КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1327/10                                        Головуючий у 1-й інстанції:   Телепенько А.Д.  

Суддя-доповідач:  Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

           Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                   Сорочко Є.О.

Суддів:                                       Бистрик Г.М.

                                                   Собків Я.М.

          розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівській області про зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

           ОСОБА_3 звернулася до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області (далі –УПФУ в м. Переяслав-Хмельницькому) про визнання незаконною відмови в нарахуванні пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов’язання здійснити такі виплати.  

          Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2010 року позов задоволено.

          На вказану постанову УПФУ в м. Переяслав-Хмельницькому подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову якою у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

              Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

          Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга                не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_3 належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, у зв’язку з чим є інвалідом 2 групи згідно виписки із акту огляду МСЕК № 038183 від 18.07.1996 р.

          Відповідно до ч. 4, 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, у всіх випадках, не можуть бути нижчими, зокрема, для інвалідів II групи - 8 мінімальних пенсій за віком.

          Згідно ст. 50 цього Закону, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

          Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» в розділі 2 пункту 28 статті 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»викладені в новій редакції, однак рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року такі зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України та зазначено, що Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави, проте через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя, а Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

          Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

          Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

          Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року –723,00 грн., з 01.12.2010 року  –734 грн.

          Судом першої інстанції встановлено, що відповідач нараховував та виплачував пенсію позивачу всупереч вимогам ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», такі дії відповідача є протиправними, а тому колегія суддів вважає, що відповідача правомірно зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 18.05.2010 р. по 10.12.2010р.

          Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПФУ в м. Переяслав-Хмельницькому необхідно залишити без задоволення, а постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2010 року без змін, оскільки вона відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області залишити без задоволення, а постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Головуючий суддя                                                                      Сорочко Є.О.

           Судді:                                                                                             Бистрик Г.М.

                                                                                                                   Собків Я.М.