп ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області, згідно якого вх. №114/349 від 22.10.2018 16 год. 00 хв. та відмітки про розсекречення.

Дані ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 22.10.2018 щодо часу її надходження з прокуратури Закарпатської області на реєстрацію в режимно-секретний частині УСБУ в Закарпатській області – 22.10.2018 – 16 год., свідчать про те, що НСРД щодо ОСОБА_7 проводилися до часу надходження судового рішення до органу, якому було доручено її проведення.

Відповідно до службової записки директора Закарпатської ОД АБ «Укргазбанк» від 20.12.2018 станом на 22.10.2018 ОСОБА_7 не продовжено виконання обов`язків начальника відділення та в ній зазначено, що ОСОБА_7 мав довіреність як заступник начальника відділення №280/06 і окрема довіреність йому не видавалась, оскільки повноваження в довіреностях начальника відділення та заступника начальника однакові.

Згідно копії наказу голови правління ПАТ АБ «Укргазбанк» від 05.10.2018 № 343-П на ОСОБА_51 покладено обов`язки начальника відділення №280/06 АБ «Укргазбанк» з 08.10.2018 по 21.10.2018 на час відпустки начальника відділення ОСОБА_13 .

Відповідно до копії службової записки директора ЗОД АБ «Укргазбанк» від 03.10.2018 адресованої голові правління, на ОСОБА_7 покладено обов`язки начальника відділення № 208/06 Закарпатської обласної дирекції з 08.10.2018 по 21.10.2018 за його згодою та наявний напис від руки на службовій записці про надання згоди з підписом ОСОБА_7 .

Згідно копії довіреності від 14.06.2018, заступника начальника відділення № 280/06 АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 уповноважено представляти інтереси Банку – ПАТ АБ «Укргазбанк» та діяти від імені Банку перед юридичними та фізичними особами, державними органами та органами місцевого самоврядування, підприємствами установами, організаціями та вчиняти від імені Банку визначені дії.

Відповідно до копії посадової інструкції начальника відділення №280/06 Закарпатської обласної дирекції АБ Укргазбанк, затвердженої директором 03.04.018, в ній наявна відмітка про ознайомлення з посадовою інструкцією ОСОБА_13 та вручення примірника інструкції 03.04.2018.

-25-

Згідно статуту ПАТ АБ «Укргазбанк», затвердженого загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» 26.04.2018 та погодженого Національним Банком України 01.06.2018, ПАТ АБ «Укргазбанк» є юридичною особою, його місцезнаходження: Україна, 03087, м.Київ вул.Єреванська,1 (п.1.9. Статуту). Акціонерами Банку можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів (п.1.5. Статуту). Статутний капітал Банку становить 13837000, 000 грн., при цьому, 94,9409 % від розміру статутного капіталу належить державі. Крім того, згідно з Статутом для здійснення діяльності пов`язаної із наданням банківських та інших фінансових послуг Банк має обласні дирекції та відділення. Положення про відділення №280/06 ПАТ АБ «Укргазбанк» затверджено протоколом правління АБ «Укргазбанк» №30 від 26.06.2014. Відділення є структурною одиницею Банку і адміністративно підпорядковується Закарпатській обласній дирекції Банку. Відділення не має статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність від імені Банку в межах наданих йому повноважень цим Положенням (п.1.3 Положення).

Також в судовому засіданні продемонстровано, досліджено диски та відтворено відеозаписи розсекречених матеріалів НСРД № 14/145 та № 14/146.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з компакт - диску DVD-R, обл. № 14/145 від 22.10.2018, який приєднано в якості речових доказів до провадження, вбачається, що ОСОБА_7 вийшов з відділення банку та пішов в напрямку, за яким ведеться спостереження, зустрівся з громадянином ОСОБА_11 о 13.16 год. розпрощались, після чого ОСОБА_7 пішов у іншому напрямку, а о 13.17 хв.   ОСОБА_7 затримано співробітниками ВБКОЗ УСБ України в Закарпатській області. При перегляді відеозапису, суд зауважив, що на даному відеозаписі відсутні відомості щодо передачі коштів ОСОБА_7 , на диску наявні лише файли з відео без звуку, відео продемонстроване з камер з різних ракурсів.

З переглянутого відеозапису з оптичного диска № 14/146 від 22.10.2018 слідує, що велась аудіо та відео-зйомка з місця події на технічні засоби, вручені ОСОБА_11 , на дві відеокамери, в ході перегляду даних відео встановлено, що відбулась зустріч ОСОБА_7 зі ОСОБА_11 поблизу відділення №280/06 АБ «Укргазбанк» на вул.Швабській в м.Ужгород, 22.10.2018 о 13 год. 05 хв. між ними відбулась розмова, зі змісту якої однозначно зрозуміти про що між ними йде мова не можна, зокрема, в ході розмови чути, що йде мова і про жінку, за яку можна взнати так само чи є в неї щось чи не має, відповідь: ну можу подивитись, код мені скинеш, мова про «бумажку», побутові розмови, розмова про домовленості між ними, про номер телефону, прізвище, номер айді, розмова про безпеку, розмова про те щоб іти до нотаріуса в робочі дні, та в ході розмови чути, що каже, ти не мене підставиш, то підставимо у Виноградові людину. Однак, з продемонстрованого відео не видно моменту передачі коштів від заявника до об`єкта спостереження і чи взагалі така передача відбулась.

Крім того, судом першої інстанції досліджено також долучену в якості доказу карту пам`яті 16 Гб, та продемонстровано відеозапис з місця затримання 22.10.2018, о 13 год.17 год., ОСОБА_7 , запис здійснений при фіксуванні слідчої дії затримання ОСОБА_7 на цифрову відеокамеру «Соні». Зокрема, на відеозаписі чітко видно учасників слідчої дії, в тому числі понятих, ОСОБА_7 , які знаходяться на вулиці на місці затримання на вул. Швабській в м.Ужгород, на землі, неподалік від місця затримання ОСОБА_7 виявлено грошові кошти. Так, ОСОБА_7 повідомляє, що його підставили, що не знає, що це за гроші, які знайшли біля нього, стверджує, що ОСОБА_11 передав йому аркуш паперу, можливо сунув у кишеню, неодноразово повторює, що це підстава, що погано почувається. Крім того, під час затримання проведено слідчу дію освідування, та на відео видно, як залучений до процесуальної дії оперуповноважений співробітник УСБ проводить просвічування рук ОСОБА_7 , та грошових купюр

-26-

ультрафіолетовою лампою, ні на грошах ні на руках світіння не виявлено, зазначають, що це в зв`язку з тим, що при денному освітлені ультрафіолет не просвічується. Видно як з пакетика дістає білі диски, якими проводить змиви з рук: з правої, з лівої, та з кишені правої, з кишені лівої, використавши для цього чотири диски, які запаковано кожен в окремий пакунок, та знято змиви і з чотирьох грошових купюр, та такі диски теж упаковано кожен в окремий конверт. Одночасно, слід зауважити, що для взірця чистого диска з загальної упаковки не взято не упаковано та не долучено до провадження як взірець, який би був вільний від контакту з долонями ОСОБА_7 , кишенями та грошовими купюрами. При затриманні в ОСОБА_7 вилучено мобільний телефон, а з місця затримання вилучено грошові кошти.

Також в судовому засіданні оглянуто речові докази:

- мобільний телефон, належний ОСОБА_11 , марки «HUAWEI» чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 та номер мобільного НОМЕР_8 ;

- мобільний телефон, належний ОСОБА_7 , марки «Самсунг», із картою пам`яті на 16 ГБ, та сім-картки № НОМЕР_1 , в ході огляду якого, ОСОБА_7 надав доступ до переписки у вайбер;

- аркуш паперу-банківська виписка по рахунку ОСОБА_12 , яка міститься в матеріалах справи, яку оглянуто і досліджено її зміст в ході досліджень письмових доказів;

- надані прокурором опечатані в спец пакет грошові кошти в сумі 200 доларів США: чотири банкноти вартістю по 50 доларів США: серій та номерів J00963262 А, AG 59394053 А, AG 08596226 C, ML 68716541 А, які після дослідження повернуто прокурору.

