КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9003/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
У Х В А Л А
Іменем України
"26" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Грибан І.О., Парінова А.Б.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Любарському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області до Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі Житомирської області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача щодо відмови в узгодженні суми витрат щомісячної державної адресної допомоги на суму витрат з виплати і доставки пенсій, що підлягають відшкодуванню в сумі 31202,59 грн.; зобов’язання відповідача вчинити дії щодо узгодження вищевказаної загальної суми витрат, що підлягають відшкодуванню з щомісячної державної адресної допомоги та витрат з виплати і доставки пенсій та зобов’язання включити їх в акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих: за вересень, жовтень2010 року в сумі 31202,59 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за період вересень, жовтень 2010 року не прийнято до заліку від Управління Пенсійного фонду України у Любарському районі Житомирської області суму витрат з адресної допомоги до пенсії в сумі 30920,60 грн. та з виплати і доставки пенсії в розмірі 281,99 грн., склавши при цьому відповідні таблиці розбіжностей.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальні страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, як спричинили втрату працездатності»від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІV у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно та і повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, як перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втраті професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в раз часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частин; втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) допомогу дитині відповідно до ст. 9 цього Закону 2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов; 3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання; 4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого; 5) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати: а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики; б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі; в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів; г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі; д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів). З метою найповнішого виконання функцій, передбачених п.п. 4 і 5 ч. 1 цієї статті, Фонд створює спеціалізовану медичну та патронажну службу соціального страхування; 6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого; 7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла; 8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (далі - ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю; 9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб'єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду; 10) у разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь - за рахунок Фонду; 11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування; 12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.
Відповідно до вимог п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджений зареєстрована постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду від 4 березня 2003 р. № 5 - 4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ та Законом № 1105-ХІV, а саме: 1) сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; 2) щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував пенсію внаслідок нещасного випадку на виробництві; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію (якщо смерть настала за тих обставин, що і страховий випадок); 4) сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, зазначені вище акти містять виключний перелік сум, які приймаються до взаємозаліку для відшкодування Фондом.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до ст. 200 КАС України –суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну Управління Пенсійного фонду України у Любарському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області до Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі Житомирської області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії –залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду –без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Грибан І.О.
Суддя Парінов А.Б.