Справа № 127/20652/21

Провадження № 3/127/6289/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2022 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Каленяк Р.А.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області матеріали, які надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

  Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення   ОСОБА_1 21 липня 2021 року о 22.27 годині в м. Вінниця, по вул. Пирогова, 95 керувала транспортним засобом NISSAN ROGUE д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження освідування в установленому законом порядку, відмовилася в присутності лікаря нарколога. Висновок №1784. Водій ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 повідомила, що 21 липня 2021 року ввечері вона поспішала на вокзал зустріти сина, який приїжджав до м. Вінниці, коли її зупинили працівники поліції та звинуватили, що вона в стані алкогольного сп`яніння та запропонували проїхати в «Соціотерапію», здати аналізи. ОСОБА_1 погодилась і перебуваючи там, здавала аналіз в прилад «Алкотест». Однак прилад нічого не показував і працівники поліції та медичні працівники сказали, що вона невірно виконує процедуру (невірно дує). Після цього ОСОБА_1 неодноразово пропонувала лікарю-наркологу взяти у неї інший аналіз, а саме кров чи аналіз сечі, однак їй було відмовлено та складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, але аналізи у неї не брали, а склали протокол про відмову від проходження огляду, просила закрити провадження у даній справі, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Представник правопорушниці – адвокат Жуков В.П. підтримав пояснення та клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , суду пояснив, що він син ОСОБА_1 , яка 21.07.2021 мала його зустріти на вокзалі, але її зупинили працівники поліції. Свідок, приїхавши з Грузії до м. Вінниці та дізнавшись, що мати знаходиться на «Соціотерапії», поїхав туди і був свідком того, як мати здавала аналіз в прилад «Алкотест», але ці слів лікарів робила це неправильно. Також, в присутності свідка, ОСОБА_1 пропонувала здати інші аналізи, зокрема крові чи сечі, але їй було відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У п.24 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі адміністративні правопорушення на транспорті» звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування, зокрема, прав осіб, яких притягують до відповідальності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

За змістом ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,- тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона даного правопорушення є керуванням транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Суб`єктом даного правопорушення, передбаченого частиною 1 даної статті, є водії транспортних засобів.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджуються зібраними по справі доказами.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП суду необхідно встановити два критерії: керування особою транспортним засобом та знаходження його в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, або ж відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала з приводу того, що була за кермом транспортного засобу, однак заперечувала щодо того, що вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння, а також відмовлялася від проходження огляду.

Відповідно до частини другої ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 (зі змінами), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Також, відповідно до ч.1.2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 3.3 розділу 111 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03 лютого 2016 року №100, нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно; при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.

П. 3.5. Розділу III Інструкції визначено, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.

На відеозаписі наданому працівниками поліції та оглянутого в судовому засіданні не вбачається факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР». Навпаки, аналізуючи даний запис, судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувала взяти у неї інший аналіз, зокрема крові чи сечі, але їй було відмовлено та складено протокол про адміністративне правопорушення, а тому суд наданий відеозапис бере до уваги та враховує як доказ, що підтверджують свідчення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 .

Інших доказів, які підтверджували обставини зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, суду надано не було.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, суд звертає увагу на те, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом даного правопорушення, оскільки станом на день розгляду справи в суду відсутні докази, які підтверджували, те, що остання дійсно керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, дана обставина виключає наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що відсутність хоча б одного із елементів складу адміністративного правопорушення виключає наявність самого складу адміністративного правопорушення та в свою чергу настання адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Частиною першою статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо не доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях останньої, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130, 247, 276, 279, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: