ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2022 року                                                 м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді – доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши матеріали кримінального провадження №12020260000000155 за апеляційними скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 лютого 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст судового рішення.

Цією ухвалою, клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжних заходів - задоволено.

Продовжено строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.06.2020 року на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із обраним йому запобіжним заходом у вигляді застави, до 24 квітня 2022 року, зокрема:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

не відлучатись за межі Чернівецької області без дозволу прокурора та суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання;

- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженню;

ЄУНСС №725/5660/20 Головуючий суддя І інстанції: ОСОБА_9

Провадження №11-кп/822/108/22 Суддя - доповідач: ОСОБА_1

Категорія ст. 331 КПК України        

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 , визначений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10.12.2020 року, у вигляді тримання під вартою - продовжено до 24 квітня 2022 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , визначений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10.12.2020 року, у вигляді тримання під вартою - продовжено до 24 квітня 2022 року.

Доводи апелянтів.

Захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , вважає, що дана ухвала суду не відповідає фактичним обставинам справи та подіям, які мають місце на даний час в Україні.

Так, Указом Президента України №64/2022 введено на всій території України військовий стан, у зв`язку з чим подальше утримання ОСОБА_6 під вартою негативно вплине безпосередньо на нього та його рідних, а сам він перебуває в явній небезпеці.

Окрім того, зі сторони правоохоронних органів мало місце контролю за вчиненням злочину зі сторони правоохоронних органів у випадку щодо ОСОБА_6 , за яке йому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а відтак, за наслідками розгляду справи вцілому, можливе прийняття аналогічного рішення згідно Постанови Касаційного кримінального суду Верховного суду України у справі №321/954/14-к від 31.10.2019 року, в якій постановлений виправдувальний вирок, так як злочини були скоєні під контролем працівників правоохоронних органів.

Також, захист вважає, що посилання органу досудового слідства на ризики які визначені ст. 177 КПК України не підтверджені доказами і ґрунтуються на припущеннях, а слідчим суддею не було проведено аналізу всіх ризиків визначених ч.1 ст. 177 КПК України з урахуванням особливостей законодавства України та Міжнародної практики, зокрема практики ЄСПЛ.

Просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду від 24 лютого 2022 року та постановити нову ухвалу, якою обрати його підзахисному більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту та відбувати за місцем свого проживання.

Обвинувачений ОСОБА_10 , в своїх апеляційних вимогах не згідний з рішенням суду. Зазначає, що він є військовозобов`язаним і про прийняте рішення Президентом України щодо скасування санкцій.

Також звертає увагу на те, що на його утриманні знаходиться неповнолітня донька 2015 р.н. та мати 1951 р.н., яка є пенсіонеркою й проходить курс хіміотерапії, та які потребують його допомоги і підтримки.

Просить змінити міру запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд взяв до уваги те, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який Законом передбачено максимальне покарання у вигляді до 12-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Окрім того, станом на даний час судовий розгляд по суті даного кримінального провадження триває й всі свідки по справі ще не допитані.

Тому існують ризики, що ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_6 можуть умисно переховуватись від суду, з метою уникнення покарання; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи і той факт, що є особами, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності.

Мотиви суду.

Встановивши суть ухвали та вимоги апеляційних скарг сторін кримінального провадження, заслухавши думку захисника ОСОБА_5 в інтересах підзахисного ОСОБА_6 та прокурора, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною 4 ст. 422-1 КПК України передбачено, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Так, обвинувачений ОСОБА_10 заявив клопотання про участь в судовому засіданні під час розгляду його апеляційної скарги, проте, указом №64/2022 Президента України від 24 лютого 2022 року на всій території України введено військовий стан, у зв`язку з чим 2-а стрілецька рота військової частини НОМЕР_1 не може здійснити конвоювання обвинуваченого.

За таких обставин, у відповідності до ч.4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає апеляційному розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг і ухвала суду переглядається тільки в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченим.

Відповідно до ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини.

Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід – тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 331 КПК України, передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.

Ухвалюючи рішення про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд повинен з`ясувати доцільність продовження застосування запобіжного заходу, що у свою чергу повинно відповідати ризикам та обставинам, передбаченим статтями 177 – 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

На думку колегії суддів, під час розгляду клопотання прокурора з`ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_6 строку тримання під вартою, які в подальшому, були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Судом надано вичерпну, повну, обґрунтовану та змістовну відповідь у своїй ухвалі з посиланням на практику ЄСПЛ.

Окрім того, апеляційний суд вважає доведеним прокурором, що ризики заявлені у клопотанні не зменшились, а відтак, обґрунтованим є висновок суду про те, що застосування інших запобіжних заходів для їх запобігання є недоцільними.

Як встановлено, в провадженні Шевченківського районного суду перебуває кримінальне провадження ЄРДР №12020260000000155 з обвинувальним актом, затвердженим прокурором Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_11 , по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

Стороною обвинувачення було дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні в матеріалах кримінального провадження докази свідчать про об`єктивний зв`язок обвинувачених із вчиненням інкримінованих їм діянь та обґрунтованість пред`явленого обвинувачення, про що вказано у клопотанні та ухвалі суду.

Отже, на цій стадії процесу не встановлюється винуватість особи у вчиненні кримінальних правопорушень, а лише перевіряються факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року щодо терміну «обґрунтована підозра»).

Так, ухвалою Шевченківського районного суду 24 лютого 2022 року обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 квітня 2022 року.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За з містом п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зав`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зав`язків).

Крім того, згідно п.5 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, чим і скористався суд при ухвалені рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується і з рішенням суду першої інстанції в повному обсязі, що саме тримання під вартою спроможне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ..

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошував, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, основною метою продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії судового розгляду фактично є забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

В ході досудового розслідування та в судовому засіданні не встановлено обставин, які б вказували, що ОСОБА_10 та ОСОБА_6 стали менш суспільно-небезпечними і застосування до них більш м`якого запобіжного заходу забезпечить їх правильну процесуальну поведінку під час розгляду даного кримінального провадження.

При цьому, судом відповідно до вимог ст.178 КПК України взято до уваги дані про особи обвинувачених, зокрема міцність їх соціальних зв`язків, їх вік та стан здоров`я.

Згідно ч.2 ст. 422-1 КПК України, суддя – доповідач у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду першої інстанції:

- ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою;

- клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості дати оцінку всім доводам наведеним в апеляційних скаргах учасників кримінального провадження та заявлених аргументів під час розгляду апеляційних скарг на оскаржуване рішення, оскільки обмежена наявними матеріалами кримінального провадження.

Отже, на думку колегії суддів, виправданим є подальше тримання під вартою  ОСОБА_10  та ОСОБА_6 , з врахуванням тяжкості інкримінованого їм кримінального правопорушення, даних про їх особи, конкретних обставин кримінального провадження та мотивів прокурора, оскільки є всі підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення,

За таких обставин, доводи, що наведені в апеляційних скаргах учасників кримінального провадження, не дають підстав для скасування ухвали суду та обрання обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 331, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 лютого 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_10 - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

                                                ОСОБА_3