ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року           справа №200/1447/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 травня 2024 року у справі № 200/1447/24 (головуючий І інстанції Чучко В.М.) за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток» про стягнення податкового боргу,-

                                                                     В С Т А Н О В И В :

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків в загальній сумі 47 554 783,82 грн. на користь державного бюджету України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 7 травня 2024 року позов задоволений: стягнуто з рахунків у банківських установах, які обслуговують Державне підприємство «Добропіллявугілля-Видобуток», суму податкового боргу у розмірі 47 554 783 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні  позову через порушення норм матеріального, процесуального права, неповне з`ясування обставин справи.

Апелянт зазначив, що у відповідності до вказаних положень законодавства відповідачем подано позивачеві заяву від 30.09.2022 № 01-10/623 про відсутність можливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, в тому числі щодо сплати податку на прибуток (сума якого включена позивачем до стягнення у даній справі), екологічного податку, земельного податку, подання річної фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, за період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану.

7 грудня 2022 року позивачем прийнято рішення № 28/32-00-04-01-06 про відсутність підстав для визнання неможливості у відповідача своєчасно виконувати свої податкові зобов`язання з дотримання термінів сплати податку на прибуток, екологічного податку, земельного податку, подання річної фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, за період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до ПК України в адміністративному чи судовому порядку. Пунктом 8 розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків передбачено, що платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.

Статтею 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1). У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2).

На підставі наведених вище норм права відповідачем оскаржено рішення позивача від 07.12.2022 № 28/32-00-04-01-06 до Державної податкової служби України.

На час звернення до суду першої інстанції з адміністративним позовом у даній справі на адресу відповідача (в тому числі на електронну пошту та Електронний кабінет платника податків) відповідного рішення Державної податкової служби України за результатом адміністративного оскарження рішення позивача від 07.12.2022 № 28/32- 00-04-01-06 – не надходило.

Апелянт, з огляду на викладене та в силу приписів статті 56 ПК України вважає, що скарга відповідача від 03.01.2023 за № 01-10/08 є задоволеною на користь відповідача, а заява відповідача від 30.09.2022 № 01-10/623 про відсутність можливості виконання платником податків податкового обов`язку, в тому числі щодо сплати податку на прибуток, екологічного податку, земельного податку, подання річної фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, за період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану - задоволеною.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указ затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено. Наразі режим воєнного стану в Україні триває.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податкова вимога позивача від 29 березня 2023 року № 0000012-1300-3200 прийнята щодо податкових зобов`язань відповідача з податку на прибуток, які виникли за період 2021 рік, ІІ та ІІІ квартал 2022 року:

а) за рахунок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань по деклараціям з податку на прибуток:

- № 9432615890 від 02.03.2022 термін сплати 11.03.2022 у сумі 19 023 098,00 грн.; - № 9151324319 від 08.08.2022 термін сплати 19.08.2022 у сумі 2 250 491,00 грн.;

- № 9233576823 від 08.11.2022 термін сплати 21.11.2022 у сумі 6 540 270,00 грн.;

- № 9308327601 від 22.02.2023 термін сплати 13.03.2023 у сумі 624 375,00 грн.;

б) за рахунок несплати задекларованих податкових зобов`язань згідно уточнюючих розрахунків з податку на прибуток:

- № 9434460867 від 02.11.2022 термін сплати 02.11.2022 у сумі 5 257 535,00 грн.;

в) пеня по декларації з податку на прибуток № 9434460867 від 02.11.2022 термін сплати 21.11.2022 у сумі 527 754,00 грн.

З урахуванням наведених обставин та положень абзацу 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України № 2260-ІХ), строк сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток відповідача за 2021 рік, ІІ та ІІІ квартал 2022 року (заява відповідача від 30.09.2022 № 01-10/623 про відсутність можливості виконання платником податків податкового обов`язку) на момент прийняття позивачем податкової вимоги від 29 березня 2023 року № 0000012-1300-3200, а так само на час прийняття оскаржуваного судового рішення у даній справі – не настав. Виконання такого обов`язку можливе протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

З огляду на вказане, сума з податку на прибуток в загальному розмірі 34 223 523,00 грн., про яку наголошено позивачем у позові, податковим боргом вважатися не може.

Також, апелянт вважає, що застосування положень пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо зупинення строків розгляду скарги відповідача від 03.01.2023 за № 01-10/08 є помилковими з огляду на наступне.

27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ, яким фактично встановлений тимчасовий порядок та особливості справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX.

Зокрема, вказаним законодавчим актом був визначений як механізм підтвердження відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків (зміни до підпункту 69.1), так й одночасно з цим встановлено правило щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (зміни до підпункту 69.9). Разом з цим слід наголосити, що елементами принципу верховенства права є правова визначеність, ясність та недвозначність правової норми.

У рішенні від 22.09.2005 у справі № 5-рп/2005 Конституційним Судом України наголошено, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Відповідно пункту 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Аналіз положень згаданої норми права свідчить про те, що презумпція правомірності рішень платника податків застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вочевидь, реалізація норм права щодо підтвердження відсутності можливості сплати податків не може ставитися у залежність від строків розгляду відповідної скарги податковим органом. Інше тлумачення повністю нівелює права платника податків, визначені пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та унеможливлює їх захист.

Заява відповідача від 30.09.2022 № 01-10/623 про відсутність можливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, скарга відповідача від 03.01.2023 за № 01-10/08, як власне і рішення позивача від 07.12.2022 № 28/32-00-04-01-06 про відсутність підстав для визнання неможливості у відповідача своєчасно виконувати свої податкові зобов`язання подавалися, розглядалися та приймалися відповідно на підставі згаданих норм пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Дані дії відбувалися вже в період дії воєнного стану, що не заважало податковому органу своєчасно приймати відповідні рішення.

Крім того, у період з 06.01.2023 (дата отримання позивачем скарги відповідача від 03.01.2023 за № 01-10/08) та по теперішній час Державна податкова служба України повністю функціонувала, виконувала основні завдання, здійснювала контрольно-перевірочну роботу. Жодних нормативно-правових актів з приводу призупинення діяльності Державної податкової служби України не приймалося, причин та підстав, за яких скарга відповідача від 03.01.2023 за № 01-10/08 не розглядається більше шести місяців – позивач під час розгляду справи не навів.

Вважає, що невірне, вибіркове та свавільне правове трактування позивачем пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України позбавило відповідача права довести неможливість виконання податкових обов`язків, на що суд першої інстанції уваги не звернув та неправильно застосував норми матеріального права.

Просить суд апеляційної інстанції врахувати, що 01 серпня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-ІХ, яким, серед іншого, в абзаці першому підпункту 69.9 слово «Для» замінено словами і цифрами «Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для». Таким чином, з 01.08.2023 було поновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Незважаючи на вказане, Державна податкова служба України в термін до 20 серпня 2023 року (строк у 20 календарних днів) так й не прийняла відповідного рішення за скаргою відповідача від 03.01.2023 за № 01-10/08. Дані обставини існували на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення.

Крім того, вважає, що спірний характер правовідносин, розмір суми податкового боргу, який є значним (суттєвим) для відповідача та перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у своїй сукупності вказують на неможливість повного, об`єктивного та належного розгляду справи у порядку спрощеного провадження.

Дані обставини зумовили скорочені строки розгляду справи та неможливість своєчасно надати відповідні докази у підтвердження позиції відповідача, у зв`язку з чим просимо долучити надані документи у суді апеляційної інстанції.

Більш того, судом першої інстанції взагалі не досліджені обставини, про які наголошено у зазначеній вище частині третій статті 257 КАС України та не враховано думку сторін у справі.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

Відповідач - Державне підприємство «Добропіллявугілля-Видобуток» є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 43895975, місцезнаходження юридичної особи: 85001, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, буд. 2; перебуває на податковому обліку у СМУ ДПС по ВВП.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 80 543 174,10 грн. в тому числі по податках:

- податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (КДБ 11020100) – 33 744 987,61 грн.,

- податок на додану вартість (КДБ 14010100) – 46 798 186,49 грн., з яких відповідно до глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України не охоплено заходами стягнення податковий борг на суму 47 554 783,82 грн. в тому числі:

- по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (КДБ 11020100) на суму 2 855 900,61 грн., що обліковується:

- за рахунок несплати задекларованих податкових зобов`язань згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок на суму 2 791 969,00 грн.:

- № 9312073266 від 17.07.2023 за 17.07.2023 – 776 614,00 грн,

- № 9312073278 від 17.07.2023 за 17.07.2023 – 1 924 115,00 грн,

- № 9314341110 від 28.12.2023 за 28.12.2023 – 91 240,00 грн,

- пеня нарахована в ІКПП відповідно п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності за період з 17.07.2023 по 04.03.2024 року на суму 63 931,61 гривень.

Цей борг не сплачений підприємством станом на березень 2024 року, що підтверджується витягом з ІКПП по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (КДБ 11020100) за 2023-2024 рік.

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КДБ 14010100) на суму 44 698 883,21 грн., що обліковується:

- за рахунок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань по деклараціям з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 44 680 100,00 грн. по деклараціям:

- № 9313771973 від 20.11.2023 термін сплати 30.11.2023 – 12 573 854,00 грн,

- № 9344609965 від 18.12.2023 термін сплати 02.01.2024 – 11 720 226,00 грн,

- № 9376132171 від 19.01.2024 термін сплати 30.01.2024 – 9 165 095,00 грн,

- № 9033250973 від 19.02.2024 термін сплати 01.03.2024 – 11 220 925,00 грн.

- пеня нарахована в ІКПП відповідно п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2024 по 04.03.2024 року на суму 18 783,21 гривень.

Крім того, заявлена сума заборгованості станом на березень 2024 року підтверджується витягом з ІКПП по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КДБ 14010100) за 2023-2024 рік.

Згідно п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За п. 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідача в установленому законом порядку було направлено податкову вимогу форми «Ю» №0000012-1300-3200 від 29.03.2023 року на загальну суму 34 223 523 грн. (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (КДБ 11020100) та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 29.03.2023 року №40/32-00-13-11, які разом з супроводжувальним листом від 30.03.2023 року №2137/6/32-00-13-11 направлені на адресу ДП «Добропіллявугілля-видобуток» та вручено 04.04.2023 року.

Прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.

За пп.14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (пп. 14.1.39 п.14.1. ст.14 Кодексу).

Згідно п. 14.1.137 статті 14 Податкового кодексу України  орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За пп. 110.1 статті 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Згідно пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова.

За пп. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно пп. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За п. 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

За п. 38.1. ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п.  95.1  ст.  95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За абз. 1 п.  95.3  ст.  95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За матеріалами справи відповідач не сплатив суму заборгованості у розмірі 47 554 783,82 грн. у встановлені законодавством строки; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки, розрахунком формування податкової заборгованості; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору, або скасування  відповідних рішень ДПС, не надано.

Щодо доводу апелянта, що на час звернення до суду першої інстанції з адміністративним позовом у даній справі на адресу відповідача (в тому числі на електронну пошту та Електронний кабінет платника податків) відповідного рішення Державної податкової служби України за результатом адміністративного оскарження рішення позивача від 07.12.2022 № 28/32- 00-04-01-06 – не надходило, з огляду на що, на думку апелянта, в силу приписів статті 56 ПК України, скарга відповідача від 03.01.2023 за № 01-10/08 є задоволеною на його користь, а заява відповідача від 30.09.2022 № 01-10/623 про відсутність можливості виконання платником податків податкового обов`язку, в тому числі щодо сплати податку на прибуток, екологічного податку, земельного податку, подання річної фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, за період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану – задоволеною, апеляційний суд враховує наступне.

Згідно п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX ПКУ, встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

За п. 69.9 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX ПКУ (редакція від 01.08.2023) містить правило, що тимчасово до 1 серпня 2023 для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: 1. дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; 2. строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; 3. строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Отже, на адміністративне оскарження рішення Східного МУ ДПС від 07.12.2022 № 28/32-00-04-01-06 щодо відмови у задоволенні заяви ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ – ВИДУБУТОК» про неможливість виконання податкових зобов`язань діє правова норма підпункту 69.9 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX ПКУ щодо зупинення перебігу строків.

За матерілами справи скаргу на рішення Східного МУ ДПС про відмову у задоволенні заяви ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ – ВИДУБОТОК» від 07.12.2022 № 28/32-00-04-01-06 було подано 03.01.2023 року, тому до 01.08.2023 строки її розгляду були зупинені.

Крім того, ч. 56.9. ст. 56 ПКУ встановлює можливість продовження строку розгляду скарги не більш як на 60 календарних днів, про що керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення. Державною податковою службою України було прийнято рішення від 18.08.2023 №23609/6/99-00-06-01-04-06, яким строк розгляду скарги позивача подовжено до 29.09.2023.

При цьому, рішенням Державної податкової служби України від 07.09.2023 №26117/6/99-00-06-01-04-06 у задоволенні скарги відповідача – відмовлено, а рішення Східного МУ ДПС про відсутність підстав для визнання неможливості виконання податкових зобов`язань – залишено без змін. Отже, контролюючим органом було розглянуто та вирішено адміністративну скаргу позивача у строк, встановлений ПКУ.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстацнії погоджує висновок суду першої інстанції про стягнення з рахунків у банківських установах, які обслуговують Державне підприємство «Добропіллявугілля-Видобуток», суму податкового боргу у розмірі 47 554 783 гривні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                     П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток» - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 травня 2024 року у справі № 200/1447/24 за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток» про стягнення податкового боргу - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 30 жовтня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду  протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий                                                                             І.В. Геращенко

            Судді:                                                                           А.А. Блохін

                                                                                                  Т.Г. Гаврищук