донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.06.2011 р. справа №7/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:ОСОБА_1. –за довіреністю №51-11 «Д»від 26.04.2011р.
ОСОБА_2. –за довіреністю №406-11 «Д»від 26.04.2011р.
від відповідача:ОСОБА_3. –за довіреністю №1 від 01.06.2011р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від21.03.2011 року
у справі№ 7/12 (суддя Сгара Е.В.)
за позовомПублічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області
до відповідача
Приватного підприємства «Рембуд-Віюр», м.Димиторв Донецької області
простягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 7526,11грн.,плати за перевищення договірних величин електроспоживання в розмірі 7527,39грн., 3% річних в розмірі 75,48грн., інфляційних в розмірі 350,38грн., пені в розмірі 389,92грн.
ВСТАНОВИВ:
У 2011 році Відкрите акціонерне товариство “Донецьколенерго”, м.Горлівка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Рембуд-Віюр», м.Димитров Донецької області про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 7526,11грн.,плати за перевищення договірних величин електроспоживання в розмірі 7527,39грн., 3% річних в розмірі 75,48грн., інфляційних в розмірі 350,38грн., пені в розмірі 389,92грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.11 р. у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Донецьколенерго”, м.Горлівка Донецької області було відмовлено.
Позивач, Публічне акціонерне товариство “Донецьколенерго”, м.Горлівка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 21.03.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Крім того, позивач в судовому засіданні заявив клопотання та просить долучити до матеріалів справи обґрунтування апеляційної скарги та викликати до судового засідання в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України посадову особу ВАТ «Донецькобленерго»для надання пояснень по справі. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у задоволенні, оскільки у скаржника було достатньо часу з моменту порушення апеляційного провадження по справі ( з 15.04.2011р. по 01.06.2011р.) для надання додаткових обґрунтувань до матеріалів справи і надання клопотання щодо виклику посадової особи. Апеляційна інстанція вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Також позивачем заявлено клопотання про здійснення заміни позивача ВАТ «Донецькобленерго»на ПАТ «Донецькобленерго»в зв»язку зі змінами в установчих документах. Судова колегія розглянула клопотання та задовольнила частково, в зв»язку з чим вважає необхідним здійснити процесуальне правонаступництво в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України з Відкритого акціонерного товариства “Донецьколенерго”, м.Горлівка Донецької області на Публічне акціонерне товариства «Донецькобленерго», яке є його правонаступником відповідно до статуту.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Донецьколенерго”, м.Горлівка Донецької області та Приватним підприємством «Рембуд-Віюр», м.Димитров Донецької області був укладений договір про постачання електричної енергії №607 (далі по тексту - договір), розділом 1 якого передбачено, що постачальник (позивач) продає електричну оргію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2074 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до р.2 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ).
Пунктом 9.5 договору встановлено строк дії до 31.12.2008р. При цьому, договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.
Заявою б/н від 22.07.2010р. відповідач повідомив позивача про намір розірвати договір №607 від 24.03.2008р., в зв»язку з чим 03.08.2010р. відповідачу було припинено електропостачання.
Разом з тим, позивачем був складений в односторонньому порядку акт прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2010р., в якому зафіксовано кількість спожитої електроенергії 11 686кВт/год та виставлені рахунок №02/5607.092455 від 09.09.2010р. на суму 7 527,39грн. за перевищення договірних величин споживання та рахунок №02/5607 на суму 7 526,11грн. за активну електроенергію, як інаправлені на адресу відповідача.
В зв»язку з неоплатою відповідачем рахунків, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 7526,11грн., плати за перевищення договірних величин електроспоживання в розмірі 7527,39грн., 3% річних в розмірі 75,48грн., інфляційних в розмірі 350,38грн., пені в розмірі 389,92грн.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період) споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I –IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно п.1.2 Правил користування електричною енергією (в редакції, яка діяла в спірний період) розрахунковий період –період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
Пунктом 6.11 Правил користування електричною енергією ( в редакції, яка діяла в спірний період) передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.
У передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції). Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку. (пункти 13-14 ПКЕЕ).
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, в п.1 додатку №5 „Порядок розрахунків” до договору, розрахунковий період встановлено споживачу з 22 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Додатком №8 до договору визначено договірну величину споживання у липні-серпні 2010р. –600кВт/год.
Позивачем в односторонньому порядку складений акт прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2010р., в якому зафіксовано кількість спожитої електроенергії 11 686кВт/год. Також, був складений акт контрольного огляду засобів обліку №311094 від 03.08.2010р., від підпису якого відмовився представник споживача, повноваження якого не підтверджені.
Так, з 03.08.2010р. було припинено електропостачання споживачу на підставі його заяви від 22.07.2010р. про припинення дії Договору. Нарахування вартості електричної енергії здійснено у серпні 2010р., тоді як розрахнковим періодом липня 2010р. є період з 22.07.2010р. до 22.08.2010р. ( період в якому припинено електропостачання) з огляду на п. 1.2 ПКЕЕ та п.1 додатку №5 до договору, а розрахунковим періодом серпня 2010р.– з 22.08.2010р. до 22.09.2010р.
Згідно п.4.1 додатку №5 „Порядок розрахунків” до договору оплата за таки види нарахувань, як вартість електроенергії (в тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, безоблікове споживання електричної енергії з ПДВ, по актах порушень ПКЕЕ (в т.ч. розкрадань) з ПДВ, підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання постачальника у відповідному банку.
Пунктом 5 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг постачальної споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №22 „Акт прийняття-передавання товарної продукції”. Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважаться отриманим споживачем з дня його відправлення.
Враховуючи, що акт контрольного огляду засобів обліку №311094 від 03.08.2010р та акт прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2010р. складені в односторонньому порядку, тому судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про неприйняття їх як доказів по справі, які підтверджують фактичний обсяг споживання електроенергії та наявність факту перевищення договірних величин споживання.
Щодо посилання позивача на акт звірки, то судова колегія не приймає його як доказ наявності у відповідача заборгованості та перевищення останнім договірної величини електроспоживання саме у серпні 2010р., оскільки деякі акти складені відповідно до договору №5607 від 24.03.2008р., тоді як між сторонами був укладений договір №607 від 24.03.2008р., а також такі акти за своїми ознаками не є первинними документами та з даних актів звірки не вбачається, за який саме період утворилась така заборгованість (вказано лише –за 2010р.).
Таким чином, позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України щодо споживання відповідачем саме у серпні 2010р. електроенергії понад встановленої договірної величини, а також наявності у відповідача заборгованості з оплати електроенергії в розмірі 7 526,11грн. за серпень 2010р., тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 7526,11грн.,плати за перевищення договірних величин електроспоживання в розмірі 7527,39грн.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 7 526,11грн., правові підстави для стягнення 3% річних в розмірі 75,48грн., інфляційних в розмірі 350,38грн., пені в розмірі 389,92грн., відсутні, а судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні даних позовних вимог.
Крім того, судом першої інстанції допущено технічну описку у найменуванні відповідача, яка може бути виправлена в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2011 року у справі №7/12 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 25, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Донецьколенерго”, м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2011 року у справі №7/12 залишити без задоволення,а рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2011 року у справі №7/12 –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5–ГС Донец. обл.
- Номер:
- Опис: про стягнення 16 289 236,66 грн.
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 7/12
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Чернота Л.Ф.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.06.2015
- Дата етапу: 01.07.2015
- Номер:
- Опис: стягнення 16 289 236,66 грн.
- Тип справи: Виправлення помилки у наказі, або визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 7/12
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Чернота Л.Ф.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.02.2017
- Дата етапу: 07.11.2017
- Номер:
- Опис: визнання банкрутом
- Тип справи: Про визнання банкрутом
- Номер справи: 7/12
- Суд: Господарський суд Сумської області
- Суддя: Чернота Л.Ф.
- Результати справи:
- Етап діла: Закрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.02.2003
- Дата етапу: 11.05.2004