Судове рішення #15763574

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


"10" травня 2011 р.       справа № 2а-3548/10


Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Мельник В.В.

          суддів:                     Туркіної Л.П.  Проценко О.А.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2010 року у справі  № 2а-3548/2010 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області про  визнання неправомірною бездіяльності відповідача, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни з урахуванням індексу інфляції, -

                                                       ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивачі) звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області (далі по тексту відповідач), в якому просила визнати неправомірною відмову  відповідача та зобов’язати нарахувати та виплатити недоплачену суму щомісячної соціальної допомоги дітям війни, виконати рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року та  рішення Конституційного суду від 09 вересня 2010 року, з відповідача стягнути на користь позивача індекс інфляції від щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 рік, 2008 рік, 2009 рік в сумі 511 грн. 53 коп., зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити  надбавку позивачу до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2010 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 09 липня 2010 року, відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державної соціальної гарантії дітям війни.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2010 року відкрите скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в частині вимог за період з 16 травня 2010 року по 16 листопада 2010 року, в іншій частині позовні вимоги залишені без розгляду.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня у справі  № 2а-3548/2010 (суддя Крімченко С.А.) позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати підвищення пенсії за віком позивачу як дитині війни за період з 16 травня 2010 року по 09 липня 2010 року. Зобов’язано відповідача здійснити зазначеному позивачу перерахунок пенсії як особі, що має статус дитини війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплат, що вже були здійснені, починаючи з 16 травня 2010 року по 09 липня 2010 року. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом  відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Колегія суддів переглядає справу  в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає,             що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення             до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб’єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пільг.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно                         до ст. 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності                        з 01.01.2006р., набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг                       та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,                                   з 01.01.2006р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення                                  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законами України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та «Про державний бюджет України на 2010 рік» дія стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась та зміни до неї не вносилися.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000р., в якому міститься роз’яснення,  що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення  про  їх неконституційність та з урахуванням застосування  шестимісячного строку звернення до суду з позовом, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, зроблений правильний висновок, що з 16 травня 2010 року по 09 липня 2010 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої                     та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах                         і відповідно до законів України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які, як встановлено, не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

З вищезазначених підстав, колегія суддів також не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у нього коштів, оскільки він не вчинив жодної дії щодо                          їх отримання для забезпечення подальшого виконання своїх зобов'язань.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на  невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для звільнення від виконання покладеного державою обов’язку, отже, не можуть бути і підставою для відмови                              в задоволенні позову та визнанні правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної  інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу                       без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального              і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області  -  залишити без задоволення.

                    Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2010 року у справі  № 2а-3548/2010 -  залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.




Головуючий:                                                            В.В. Мельник

          Суддя:                                                            Л.П. Туркіна


          Суддя:                                                            О.А. Проценко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація