№ 2-469/07 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30.05.2007р.       Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,

при секретарі Довбань СМ., з участю сторін : позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом    ОСОБА_1 до    ОСОБА_2  про   стягнення  аліментів  на  утримання   повнолітнього  сина,     який продовжує  навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в якому зазначає наступне.

З 1988р. по 2000р. вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, тобто який на даний час є повнолітнім. До досягнення повноліття відповідач виплачував аліменти на його утримання, а в даний час син продовжує навчання, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги з боку відповідача.

Навчається син в Дніпропетровському Національному гірничому університеті на денному відділенні, строк навчання закінчується 01.07.2011 року. Розмір стипендії сина складає 148 грн. на місяць, крім цього необхідний одяг, продукти харчування. Все це придбаває йому вона, оскільки основну частину часу, вільну від навчання (вихідні дні, канікули) син проживає з нею. Вона працює медичною сестрою в Вільногірській лікарні, розмір її заробітку складає 530 грн., основну частину якого вона витрачає на сина.

Добровільно відповідач не бажає надавати сину матеріальну допомогу в зв'язку з навчанням, непрацездатних осіб на його утриманні немає, стягнень по виконавчим листам з нього не провадиться. Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі V* частини його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідач позов визнав.

ОСОБА_3 - третя особа по справі - підтримав позов, просить його задовольнити і розглядати справу без його участі, про що зазначив в наданій суду заяві (а.с.12).

Позивачка в судовому засіданні суду пояснила, що вона підтримує свій позов, доповнень та змін не має, просить його задовольнити.

Відповідач суду пояснив, що він не заперечує проти позову, розуміє, що утримання сина на період його навчання є його батьківським обов'язком.

Матеріалами справи встановлено наступне.

Шлюб між сторонами по справі розірвано 01.11.2000 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.6). Від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с.5). який навчається в Дніпропетровському Національному гірничому університеті, денна форма навчання, строк навчання - до 30.06.2011 року (а.с.7,16).

Згідно з довідкою ВО ЖКГ, син сторін по справі - ОСОБА_3 на час його навчання знятий з реєстрації по паспортному обліку, де він був зареєстрований разом з позивачкою (а.с.8). В даний час він проживає в гуртожитку, оплата за проживання в ньому складає 649 грн. на рік (а.с.17).

Заслухавши пояснення позивачки, відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з"ясувавши обставини, на які посилались учасники процесу як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з ст. 199 СК України якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У відповідності до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дітей з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України, тобто враховуються стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, також наявність на утриманні у платника аліментів інших дітей та непрацездатних членів сім'ї.

Крім того, відповідач позов визнав, не заперечує проти його задоволення, тобто проти стягнення з нього аліментів в зазначеному позивачкою розмірі. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує будь-чиї інтереси, тому він може бути прийнятий судом. Судом встановлено, що відповідач не має інших аліментних зобов'язань, не має на своєму утриманні непрацездатних осіб, про неможливість виплати аліментів через стан здоров'я відповідач суду доказів не надав.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню.

Згідно з цивільним процесуальним законодавством з відповідача підлягають до стягнення судові витрати : державне мито в розмірі 51.00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07.50грн.

Керуючись ст.ст. 88, 213-215, 367 ЦПК України, ст.ст.182, 199-201, 191 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, (ідент.НОМЕР_1), уродженця м. Вільногірська Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює в філії «Вільногірський ГМК» З AT «Кримський титан», на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою : АДРЕСА_2, на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який навчається в Дніпропетровському Національному гірничому університеті, строк навчання закінчується 30.06.2011 року, в розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи стягнення з 18.04.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для Вільногірського міського суду в сумі 07.50 грн., перерахувавши їх за наступними реквізитами : Одержувач - УДК у м.Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області, Код ЄДРПОУ : 24237534, розрахунковий рахунок : 31215259700012, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.