КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-263/10 Головуючий у 1-й інстанції: Павленко О.В.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"26" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Грибан І.О., Петрика І.Й.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання неправомірною відмову перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання відмову відповідача в проведенні перерахунку та виплаті доплат до пенсії позивача неправомірною; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. в сумі 868,95 грн., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. в сумі 918,90 грн., з 01.01.2010 р. по 01.10.2010 р. в сумі 949,50 грн .
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати додаткової пенсії ОСОБА_2 в меншому розмірі ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області перерахувати та виплатити додаткову пенсію ОСОБА_2 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 22.05.2008 року по 01.10.2010 року, за виключенням виплачених сум за вказаний період. В решті позовних вимог відмовлено.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3) ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду –зміні з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи другої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі –Закон № 796-ХІІ) особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму
Таким чином, посилання відповідача на постанови КМ України № 530 від 28.05.2008, № 654 від 16.07.2008 та № 836 віл 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, встановленими ст. ст. 39, 51 Закону № 796-ХІІ, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Також, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.01.2008 р. по 28.05.2010 р. лише 26.10.2010 р., тобто після збігу 6 місячного строку з дня, коли нова дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів, то колегія суддів приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що має місце порушення прав позивача щодо не нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у відповідності до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 26.05.2010 року по 01.10.2010 року з урахуванням раніше сплачених сум, а отже постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст. ст. 197, 199, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання неправомірною відмову перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії –задовольнити частково.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2010 року –змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в такій редакції: «Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області перерахувати та виплатити додаткову пенсію ОСОБА_2 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 26.05.2010 року по 01.10.2010 року, за виключенням виплачених сум за вказаний період.»
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Грибан І.О.
Суддя Петрик І.Й.