№2-411/07

              РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ (заочне)

30.05.2007р.        Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Литвинової Р.А., при секретарі Довбань СМ., з участю представника позивача Молчанова Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом

Вільногірського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Вільногірський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю, в якому зазначає, що 27.11.2003р. наказом №1199 Вільногірського міського центру зайнятості відповідачці був наданий статус безробітної відповідно до чинного законодавства та призначена допомога по безробіттю з 27.11.2003р. по 20.11.2004р.

Фактично відповідачка отримувала допомогу по безробіттю з 27.11.2003р. по 13.07.2004р., за весь період їй всього виплачено допомоги по безробіттю на суму 648,41грн.

За результатами перевірки, проведеної 18.10.2006р. Вільногірським міським центром зайнятості встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної ОСОБА_1 згідно трудового договору №55 від 28.09.2001р. була зареєстрована як найманий робітник.

Згідно з ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно з ст.1 п. «а» названого Закону до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності.

Відповідачка, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, порушила вимоги п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", - як безробітна, вона своєчасно не подала відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, тобто вона не надала до Вільногірського міського центру зайнятості відомості про реєстрацію як найманого працівника.

Згідно заяви відповідачки, вона була попереджена, що в разі отримання допомоги по безробіттю незаконним шляхом і відмови від добровільного повернення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю, цю суму буде стягнено в судовому порядку. На зазначених підставах їй було запропоновано добровільно повернути суму позову, але на лист центру зайнятості вона не відреагувала.

Позивач просить стягнути зазначену суму переплати з відповідачки ОСОБА_1 та покласти на неї судові витрати.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, незважаючи на те, що неодноразово належним чином особисто була повідомлена про дату та місце

розгляду справи. В матеріалах справи є відомості про направлення судом судових повісток (а.с.27-30, 34-36,41). На одне із судових засідань вона надавала заяву з клопотанням відкласти розгляд справи, а на інші судові засідання від неї не надійшло ніяких повідомлень про причини неявки в суд чи про розгляд справи без її участі.

Тому у відповідності до ст.224 ЦПК України, з врахуванням зазначених вище обставин суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого представник позивача не заперечує.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, просить задовольнити пред'явлений позов і стягнути з відповідачки незаконно отриману нею допомогу по безробіттю в сумі 648.41грн. та судові витрати згідно з чинним цивільним процесуальним законодавством.

Матеріалами справи встановлено наступне.

Як видно з копії трудового договору, 28.09.2001р. між відповідачкою та ОСОБА_2, як особою, яка використовує найману працю, було укладено зазначений договір (а.с.12).

В копії заяви відповідачки від 20.11.2003р. зазначено, що в центрі зайнятості вона була ознайомлена із своїми правами та обов'язками, де зокрема зазначено, що в разі отримання нею допомоги по безробіттю незаконним шляхом, незаконно отримана сума буде стягнута в судовому порядку, (а.с.13).

Позивачем до суду надана інформація про виконані платежі стосовно відповідачки (а.с.14-16), також додаток до ПК про відвідування особою центру зайнятості, надані послуги та прийняті рішення, також витяги з наказів про прийняті у відношенні відповідачки рішення (а.с. 17-20).

Листом міського центру зайнятості від 01.03.2007р. відповідачці було запропоновано повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю, що підтверджується його копією (а.с.21), є відомості поштового відділення про отримання відповідачкою даного листа (а.с.22).

Згідно наданої позивачем довідки, сума незаконно отриманої відповідачкою допомоги по безробіттю складає 648.41 грн. (а.с.23).

18.10.2006р. та 07.12.2006р. відповідачка власноручно писала розписки, якими зобов'язувалась погасити заборгованість у сумі 648.41грн. шляхом щомісячних виплат по 100 грн. , їй було повідомлено номер розрахункового рахунку, на який вона повинна була вносити кошти (а.с.37-39).

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з"ясувавши обставини, на які посилався представник позивача як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно з ст.1 п. «а» названого Закону до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності.

Як видно з копії трудового договору від 28.09.2001р., відповідачка працювала у фізичної особи ОСОБА_2 як найманий працівник, отримувала заробітну плату, при цьому вона продовжувала перебувати на обліку в центрі зайнятості як безробітна.

Згідно з п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування на випадок безробіття" особа, зареєстрована в установленому порядку як безробітна, зобов'язана своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Тому в даному випадку незаконно виплачена відповідачці сума допомоги по безробіттю підлягає поверненню центру зайнятості.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення судові витрати, що складаються з судового збору (державне мито) в розмірі 51.00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн.

Керуючись ст.ст.88, 212-215,224-228 ЦПК України, на підставі ст.ст.1,2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.36 п.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", суд

ВИРІШИВ   :

Позов Вільногірського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, (ідент. № НОМЕР_1),

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка проживає за адресою : АДРЕСА_1, (відомості про

працевлаштування невідомі), на користь Вільногірського міського центру

зайнятості ( АДРЕСА_2,    розрахунковий    рахунок    №          37179001002837    ГУДКУ    у

Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 21930157) незаконно виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 648.41 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито (судовий збір) в сумі 51.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для Вільногірського міського суду в сумі 30.00грн., перерахувавши їх за наступними реквізитами : Одержувач - УДК у місті Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області ; Код ЄДРПОУ : 24237534, розрахунковий рахунок : 31215259700012, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою

відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом

десяти днів.