Справа №: 398/5733/24

провадження №: 2-о/398/335/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

"01" листопада 2024 р. м. Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко І.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Олександрійська міська рада як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , про звільнення від повноважень опікуна та встановлення опіки,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою про звільнення її від повноважень опікуна ОСОБА_3 та призначення опікуном ОСОБА_2 .

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що зазначену заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги, яким має відповідати позовна заява, зокрема позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п. 1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України); підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суддя зазначає, що у вступній та прохальній частині заявником зазначено ОСОБА_1 , а в описовій – ОСОБА_4 . Вказані обставини позбавляють суд можливості перевірити наведені у заяві обставини, тому заявнику необхідно подати належним чином завірену копію документа, що посвідчує особу.

Крім того, ОСОБА_1 до заяви не додано копій документів, що підтверджують її повноваження на звернення до суду з відповідною заявою, зокрема не надано копій документів, що підтверджують її повноваження опікуна та позбавлення ОСОБА_3 дієздатності.

Суддя зазначає, що відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Також заявником всупереч вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК не зазначено щодо підтвердження того, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Натомість, в порушення зазначених вимог, копії доданих до заяви документів не засвідчені заявником у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 17 червня 1999 року встановлено, що органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є  районні,  районні  в  містах  Києві  та  Севастополі   державні адміністрації,  виконавчі  комітети  міських,  районних  у містах,  сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.

Так, серед заінтересованих осіб заявником не зазначено орган опіки та піклування, який згідно з вищенаведеними нормами законодавства уповноважений на участь у справі.

Відповідно до положень п. 3.1 Правил опіки та піклування опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

За правилами, визначеним ст. 62 ЦК України, фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Заявник у своїй заяві просить призначити ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , проте всупереч наведеним положенням законодавства, не додає заяву ОСОБА_2 про його згоду на призначення опікуном.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (справа «Kreuz v. Poland», заява N 28249/95, рішення від 19.06.2001, пункт 53, 60).

У рішеннях від 28 жовтня 1998 року у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, подану заяву слід залишити без руху, а заявнику надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки та подати заяву із врахуванням зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 294 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Олександрійська міська рада як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , про звільнення від повноважень опікуна та встановлення опіки, залишити без руху.

Запропонувати заявнику у п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали надати до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області письмову заяву про усунення недоліків, в якій зазначити підтвердження того, що ним не подано до суду іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав, уточнити коло заінтересованих осіб, зокрема, шляхом приведення назви органу опіки та піклування у відповідність до положень чинного законодавства. Крім того, до заяви необхідно долучити копії документів, які підтверджують особу заявника та повноваження заявника на звернення до суду з відповідною заявою, зокрема копії документів, що підтверджують її повноваження опікуна та позбавлення ОСОБА_3 дієздатності. До заяви також слід додати заяву ОСОБА_2 про згоду бути опікуном ОСОБА_3 . Заявнику необхідно подати до суду заяву про усунення недоліків та копії доданих до заяви документів, які завірені належним чином згідно з вимогами процесуального законодавства, у кількості примірників, відповідній кількості учасників справи та для суду.

Роз`яснити заявнику, що за відсутності у нього письмових доказів, які необхідно подати до суду, він має право заявити клопотання про витребування таких доказів з додержанням вимог, встановлених ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

Роз`яснити заявнику, якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику, що у разі неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, вона вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Шинкаренко