Надаючи оцінку цим доказам сторони обвинувачення, судом обґрунтовано зазначено про те, що дослідженими матеріалами підтверджуються показання ОСОБА_7 з приводу того, що безпосередньо в нього при затриманні грошей виявлено не було, так відповідно до протоколу його затримання від 22.10.2018, грошові кошти у кількості 4 купюри по 50 доларів США кожна (всього 200), при особистому обшуку ОСОБА_7 виявлені не були, а знаходились на землі на відстані близько 2-х метрів від останнього.

Колегія суддів погоджується з висновками про те, що відповідно до того ж протоколу затримання при проведенні перевірки вказаних коштів ультрафіолетовою лампою не виявлено відповідного світіння, як і при проведенні перевірки ультрафіолетовою лампою на долонях ОСОБА_7 світіння не виявлено, що ставить під сумнів можливу версію того, що гроші він викинув. При демонстрації відеозапису з місця затримання встановлено, що оперуповноважений співробітник, який за дорученням був залучений до проведення НСРД, при освідуванні лампою купюр, долонь ОСОБА_7 також повідомляє, що люмінесцентного світіння не видно як на грошових купюрах, так і на долонях ОСОБА_7 , та пояснює це тим, що за денного освітлення такого світіння не видно. Так суд вважає, що в ході таких дій та зібрання доказів, які дослідженні в судовому засіданні, встановлено суттєві суперечності та сумніви. Зокрема, на жодному з відеозаписів факту передачі ОСОБА_11 . ОСОБА_7 грошових коштів не зафіксовано, а отже висновок сторони обвинувачення про те, що останній 22.10.2018 в період з 13.04 год. по 13.17 год., отримав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США не ґрунтується на матеріалах справи та є безпідставним.

Доводи прокурора про те, що ОСОБА_7 отримав неправомірну вигоду у праву руку і поклав до правої кишені штанів, не спростовує того факту, яким чином при проведенні змивів за висновком експертизи відповідний порошок виявлено і на його лівій долоні та лівій кишені штанів.

Одночасно, з протоколу ідентифікації та вручення коштів ОСОБА_11 від 22.10.2018, протоколу затримання Я.В від 22.10.2018, переглянутого відеозапису з місця

-27-

затримання ОСОБА_52 , висновку експерта від 27.11.2018, вбачається, що при ідентифікації та оброблені грошових купюр 200 доларів США номіналом по 50 доларів США по 4 банкноти, перед їх врученням ОСОБА_11 , оперуповноважений співробітник провів обробку грошей спеціальним аерозолем «Проминь-1» та в процесі просвічування ультрафіолетовою лампою поверхня банкнот люмінесціює жовто-зеленим кольором, в той час як такий протокол складено 22.10.2018 з 12 год. 25 хв.

До 12 год. 35 хв., тобто в денний період часу, при денному освітлені, а поверхня банкнот, які вилучили поблизу місця затримання ОСОБА_7 та поверхня його долонь вже в період часу приблизно о 13 год. 30 хв. й пізніше при просвічуванні ультрафіолетом не люмінесціювали (не просвічувались).

При проведенні експертизи, експертом зазначено, що на всіх об`єктах наданих йому на дослідження: змиви долонь обох рук та кишень штанів (№№ 5-8), грошових купюрах (№№1-4), виявлено спеціальну хімічну речовину органічної природи з зелено-жовтою люмінесценцією, яка має спільну родову належність із речовиною препарату «Промінь -1», зразок якої наявний і на окремому аркуші паперу білого кольору, на який нанесено один і той же аерозоль при обробленні грошових купюр для ідентифікації ( № 9).

В той же час, з відеозапису з місця затримання ОСОБА_7 вбачається, що при відібранні зразків – змивів з долонь рук та з кишень штанів ОСОБА_7 використано 4 диски фільтрувального паперу, щодо яких відсутні відомості про те з якого пакету їх беруть, що це за диски, а головне, не запаковано та не долучено в якості експериментального зразка та доказу аналогічного чистого диска фільтрувального паперу на місці затримання, яким би не здійснювалось відібрання змивів та не передано такого для експертизи разом з об`єктами №1-№9, а також не поставлено відповідного запитання експерту, що ставить під сумнів, таку слідчу дію як відібрання експериментальних зразків при освідуванні ОСОБА_7 – змивів з долонь його рук та кишень. Таке додатково дає підстави стверджувати, що купюри ОСОБА_7 не передавали, а сліди спеціальної речовини, яку виявила експертиза, йому було нанесено і на ліву і на праву руку і кишені, що могло відбутись як під час затримання так і під час відібрання змивів. Адже сторона захисту стверджує, що і руки, і кишені штанів ОСОБА_7 могли були «оброблені» співробітниками СБУ під час його фізичного затримання, обшарпування його одягу, кишень та заламування рук з метою отримання «необхідного» результату, або під час відібрання зразків сумнівного походження дисками, на які відбирались змиви з рук та кишень. Тому , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не послався на вказані вище докази у підтвердження вини ОСОБА_7 .

Між тим, прокурор не вмотивував висновок про те, на підставі чого дійшов судження, що під час розмови ОСОБА_27 з ОСОБА_7 про відрахування першим купюр свідчить характерний звук і якими доказами цей висновок підтверджується.

Також судом обґрунтовано прийнято до уваги, що на жодному із продемонстрованих у судовому засіданні відеозаписів та протоколів за результатами проведення НСРД, факту передачі ОСОБА_11 . ОСОБА_7 грошових коштів не зафіксовано, а отже, за відсутності інших беззаперечних доказів, висновок сторони обвинувачення, що останній 22.10.2018, в період з 13.04 год. по 13.17 год., отримав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США, визнано таким, що не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та є безпідставними, висновок суду у цій частині належним чином обґрунтованим..

В якості доказу стороною обвинувачення визнано протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 22.10.2018, яким зафіксовано відправлення смс-повідомлень до ОСОБА_7 , однак такий протокол, за відсутності інших доказів вини, не може служити достатнім доказом того, що такі повідомлення були отримані обвинуваченим.

-28-

Крім того, перевірка телефонних з`єднань вказаних осіб на підставі ухвали слідчого судді у встановленому законом порядку органом досудового розслідування не проведена, відповідної ухвали слідчого судді не надано, а тому відомості отримані органом досудового розслідування не у спосіб, визначений КПК України, не можуть бути визнані належними та допустимими.

Відповідно до ч.1 ст.258 КК України, ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.

Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв`язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб (ч.3 ст.258 КПК України)

Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є, в тому числі і зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( ч.4 ст.258 КПК України).

Доводи прокурора щодо надання банківської виписки ОСОБА_11 саме ОСОБА_7 є безпідставним, такі обставини, крім показань самого ОСОБА_53 , яким суд першої інстанції дав критичну оцінку та висновку службового розслідування жодним доказом не підтверджено.

Зокрема, як слідує з матеріалів кримінального провадження, висновком службового розслідування від 26.11.2018, яке було проведено більш ніж через один місяць після затримання ОСОБА_7 та в ньому наявні відомості, які самі по собі не можуть бути покладені в основу обвинувачення, оскільки викликають обґрунтований сумнів і вимагали перевірки його результатів органом досудового розслідування, однак такі залишились не перевіреними.

Окрім того, судом першої інстанції обґрунтовано констатовано про те, що розпорядження про проведення службового розслідування №2651 було підписано 26.11.2018 в.о. голови правління Укргазбанку ОСОБА_49 , в той же день було створено комісію у складі 4-х відповідальних працівників департаментів АТ «Укргазбанк» та Закарпатської дирекції, і в той же день дана комісія провела службове розслідування, встановила винних і всі члени комісії підписали висновок, що викликає об`єктивний сумнів у фізичній можливості такого. Більш того, згідно даного висновку, в ході службового розслідування було використано дані відеокамер у приміщенні банку станом на 21.10.2018, під час перегляду яких встановлено, що ОСОБА_7 неодноразово підходить до ОСОБА_15 , підносить і забирає документи, однак як встановлено в ході розгляду кримінального провадження 21.10.2018 був вихідним днем (неділя), в який відділення банку не працювало. Таким чином, висновок службового розслідування про те, що з робочого комп`ютера ОСОБА_15 було здійснено два входи до інформації про рахунок ОСОБА_12 викликає обґрунтовані сумніви, оскільки жодними іншими доказами не підтверджується, більш того, допитана в судовому засіданні ОСОБА_15 показала, що про такого клієнта банку як ОСОБА_12 нічого не знає, про перевірку даних його рахунку нічого не пам`ятає, як не пам`ятає і щодо передачі на прохання ОСОБА_7 чи когось іншого, певної інформації про клієнтів банку, зазначає, та не пам`ятає чи були вказівки подібного роду від останнього. Про що зазначено у висновку службового розслідування їй не відомо, оскільки з таким висновком її ніхто не ознайомлював, та зазначає, що банк у неділю не працював і вона по неділям на роботу не виходила, крім випадків проведення навчання у вихідні дні.

