КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-3230/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Пархоменко О.В.  

Суддя-доповідач:  Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" травня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

     Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                           Губської О.А.

суддів                                                Грибан І.О., Парінова А.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу                      ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від                       16 грудня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення у м. Буча Київської області про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2007-2010 роки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулися до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання відповідача згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»провести перерахунок сум щорічної компенсації на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, за 2007-2010 роки з доплатою недоотриманих сум в розмірі 7149,00 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 грудня 2010 року позовні вимоги позивача в частині щодо проведення перерахунку сум щорічної компенсації на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати  за період з 2007 р. по 14.06.2010 р. залишено без розгляду.

        27.12.2010 року апелянт –ОСОБА_2 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду та апеляційну скаргу. З урахуванням того, що оскаржувана ухвала отримана апелянтом 22.12.2010 року, то колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду від 16.12.2010 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

        Оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції, прийняту в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3) ч. 1 ст. 197 КАС України

        Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду –без змін з таких підстав.       

         Суд першої інстанції прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк, установлений законом для подачі адміністративного позову.

         З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

        Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

       Стаття 100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

       Як вбачається з матеріалів справи, позивачем  подано позов про зобов’язання провести перерахунок сум щорічної компенсації на оздоровлення за період з 2007 року по 14.06.2010 року лише 14.12.2010 р., тобто після збігу 6 місячного строку з дня, коли нова дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів, то колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

         Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно залишив позовні вимоги позивача в частині зобов’язання провести перерахунок сум щорічної компенсації на оздоровлення за період з 2007 року по 14.06.2010 року без розгляду.

           Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

          Відповідно до ст. 200 КАС України –суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

         Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 грудня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення у м. Буча Київської області про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2007-2010 роки –залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області –без змін.

         Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

         Головуючий суддя                                                                                     Губська О.А.

Суддя                                                                                                          Грибан І.О.

Суддя                                                                                                          Парінов А.Б.