РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" червня 2011 р. Справа № 22/5025/437/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Сініцина Л.М.
суддів Василишин А.Р.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватний підприємець ОСОБА_2 м. Хмельницький на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.11 р.
у справі № 22/5025/437/11 (суддя Заверуха С.В. )
позивач Закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми" м. Київ
відповідач Приватний підприємець ОСОБА_2 м. Хмельницький
про стягнення в сумі 5800,88 грн.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 02 червня 2011 року в зв»язку з відрядженням судді Гудак А.В. внесені зміни у склад колегії і визначено колегію суддів у складі : головуючий –суддя Олексюк Г.Є., cудді Василишин А.Р., Сініцина Л.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11 квітня 2011 року у справі № 22/5025/437/11( суддя Заверуха С.В. ) задоволено позов закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми » (м. Київ) та стягнуто на його користь з ФОП ОСОБА_2 (м. Хмельницький) 5800,88 гривень заборгованості, 102 гривні витрат по оплаті державного мита та 236 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення умов укладеного між сторонами договору " Про надання послуг рухомого (мобільного зв»язку )" № 114647794 від 13 червня 2008 року відповідач свої зобов"язання про оплату наданих послуг не виконав і з огляду на положення ст.11,509,526,530,901,903 Цивільного кодексу України та ст.173,175, 193 Господарського кодексу України стягнув із відповідача на користь позивача 5800,88 гривень основної заборгованості.
Не погодившись із означеним судовим рішенням, ФОП ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм процесуального права, при неправильному застосуванні норм матеріального права та неповному з»ясуванні обставин справи .
Вказує, що наявний в матеріалах справи розрахунок , поданий позивачем і який взятий за основу господарським судом , є неповним та незрозумілим, оскільки вказівка на рахунки, які в сумі становлять 5800,88 грн., не дають можливості з'ясувати, з чого саме складається заявлена до стягнення сума заборгованості( рахунки не містять відомостей про тарифи нарахування плати, обсяг спожитих ПП ОСОБА_2 послуг). На думку апелянта,розрахунок заборгованості позивача не може вважатись належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України. Однак, місцевий суд не дав належної правової оцінки таким доказам позивача.
Також , не було надано суду першої інстанції деталізованого розрахунку суми заборгованості з нормативно-правовим її обґрунтуванням та з описом обсягу спожитих абонентом послуг, хоча судом було задоволено клопотання про витребування таких доказів.
Як зазначає апелянт ,вищенаведене свідчить , що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим без з'ясування фактичних обставин справи та без належної правової оцінки наданих доказів.
Крім того, суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, оскільки не дотримався приписів Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. №02-5/422 "Про судове рішення", відповідно якому рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин:яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.11р.по справі №22/5025/437/11 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми".
Відзивом на апеляційну скаргу від 20.05.2011 року ЗАТ « Українські радіосистеми «з викладеним у апеляційній скарзі відповідача не погоджується з огляду на те, що відповідно до умов Договору та Правил надання послуг рухомого зв»язку ЗАТ « Українській радіосистеми « (надалі Павила)позивач надавав відповідачу послуги на умовах тарифного плану «Максимум» належним чином та в повному обсязі. Проте, Відповідач з листопада 2008 року по лютий 2009 року ухилявся від оплати наданих йому послуг. Станом на 01.03.2009 р. загальна сума наданих послуг Відповідачу склала 7 394 грн. 63 коп.
Відповідно до п. 9 Договору та умов тарифного плану Максимум, Відповідачем було сплачено гарантійні внески на загальну суму 1 593 грн. 75 коп.
З врахуванням положень п.7.17 Правил ,позивачем правомірно було здійснено часткове погашення заборгованості відповідача за рахунок гарантійних внесків (на суму 1 593 грн. 75 коп.) Станом на 01.03.2010 р. загальна сума простроченої заборгованості Відповідача перед ЗАТ «Українські радіосистеми» склала 5800 грн. 88 коп.
Разом з тим, відповідачем не подано суду доказів на підтвердження спростування суми заборгованості або неналежне виконання позивачем умов договору про надання послуг рухомого зв'язку.
Просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 11 квітня 2011 року у справі за №22/5025/437/11 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Крім того, позивачем подано клопотання від 20 травня 2011 року , з якого вбачається, що 01 квітня 2011 року ЗАТ « Українські радіосистеми « змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство « Українській радіосистеми « у відповідності до вимог закону України « Про акціонерні товариства «, при цьому не відбувалось жодного припинення (реорганізації товариства)
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у справі є не закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми ", як вказано в рішенні суду, а Приватне акціонерне товариство "Українські радіосистеми «. Зміна найменування юридичної особи відбулася 01 квітня 2011р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою АБ № 923701 з ЄДРПОУ, проте господарським судом не було здійснено заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу. Оскільки факт правонаступництва підтверджено належними доказами, Рівненський апеляційний господарський суд здійснює заміну позивача закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми" на його правонаступника –приватне акціонерне товариство "Українські радіосистеми ".