Враховуючи наведене, висновок суду щодо невстановлення факту, місця, часу, обставин та особи, що підготувала банківську інформацію, яка опинилась у ОСОБА_11 , є

-29-

слушними, а доводи прокурора про необхідність врахування висновку службового розслідування, в якому наявні суперечливі відомості та показання заявника ОСОБА_26 , при тому, що оглядом комп`ютера ОСОБА_7 факту підготовки ним цієї виписки не встановлено, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріали кримінального провадження таких доказів не містять і доказів того, хто саме міг передати ОСОБА_7 таку виписку не здобуто.

Що стосується доводів прокурора про необґрунтованість висновків суду щодо незаконності та недопустимості доказів, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч.3 ст.252 КПК України, протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

Зазначені вимоги законодавства в даному кримінальному провадженні дотримано не було, оскільки протоколи про результати НСРД було виготовлено та передано прокурору тільки 29.10.2018, тобто через тиждень після проведення НСРД (22.10.2018).

Крім того, у протоколах про результати отримання грошових коштів від 22.10.2018, про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 22.10.2018, про вручення спеціальних технічних засобів від 22.10.2018, всі вищевказані дії проведено з громадянином ОСОБА_11 як з потерпілим.

Разом з тим, в порушення ст.55 КПК України, пам`ятку про права потерпілого йому не вручено, слідчим права потерпілого не роз`яснено, в якості потерпілого ОСОБА_11 не допитано і право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження йому не надано. В той же час останній допитаний в якості свідка, що має зовсім інший процесуальний статус і обсяг прав та обов`язків.

Що стосується висновків щодо допустимості доказів, отриманих в ході проведення НСРД, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267,269,269-1,270,271,272,274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 22.10.2018 ухвалою слідчого судді Закарпатського апеляційного суду надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_7 . Крім того, 22.10.2018 прокурором у кримінальному провадженні винесено постанову про проведення контролю за вчиненням злочину в порядку ст.271 КПК України у формі імітування обстановки злочину із залученням ОСОБА_11 як заявника та з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів. Разом з тим, суд враховує ту обставину, що у вказаних рішеннях, на підставі яких здійснювались негласні слідчі (розшукові) дії, зазначено правову кваліфікацію злочину за ч.3 ст.368 КК України, що відповідно до ст.12 КК України класифікується, як тяжкий злочин. При цьому, у наданих до матеріалів кримінального провадження ухвали та протоколів щодо проведення негласних слідчих розшукових дій – аудіо-, відео- контроль особи, виявлено невідповідність щодо часу отримання такої ухвали та часу початку проведення таких дій працівниками ВБКОЗ УСБ України в Закарпатській області.

Крім того, згідно з розсекреченої ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 22.10.2018 вхідний № 0154, а саме, з вхідного штампу ВБКОЗ УСБ в Закарпатській області, встановлено, що дану ухвалу отримано та зареєстровано у ВКОЗ у СБУ за вх. № 14/349 22.10.2019 о 16 год. 00 хв. В доручені №17/2-2050т від 22.10.2018, на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від прокурора

-30-

прокуратури Закарпатської області, адресованого начальнику ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області дана ухвала вказана як додаток та підстава для проведення таких дій, та зазначена як ухвала Апеляційного суду Закарпатської області, однак дата, номер ухвали співпадає з датою та номером ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду, яка долучена до матеріалів кримінального провадження, інших ухвал слідчих суддів щодо надання дозволу на проведення НСРД до матеріалів не долучено, тому доводи прокурора про своєчасне отримання вищевказаної ухвали слідчого судді та реєстрацію у ВКОЗ у СБУ не ґрунтуються на фактичних обставинах та суперечать її точному змісту. В той же час відповідно до протоколу про результати отримання грошових коштів, протоколу про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів, ОСОБА_11 вручено грошові кошти на загальну суму 200 дол. США для участі у проведенні НСРД (під час пошуку, фіксації та отримання фактичних даних про отримання від нього неправомірної вигоди заступником начальника відділення № 280/06 АБ «Укргазбанк», яке надано на підставі ухвали про проведення НСРД, встановлено, що слідчі дії із заявником ОСОБА_11 розпочато в 11 год. 40 хв. 22.10.2018 а в 12 год. 25 хв. 22.10.2018, ОСОБА_11 розпочато вручення таких коштів, здійснено освічення всіх купюр, оброблення аерозолем. Отже, таким чином, встановлено, що на момент початку та проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі і на момент вручення громадянину ОСОБА_11 спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу та результатів негласних слідчих і розшукових дій, тобто на 11 год. 40 хв., 12 год. 00 хв. 22.10.2018, як і на момент затримання ОСОБА_7 о 13 год. 17 хв. у ході проведення НСРД, рішення слідчого судді апеляційного суду не було у розпорядженні ВКБОЗ УСБУ, оскільки така ухвала отримана і зареєстрована ВБКОЗ УСБУ тільки о 16 год. 00 хв. 22.10.2018 про, що свідчить вхідний штамп на звороті ухвали за №14/349, отже слід визнати необґрунтованими доводи прокурора про те, що відомості внесені у протокол цієї процесуальної дії старшим оперуповноваженим УСБУ ОСОБА_54 щодо її проведення на підставі ухвали слідчого судді № 0154, не відповідають обставинам справи та дійсності, та з цього слідує, що зазначена слідча дія була проведена без передбаченого КПК України дозволу в порушення ч.3 ст.246, ч.2 ст.269 та ч.2 ст.270 КПК України.

Таким чином, відомості щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містяться в ухвалі слідчого судді Закарпатського апеляційного суду за №0154 від 22.10.2018 та всі результати, що були отримані на підставі цієї ухвали, а саме, протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (візуальне спостереження) №14/5395 та аудіо-, відео контролю особи №14/5396 з додатками до них (компакт-диск DVD-R №14/145 від 22.10.2018, оптичний диск № 14/146 від 22.10.2018, обґрунтовано визнано судом недопустимими доказами в даному кримінальному провадженні.

При цьому, колегія суддів також зазначає, що сторона обвинувачення , маючи можливість і будучи зобов`язаною, не надала докази у підтвердження часу реєстрації ухвали Закарпатського апеляційного суду від 22.10.2018 у режимно-секретній частині прокуратури Закарпатської області, зокрема докази про те, що судове рішення суду апеляційної інстанції було отримано та зареєстровано до часу проведення оперативно розшукових та слідчих дій щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні.

Окрім того, як обґрунтовано встановлено судом, 22.10.2018 прокурором у цьому кримінальному провадженні винесено постанову про освідування особи – ОСОБА_7 , фіксування проведення такої дії відбулось одночасно із затриманням ОСОБА_7 , в протоколі затримання, окремого протоколу освідування (ч.5 ст.241 КПК України) не складалось та копію такого не надано особі. В ході освідування отримано змиви з рук ОСОБА_7 , його штанів та приєднані до матеріалів кримінального провадження шляхом їх відображення у протоколі затримання від 22.10.2018, як отримано у порядку,

-31-

не передбаченому КПК України, а саме, під час затримання ОСОБА_7 в ході проведення НСРД без наявності в розпорядженні ухвали слідчого судді, а тому відомості та додатки до протоколу затримання, поміщені у конверти №№1,2,3,4 щодо освідування ОСОБА_7 є неналежними та недопустимими доказами. Крім того, як уже було зазначено судом, при такому освідуванні та відібранні експериментальних зразків не виготовлено й не надано експерту і вільного зразка диску фільтрувального паперу з пакета, в якому знаходились такі диски, які використані при відібранні змивів з рук та кишень у ОСОБА_7 , а тому висновки експерта щодо виявлення спеціальної хімічної речовини органічної природи з зелено-жовтою люмінесценцією, яка має спільну родову належність із речовиною препарату «Промінь -1», зокрема, на окремому аркуші паперу білого кольору, який нанесено і при обробленні грошових купюр для ідентифікації, суперечить вищевказаному протоколу освідування, згідно якого взірець – окремий аркуш паперу з нанесенням препарату «Промінь -1» не вилучався та експерту для дослідження не передавався.

