КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-47/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Бірса О.В.  

Суддя-доповідач:  Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд  у складі колегії суддів: головуючого - судді Беспалова О.О., суддів Вівдиченко Т.Р. та Борисюк Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій суб"єкта владних повноважень протиправними та зобов"язання провести перерахунок та нарахування пенсій, як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 01.01.2010 року по  31.12.2010 рік.  З таким висновком суду  колегія суддів  погоджується, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що позивач має статус "дитина війни", що підтверджується відповідним
посвідченням.          

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак, всупереч вищезазначеній нормі закону позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру підвищення пенсії позивачеві застосуванню підлягають норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

У свою чергу, цим Законом передбачено, що розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком. Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

        УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2011 року  - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                          О.О.Беспалов

Суддя                                                                                                Т.Р.Вівдиченко

Суддя                                                                                                 Л.П.Борисюк