ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.09.06 р. Справа № 21/266
Позивач: Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області
до відповідача: Державного підприємства “Макіїввугілля”
про стягнення 592 508,56грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Февральова О.О. – нач. від. доходів, дов. №7212/04 від 26.09.06р.,
Пільвінскас В.В. – юр., дов. від 11.01.06р.,
відповідача: Цира Н.Н. – в. о. пом. дир. ВП шахта ім. В.І.Леніна, дов. № 08-81/1300 від 13.09.06р.
Управлінням Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки подано позов до Державного підприємства “Макіїввугілля” про відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, за період з 01.10.05р. по 01.05.06р. у сумі 592 508,56грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (зі змінами і доповненнями), “Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України“ №21-1 від 16.01.04р.
Відповідач визнав заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
Управлінням Пенсійного фонду України були виставлені відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” по працівниках відокремленого підрозділу Державного підприємства “Макіїввугілля” „Ордена Трудового Червоного Прапора шахта імені В.І.Леніна”.
Загальна сума виплат позивача за період жовтень-грудень 2005р., січень-квітень 2006р. складає 592 508,56грн., з яких відповідачем не відшкодовано нічого, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 08.09.06р. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 1 станом на 08.09.06р., підписаним сторонами беззастережно.
Підприємство боржник повинно було відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України щомісяця до 25-го числа зазначену в розрахунку суму фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1931-XII від 06.12.91р. (зі змінами і доповненнями), по працівниках підприємства, яким відповідно до вказаного закону призначено пенсію.
Таким чином, на час звернення з позовом до суду підлягала відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України відповідачем сума у розмірі 592 508,56грн., яка визначена як сума витрат управління на виплату та доставку пенсії по працівниках підприємства, понесених протягом періоду з 01.10.05р. по 01.05.06р.
Зважаючи на те, що:
З 1.01.04р. відповідно до вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.03р. та “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України“ №21-1 від 16.01.04р. передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
У відповідності до п.п 6.1. п.6 “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України“ №21-1 від 16.01.04р. відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Зауважень щодо розрахунку суми боргу відповідач до суду не надав.
Господарський суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” з відповідача у доход Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Беручи до уваги вищенаведене, на підставі п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.03р., п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1931-XII від 06.12.91р. (зі змінами і доповненнями), “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України“ №21-1 від 16.01.04р. і керуючись ст. ст. 43, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Макіїввугілля” (86157, м. Макіївка Донецької області, пл. Радянська,2, п/р 26006980695 у Макіївському відділенні “Укрсоцбанку”, МФО 334714, код ЄДРПОУ 00175001):
1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки (86126, м. Макіївка Донецької області, вул. Молодогвардійська, 83, м. Макіївка, п/р 256053012035 у Донецькому обласному управлінні ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 22035513) 592 508,56грн. основного боргу;
2) у доход Державного бюджету України (одержувач: ВДК у Київському районі м. Донецька, банк одержувача: УДК в Донецькій області; п/р 31114095600006, МФО 834016, ЄДРПОУ 24165255, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банка 095) 5 925,09грн. державного мита.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Надруковано примірників:
1 – до справи;
1 – позивачу;
1 – відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18