ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2011 року Справа № 5013/157/11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача),
суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 07.02.10 р.
від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 25.11.09 р.
від третьої особи: не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Будівельна компанія «Левша»на рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.04.11 р. у справі № 5013/157/11
за позовом приватного підприємства «Будівельна компанія «Левша», м. Кіровоград
до публічного акціонерного товариства “Приватбанк” в особі філії “Кіровоградське регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк», м. Кіровоград
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2011 р. (суддя Макаренко Т.В.) відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним нотаріально посвідченого іпотечного договору від 31.08.2007 р. укладеного між сторонами.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу про його скасування та прийняття нового про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивача зокрема посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки його доводам про порушення при укладенні договору ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», оскільки за договором в іпотеку була передана лише частина нерухомого майна (нежитлова будівля) без її виділення в натурі та реєстрації права власності на неї як окремий об’єкт нерухомості.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення суду першої інстанції вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 31.08.2007 р. між Банком (відповідач) та позивачем укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, яким забезпечено виконання зобов’язань позивача, що випливають з кредитного договору від 24.07.2007 р. №90 щодо повернення кредиту у розмірі 3 740 000,00 грн, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 17,6% річних; сплати процентів за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 40% від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту; сплати винагороди за обслуговування кредитної лінії; сплати пені та штрафів за порушення зобов’язань за кредитним договором у розмірах та порядку, передбачених умовами договору.
Відповідно до п. 7 іпотечного договору позивачем передано в іпотеку належне йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №79 від 23.07.3007 р. нерухоме майно: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград , вул.. Добровольського, будинок 2н. Згідно зазначеного пункту предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об’єкт права власності, передається в іпотеку разом з усіма його при належностями.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.08.2007 р. № 15489591 за позивачем зареєстровано право власності на нежитлову будівлю по вул.. Добровольського, буд. 2н у м. Кіровоград. У складі опису об’єкта у зазначеному витязі визначено: корпус 301, огорожа, замощення.
Відповідно ч. 4 до ст. 5 Закону України «Про іпотеку»нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його при належностями, якщо інше не встановлено договором.
Згідно частини третьої зазначеної статті частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
З умов договору вбачається, що в іпотеку була передана вся нежитлова будівля, а не окрема її частина, а тому необґрунтованими є посилання позивача на необхідність її виділення в натурі та окремої реєстрації права власності.
Огорожа та замощення не є частиною нерухомого майна, що підлягає виділенню як окремий об’єкт нерухомості. Вони не мають самостійного призначення, не зареєстровані як окремий об’єкт нерухомості, пов’язані з будівлею спільним призначенням, не можуть бути окремо відчужені.
Відтак судова колегія погоджується з відхиленням судом першої інстанції доводів позивача про порушення вимог частини третьої статті 5 Закону України «Про іпотеку»при укладенні іпотечного договору та висновком суду про відмову у позові.
Судом першої інстанції правомірно враховано подання даного позову зі спливом трирічного строку позовної даності, встановленого ст.. 257 ЦК України , про застосування якої заявлено відповідачем, що є самостійною підставою для відмови у позові згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, однак враховуючи необґрунтованість його пред’явлення, задоволенню він не підлягає з цих підстав.
Обґрунтованим є відхилення судом першої інстанції клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки відсутні підстави для її призначення, визначені ст. 41 ГПК України.
З огляду на зазначене доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про відмову у позові, який відповідає матеріалам справи та ґрунтується на законі, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення та задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Будівельна компанія «Левша»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.04.11 р. у справі № 5013/157/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя І.М.Науменко
Суддя
О.В. Голяшкін