Справа № 629/2206/20

Номер провадження 1-кп/629/57/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора- ОСОБА_3 , обвинуваченого- ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

Прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених пп.1,3,5 ст.177 КПК України, та дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на ту обставину, що питання стосовно доцільності продовження запобіжного заходу відповідно до норм діючого законодавства повинно розглядатися не раніше ніж за 10 днів до його закінчення. Зазначив, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, йому було продовжено ухвалою суду до 21.03.2022, а відтак розгляд вищевказаного клопотання прокурора є передчасним.

Захисник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав телефонограму про розгляд клопотання прокурора за його відсутності, заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а також дані про особу обвинуваченого, який, зокрема, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, не має стабільного джерела прибутку, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків.

Зазначені обставини свідчать про можливість обвинуваченого переховатися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, та таким чином перешкодити встановленню істини у даному кримінальному провадженні.

Крім того, докази передбачені ст.84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 вказаного Кодексу є дійсними.

Суд приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в якому ОСОБА_4 обвинувачується.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини судом враховані при розгляді клопотання прокурора. А відтак розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Щодо доводів обвинуваченого про передчасність розгляду клопотання прокурора суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, та на період дії правового режиму воєнного стану обмежено відповідні конституційні права і свободи людини і громадянина.

Суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Належних документальних підтверджень про наявність міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором запобігання ризиків, зазначеним прокурором, на теперішній час суду не надано.

Суд вважає, що скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не усуне наявні на час розгляду справи ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Оскільки термін дії запобіжного заходу спливає 21.03.2022 року, закінчити розгляд справи до вказаного строку не є можливим, підстави для продовження запобіжного заходу обвинуваченому, зазначені судом, продовжують існувати на даний час, враховуючи особу обвинуваченого, який може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183, п.2 ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, яка дорівнює тридцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 71790 грн. (30 х 2393  грн. = 71790 грн.).

Керуючись ст.ст.177,182,183, 194, 372, 376, 392 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора -задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни - у виді тримання під вартою, продовживши строк дії цього запобіжного заходу до 29 квітня 2022 року, включно.

Визначити суму застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 71790 (сімдесят одну тисячу сімсот дев`яносто) гривень 00 коп. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м. Київ, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, міру запобіжного заходу, прізвище, ім`я, по-батькові обвинуваченого.

У разі внесення застави – ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати на виклики прокурора та суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання вказаних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику ДУ "Харківський слідчий ізолятор" - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.  

          Суддя:                                                                                         ОСОБА_1