Відповідно і висновок судово-хімічної експертизи № 5529 від 27.11.2018, на який посилається прокурор в апеляційній скарзі, як доказ, ґрунтується на незаконно вилучених доказах, а тому також не може бути визнаний належним та допустимим.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду про неналежність та недопустимість цих доказів, вважаючи їх належним чином обґрунтованими. В обґрунтування зазначеного колегія суддів буре до уваги таке.

Так, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (ч.ч.1,2 ст.87 КПК України). Враховуючи вищенаведене, з урахуванням вимог ч.2 ст.87 КПК України, докази, отримані в результаті зазначених слідчих дій, визнаються судом недопустимими.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема, в рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» різновид доктрини «плодів отруєного дерева»: коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано визнано недопустимими ряд доказів, зокрема: протоколи про результати отримання грошових коштів від 22.10.2018, про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 22.10.2018, про вручення спеціальних технічних засобів від 22.10.2018, протокол затримання ОСОБА_7 від 22.10.2018 щодо його освідування, додатки до цього протоколу, поміщені у конверти № №1, 2, 3 та 4 із змивами з його долонь та штанів, висновок експерта №5529 від 27.11.2018, підставою для проведення та складення якого була ухвала слідчого судді Закарпатського апеляційного суду за №0154 від 22.10.2018 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме, на візуальне спостереження за ОСОБА_7 , його відео та аудіо контроль, та всі результати, що були отримані на підставі цієї ухвали, а саме, протоколи за результатами проведення

-32-

негласної слідчої (розшукової) дії (візуальне спостереження) №14/5395 та аудіо-, відео контролю особи №14/5396 з додатками до них (компакт-диск DVD-R №14/145 від 22.10.2018, оптичний диск №14/146 від 22.10.2018).

Оцінюючи згідно до вимог ст.94 КПК України, досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що стороною обвинувачення не було доведено поза розумним сумнівом вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що кримінальна відповідальність за ч.3 ст.368 КК України може наставати у випадку прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою, яка обіймає відповідальне становище, неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене особою, яка займає відповідальне становище.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що в ході розгляду кримінального провадження та на підставі досліджених доказів не здобуто таких доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_7 , заступник начальника відділення № 280/06 АБ «Укргазбанк», при виконанні обов`язків директора відділення № 280/06 АБ «Укргазбанк», будучи службовою особою, яка обіймає відповідальне становище, використовував надане йому службове становище для одержання неправомірної вигоди, як в той же час і не доведено, що ОСОБА_7 одержав таку неправомірну вигоду.

Матеріали кримінального провадження не містять допустимих доказів того, що 22.10.2018 у час події, що мала місце,  ОСОБА_7  виконував обов`язки начальника відділення №280/06 АБ «Укргазбанк», тобто був особою, яка займає відповідальне становище, поза як виконання таких обов`язків на нього було покладено тільки до 21.10.2018.

Дослідивши зібрані докази надані стороною обвинувачення, оцінивши їх в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, свідків та дослідивши надані стороною обвинувачення докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторона обвинувачення не довела та не надала суду допустимих і достатніх доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, а тому доводи прокурора про неправильну оцінку доказів обвинувачення є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах закону і такі відхиляються.

При цьому, колегія суддів також зазначає, що апеляційним судом були досліджені докази, клопотання про дослідження яких заявлено прокурором, при їх дослідженні прокурор не посилався на наявність даних, які б свідчили про істотне порушення судом першої інстанції вимог КПК України при їх дослідженні, а також на наявність даних (відомостей), які б могли стотно вплинути на висновки суду.

Докази винуватості   ОСОБА_7 , які зібрані органом досудового розслідування, перевірені судом першої інстанції та згідно зі ст.94 КПК України належним чином оцінені з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності.

Суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст.10,22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.