В судове засідання представники сторін не з»явились ,про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлявся належним чином та заздалегідь.
Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також з огляду на те, що копії ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 року про призначення скарги до розгляду на 12 годину 02.06.2011 року надіслано на адреси учасників судового процесу рекомендованою кореспонденцією та ними отримано , про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень ( а.с.82,83), тобто учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце перегляду справи, апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу по суті за відсутності представників сторін.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Під час апеляційного перегляду справи судом встановлено, що 13.06.2008р. між Закритим акціонерним товариством "Українські радіосистеми" (Оператор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Абонент) був укладений договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №114647794. (а.с. 11)
Пунктом 1 Договору передбачено, що він укладений на підставі Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку Оператора (надалі - Правила) та регулює відносини між Оператором та Абонентом при наданні Оператором послуг рухомого (мобільного) зв'язку. Відповідно до п. 2 договору Оператор зобов'язався надавати Абоненту послуги рухомого (мобільного) зв'язку відповідно до вказаного у Договорі тарифного плану та надавати додаткові супутні послуги, а Абонент зобов'язався своєчасно їх оплачувати.
Права та обов'язки сторін Договору та інші умови взаємодії між сторонами вказані у Правилах. Назва тарифного плану: Максимум. телефонний номер НОМЕР_4 (п.п. 3-5 Договору).
Згідно п.п. 7, 8, 9 Договору сторонами погоджено форму розрахунків у вигляді післяоплати, доставка рахунків здійснюється поштою. Розмір гарантійного внеску становить 300,00 грн.
Підписання договору Абонентом свідчить про його згоду з умовами Правил. Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє безстроково (п.п. 10, 11 Договору).
Як вбачається з договору , він підписаний обома сторонами .
З Додатку №1-1 до договору про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №114647794 від 13.06.2008р. (а.с. 12) сторони погодили перелік обслуговуваних телефонних номерів Абонента, зокрема, тел.№ НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.
З проаналізованих пунктів 3.1.1, 3.1.2 Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку,затверджених наказом в.о. генерального директора ЗАТ "Українські радіосистеми" №55-з від 31.01.2008р. вбачається , що абонент зобов'язаний, крім іншого: сплатити оператору суму гарантійного внеску, якщо необхідність його сплати передбачається у відповідному тарифному плані; своєчасно сплачувати плату за послуги згідно з встановленим у Правилах або у Договорі порядком розрахунків.
Згідно п. п. 4.1.1., 4.1.5. Правил Оператор зобов'язаний надавати якісні та своєчасні Послуги зв'язку Абоненту за умови знаходження останнього в межах зони обслуговування Мережі Оператора, здійснювати повідомлення Абонентів про зміну або скасування існуючого Тарифного плану чи про ведення нового Тарифного плану шляхом розміщення відповідного повідомлення на Інтернет-сайті або у інших засобах масової інформації не пізніше, ніж за 7 днів до дня здійснення вищевказаних змін.
Оператор має право: вносити зміни у Правила шляхом публікації нової редакції на Інтернет-сайті і розміщення там же відповідного повідомлення про здійснену зміну Правил та /або публікації у засобах масової інформації, встановлювати нові Тарифні плани, плату за окремі послуги, скасовувати або змінювати тарифні плани чи плату за окремі послуги (п.п. 4.2.1., 4.2.2. Правил).
Відповідно до п.п. 7.1, 7.4, 7.9, 7.10, 7.13, 7.14 Правил тарифи на всі види Послуг (окрім тих, які надаються континент-провайдерами) встановлюються Оператором. Тарифні плани та тарифи на будь-які додаткові послуги можуть бути змінені або скасовані оператором за умови здійснення повідомлення абонентів не менше, ніж за сім днів до дати такої зміни або скасування. Контрактні абоненти здійснюють оплату послуг шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок оператора, якщо останнім не встановлено інший спосіб оплати. У разі, якщо відповідний тарифний план передбачає внесення щомісячних платежів, Оператор до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє Абоненту рахунок на оплату послуг та Додаткових послуг. Абонент здійснює оплату до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок на оплату надсилається оператором на e-mail адресу абонента, що вказана у договорі , якщо у договорі не передбачено інший порядок виставлення рахунку. При неотриманні абонентом від оператора рахунку у строк, він зобов'язаний самостійно звернутися до оператора, отримати від нього рахунок та оплатити його до граничної дати оплати, визначеної цими правилами.
Пунктом 7.16 Правил передбачено, що тарифні плани оператора можуть передбачати необхідність сплати контрактними абонентами гарантійного внеску. Гарантійний внесок сплачується до укладення договору на рахунок представника оператора, який уповноважений підписати договір або на рахунок самого оператора та є способом забезпечення виконання зобов'язань абонента за укладеним договором. Гарантійний внесок використовується при розірванні договору при наявності непогашеної заборгованості, після чого його залишок повертається абоненту у 10-денний строк з моменту розірвання договору. За рішенням оператора стосовно окремих корпоративних абонентів розмір гарантійного внеску може бути зменшено, збільшено або корпоративний абонент може бути звільнений від його сплати.
Як вбачається з наданої позивачем письмової інформації щодо дзвінків з номерів відповідача, позивач свої зобов'язання по договору виконав належним чином, надавши послуги рухомого (мобільного) зв'язку на умовах тарифного плану „Максимум”. Дана обставина стверджується наданими в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду деталізованими рахунками на оплату послуг рухомого зв»язку за договором № 114647794 від 13 червня 2008 року , які долучені до матеріалів справи( а.с.88-114 )
Матеріали справи свідчать , що Позивачем виставлялись до оплати рахунки № 100028016764 від 30.11.2008р. на суму 5123,01грн., № 100028045523 від 31.12.2008р. на суму 773,37 грн. (за виключенням пені), № 100028070705 від 31.01.2009р. на суму 678,62 грн., № 100028094162 від 28.02.2009р. на суму 819,63 грн. (за виключенням пені), а всього на суму 7 394,63 грн.
Крім того, за сім календарних днів до зміни умов тарифного плану "Максимум" в газеті "Урядовий кур'єр" №199 від 24.10.2008р. було опубліковано оголошення про зміну з 01 листопада 2008 року умов тарифного плану "Максимум"(а.с. 46)
Відповідно до умов п. 9 Договору та умов тарифного плану Максимум, відповідачем за квитанцією сплачено 1593,75 грн. гарантійного внеску за чотири номери, що підтверджується актом розрахунків, поданим позивачем до матеріалів справи та не спростовано відповідачем в процесі розгляду справи.
З врахуванням п. 7.16. Правил, яким передбачено, що гарантійний внесок використовується при розірванні Договору при наявності непогашеної заборгованості, після чого його залишок повертається Абоненту у 10-денний строк з моменту розірвання договору, позивачем було здійснено часткове погашення заборгованості відповідача за рахунок гарантійних внесків на суму 1593,75 грн.
Таким чином, загальна сума простроченої заборгованості відповідача перед ЗАТ "Українські радіосистеми" складає 5800,88 грн.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Порядок захисту прав суб’єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.
За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.
Цивільний кодекс у ч. 1 ст. 509 ЦК України також визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 174, 193 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та повинні виконуватися суб»єктами господарювання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правовідносини , які виникли між сторонами регулюються главою 63 Цивільного кодексу « Послуги «.Так, позивач надав відповідачу послуги з рухомого (мобільного) зв'язку, а відповідач зобов'язався оплатити надані позивачем послуги.
Як вбачається з приписів ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором.
Статтею 903 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З наявних в матеріалах справи рахунків від 30.11.2008р. на суму 5123,01грн., від 31.12.2008р. на суму 773,37 грн., від 31.01.2009р. на суму 678,62 грн., від 28.02.2009р. на суму 819,63 грн. вбачається, що термін оплати рахунків складає 30 днів з моменту виставлення рахунку.
Проте , у зазначений термін відповідач послуг позивача не оплатив .За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду в частині стягнення із відповідача на користь позивача основної суми заборгованості за договором № 114647794 від 13.06.2008 року у розмірі 5800 , 88 гривень.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).
Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
За приписами вказаної норми, письмові докази - це документи, в яких містяться відомості про певні обставини, що мають значення для справи, які повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим способом, який дає змогу встановити достовірність документа.
Доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості апелянтом не подано, як і не подано доказів спростування суми позову, або неналежного виконання позивачем умов договору про надання послуг.
Доводи апелянта про неповноту та незрозумілість розрахунку заборгованості спростовуються як матеріалами справи , так і долученими до матеріалів справи деталізованими рахунками на оплату послуг рухомого зв»язку .
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.
В силу ст.ст. 43, 47, 33, 38, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 та скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 11 квітня 2011 року у справі № 22\5025\437\11.
Судові витрати за подання апеляційної скарги у зв»язку з відмовою в її задоволення на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 25,49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Замінити позивача Закрите акціонерне товариство «Українські радіосистеми »на його правонаступника-Приватне акціонерне товариство "Українські радіосистеми ".
Рішення господарського суду Хмельницької області від 11 квітня 2011 року справі № 22/5025/437/11 залишити без змін,а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Сініцина Л.М.
Суддя Василишин А.Р.