Судове рішення #15766514

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-140/10/0614                            Головуючий у 1-й інстанції:   Міхненко С.Д.  

Суддя-доповідач:  Губська О.А.


У Х В А Л А

Іменем України

"26" травня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

            Київський апеляційний адміністративний суд  у складі колегії:

                       головуючого судді                           Губської О.А.

             суддів                                                Грибан І.О., Парінова А.Б.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення невиплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача щодо  невиплати позивачу в повному розмірі доплати, передбаченої ст.ст. 37, 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними; стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної грошової допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в сумі 2296,20 грн. за період з 01.01.2009 року по 30.12.2009 року та доплату до заробітної плати, передбачену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в сумі 7775,60 грн. за період з 01.01.2009 року по 30.12.2009 року, а за ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»918,90 грн.

        Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації та Управління Пенсійного Фонду України в Малинському районі щодо виплати допомоги та доплати ОСОБА_2 за період з 27.01.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі меншому ніж передбачено статтями 37, 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 27.01.2009 року по 31.12.2009 року допомогу передбачену ст. 37 Закону № 796 , виходячи з розміру 30 процентів від мінімальної заробітної плати з урахуванням проведених виплат. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду в Малинському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 27.01.2009 року по 31.12.2009 року доплату до пенсії передбачену ст. 39 Закону № 796 , виходячи з розмірі однієї мінімальної заробітна плати з урахуванням проведених виплат. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду в Малинському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 27.01.2009 року по 31.12.2009 року додаткову пенсію передбачену ст.51 Закону № 796 , виходячи з розміру 15 процентів мінімальної пенсії за віком, яка розраховується з розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність з урахуванням проведених виплат.

        Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач –Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

        В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 197 КАС України.

          Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.

          Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

           З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.       

         Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як особа, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи, зареєстрований і постійно проживає в м. Слобідка Малинського району Житомирської області, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

          Згідно ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі 30% від мінімальної заробітної плати.      

        Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.

       Частини 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що пенсії працюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, підвищується у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

        Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі –Закон № 796-ХІІ) особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду,  заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

       Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

        Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму

        Таким чином, посилання відповідача на постанови КМ України № 530 від 28.05.2008, № 654 від 16.07.2008 та               № 836 віл 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

         Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до          ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, встановленими ст. ст. 39, 51 Закону № 796-ХІІ, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

      Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги позивача.

      Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

      Відповідно до ст. 200 КАС України – суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

      Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення невиплачених коштів –залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області –без змін.

         Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.



         Головуючий суддя                                                                                    Губська О.А.

         Суддя                                                                                                          Грибан І.О.

         Суддя                                                                                                          Парінов А.Б.

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація