Справа № 343/131/17

Провадження № 22-ц/4808/137/22

Головуючий у 1 інстанції Керніцький І. І.

Суддя-доповідач Томин

У Х В А Л А

16 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої                        Томин О.О.

суддів:                        Пнівчук О.В., Девляшевського В.А.

секретаря                        Максимів Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1  – адвоката Сизька Бориса Борисовичапро витребування доказів та призначення повторної судової економічної експертизи по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1  – адвоката Сизька Бориса Борисовичана рішення Долинського районного суду від 4 березня 2021 року,

в с т а н о в и в:

Рішенням Долинського районного суду від 4 березня 2021 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» заборгованість за Кредитним договором №609 pv6-08 від 14 квітня 2008 року у розмірі 1990571,08 гривень з яких: сума заборгованості по основному боргу кредиту – 30104,52 доларів США (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 07.12.2016 року - 1 долар США/26,097384 гривень; 785649,22 гривень), сума строкової заборгованості по відсотках - 495,05 доларів США (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 07.12.2016 року - 1 долар США/26,097384 гривень; 12919,51 гривень), сума простроченої заборгованості по відсотках – 7559,81 доларів США (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 07.12.2016 року - 1 долар США/26,097384 гривень; 197291,26 гривень), пеня – 994711,09 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» 29858,57 гривень сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Сизько Б.Б. подав апеляційну скаргу.

01.11.2021 року представник ОСОБА_1 – адвокат Сизько Б.Б. подав до суду клопотання про витребування доказів та призначення повторної судової економічної експертизи.

Дані клопотання мотивовані тим, що відповідач фактично отримала лише 42506,52 доларів США кредитних коштів, що визнає позивач в Додатковій угоді від 31.07.2009 року. При цьому сума фактично виданої позивачем готівки іноземної валюти по Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №609 pv6-08 від 14.04.2008 року може бути підтверджена лише допустимими доказами, а саме – видатковими касовими ордерами, які підписані відповідачем.

Відтак вважає, що висновки судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ Кукул А.І. у Висновку №261 від 20.08.2018 року зроблені на підставі вихідних даних щодо невірної суми наданого кредиту.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник апелянта подані клопотання підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції проти задоволення даних клопотань заперечив.

Вислухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що клопотання не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (частина 1 статті 83 ЦПК України).

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подавати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частина 3 статті 83 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановлено строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до положень ст.ст. 103, 105 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров`я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Згідно ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року №1950/5, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Як роз`яснення у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Таким чином, згідно аналізу наведених норм, повторна судова експертиза призначається лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та порушень у її проведенні.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Долинського районного суду від 10.01.2018 року за заявою відповідача було призначено судову економічну експертизу по справі (т. 2, а.с. 33).

Згідно Висновку експерта №261 судово-економічної експертизи по матеріалах цивільної справи №343/131/17, складеного судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ Кукул А.І. 20.08.2018 року на виконання ухвали суду від 10.01.2018 року, дати відповідь на питання, яку суму коштів в доларах США за офіційним курсом Національного Банку України ОСОБА_2 сплатила на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за Кредитним договором №609 pv6-08 від 14.04.2008 року, з урахуванням сплаченої комісійної винагороди за видачу кредитних ресурсів, розрахунково-касове обслуговування та валютно-обмінні операції, пов`язані з погашенням заборгованості, щодо кожного платежу, а також з урахуванням різниці офіційного курсу долара США та курсу долара США в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не представляється за можливе. Дослідженням поданих матеріалів встановлено, що здійснений ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором №609 pv6-08 від 14.04.2008 року станом на 07.12.2016 року відповідає умовам кредитного договору щодо розрахунку заборгованості по тілу кредиту в сумі 30104,52 доларів США, нарахованих відсотків в сумі 8054,86 доларів США та пені в сумі 994711,09 гривень. Видача кредитних коштів в сумі 44500,00 доларів США підтверджена документами первинного обліку, зокрема копією заяви на видачу готівки №1 від 15.04.2008 року на суму 15000, 00 доларів США, копією заяви на видачу готівки №1 від 16.07.2008 року на суму 6000,00 доларів США, копією заяви на видачу готівки №1 від 08.09.2008 року на суму 1500,00 доларів США, копією заяви на видачу готівки №1 від 22.09.2008 року на суму 10000,00 доларів США та копією заяви на видачу готівки №1 від 23.09.2008 року на суму 12000,00 доларів США, підтвердити погашення заборгованості первинними документами не представляється за можливе, оскільки первинні розрахункові документи, що підтверджують погашення заборгованості за Кредитним договором №609 pv6-08 від 14.04.2008 року на дослідження надані частково. Дослідженням поданих документів встановлено, що метод нарахування відсотків ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» за Кредитним договором №609 pv6-08 від 14.04.2008 року відповідає вимогам пункту 6 розділу VI «Положення ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» про порядок надання кредитів фізичним особам» затвердженого рішенням правління 29 квітня 2005 року (т. 2, а.с. 50-85).

При цьому в ухвалі суду від 10.01.2018 року експерт був повідомлений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок у відповідності до ст.ст. 384, 385 КК України, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи також не встановлено, а твердження апелянта про сумніви у правильності висновку експерта не підтверджені належними та допустимими доказами.

Також в матеріалах справи містяться копії заяв на видачу готівки на загальну суму 44500,00 доларів США, копії виписок по рахунку позичальника, з яких вбачається, що відповідач дійсно отримала грошові кошти, тривалий час користувалася ними та погашала суму кредиту, відсотків, пені та комісії.

При цьому у поданих клопотаннях апелянтом належно не обґрунтовано необхідності витребування зазначених доказів для підтвердження вимог позову та апеляційної скарги та не доведено, що наданий висновок експерта є необґрунтованим чи викликає сумніви у його правильності. Доказів, направлених на спростування вищезазначеного висновку матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи наведені норми права, вказані представником апелянта обставини, з огляду на які він просить витребувати дані докази та призначити повторну експертизу, та вимоги закону щодо апеляційного розгляду справи, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення таких клопотань.

З огляду на викладене у клопотаннях про витребування доказів та про призначення повторної судової економічної експертизи слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 84, 103, 381, 389 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотань представника ОСОБА_1  – адвоката Сизька Бориса Борисовичапро витребування доказів та призначення повторної судової економічної експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча:                                                                О.О. Томин

Судді:                                                                        О.В. Пнівчук

                                                                               В.А. Девляшевський

Повний текст ухвали складено 25 лютого 2022 року.