-33-

Твердження в апеляційній скарзі прокурора про однобічну оцінку судом першої інстанції зібраних у справі доказів, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки суд зобов`язаний та вправі досліджувати докази, як надані стороною обвинувачення, так і стороною захисту та надати їм відповідну оцінку. При цьому, апеляційний суд враховує те, що обов`язок збирання, у тому числі, і обвинувальних доказів щодо вини конкретної особи та доведення переконливості таких доказів перед судом, з точки зору їх належності, є завданням сторони обвинувачення, і тому доведення вини обвинуваченого на підставі не виявлених документів, які підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню, і мають суттєве значення для кримінального провадження, лише на підставі припущень прокурора, не відповідає вимогам КПК України.

Доводи прокурора стосовно того, що суд не спростував пред`явлене органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, є неспроможними, оскільки суд, дослідивши та проаналізувавши всі надані стороною обвинувачення докази, використав усі можливі правові механізми для встановлення істини по справі, дійшов висновку, що стороною обвинувачення не здобуто і не доведено належними, достатніми та допустимими доказами вчинення ОСОБА_7 цього кримінального правопорушення.

Окрім того, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, апеляційний суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні із зазначених підстав лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Між тим, як вбачається зі змісту апеляційної скарги прокурора, в ній фактично не міститься мотивованого належним чином обґрунтування жодної з перелічених вище підстав для визнання вироку таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, як і не доведено прокурором під час апеляційного розгляду.

Суд першої інстанції дотримався вимог закону, належним чином мотивував своє рішення в частині виправдання ОСОБА_7 , а тому апеляційні доводи прокурора є безпідставними.

Будь-яких процесуальних порушень при дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо недоведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні висунутого йому обвинувачення, судом не допущено.

За відсутності інших доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, на підставі сукупності правильно оцінених доказів з точки зору достатності, належності та допустимості, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про недоведеність, що обвинуваченим вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, що стало підставою для його виправдання за цим Законом про кримінальну відповідальність, з

-34-

достатнім вмотивуванням підстав прийнятого рішення. Дане рішення відповідає приписам ст.62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене вище, доводи прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та необґрунтоване виправдання  ОСОБА_7 є такими, що суперечать встановленим обставинам кримінального провадження та наведеним доказам.

Аналізуючи оскаржуваний вирок та матеріали кримінального провадження з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що судом першої інстанції були створені необхідні умови для здійснення сторонами їх процесуальних прав та виконання їх процесуальних обов`язків, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовною підставою для скасування судового рішення щодо ОСОБА_7 колегією суддів не встановлено.

Вирок суду належним чином мотивований, має однозначні судження і не має припущень, його висновки конкретні і відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора відсутні.

Згідно ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Крім того, у п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що вирок, у відповідності з положеннями ст.ст.373,374 КПК України, є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги прокурора щодо порушень, допущених судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду.

Процесуальних порушень, які б могли бути підставою для скасування виправдувального вироку в ході розгляду апеляційної скарги прокурора, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, за результатами судового розгляду, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов правильного висновку про те, що жодних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, стороною обвинувачення здобуто не було, а жодний з зазначених в апеляційній скарзі прокурора доводів не спростовує висновки суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для виправдання   ОСОБА_7 ..

За таких обставин, при відсутності підстав для скасування законного виправдувального вироку щодо ОСОБА_7 за браком об`єктивних та безспірних доказів для постановлення обвинувального вироку за даним обвинуваченням

-35-

відносно нього та вичерпаності можливості для отримання нових доказів, колегія суддів не вбачає підстав для скасування законного, на думку апеляційного суду, виправдувального вироку суду щодо ОСОБА_7 та ухвалення нового вироку про визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України з призначенням відповідного покарання, як про це йдеться в апеляційній скарзі прокурора.

Дане судове рішення суду першої інстанції повній мірі відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального законів, практиці Європейського суду з прав людини, є законним, обґрунтованим, а тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора, колегія суддів не знаходить.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом, що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо дослідження доказів та приєднання до матеріалів провадження доказів (документів), які б істотно могли вплинути на висновки суду, а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.09.2019 щодо ОСОБА_55 ,- без змін.

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційним судом.

Судді: