КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2-а-855/11/2670 Головуючий у 1- й інстанції Власенкова О.О.
Суддя - доповідач: Шелест С.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
09 червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення позовної заяви без розгляду від 24.01.11р. у справі №2а-855/11/2670 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в м. Києві, Дарницького районного управління МВС України в м. Києві
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача-2 суми по грошовому забезпеченню, які належать позивачу від організації на момент звільнення з органів внутрішніх справ 27.03.08р., що складає 45 398, 28 грн. та стягнення з відповідача-2 недоплачену на момент звільнення суму вихідної одноразової допомоги в розмірі 9 599, 04 грн.
Ухвалою суду від 24.01.11р. позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України та у зв’язку з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.3 ст.99 цього Кодексу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та не досліджені подані позивачем докази в обґрунтування вказаного клопотання.
В судове засідання апеляційного суду учасники процесу не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв’язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За вимогами п. 5 ч.1 ст. 107 КАС України (в редакції Закону України від 07.07.2010 р. N 2453-VI), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
В оспорюваній ухвалі судом зазначено, що заяв чи клопотань про поновлення строку звернення до суду позивач не подавав, хоча був не був позбавлений такої можливості.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви ОСОБА_2 долучив клопотання про поновлення строку звернення до суду (а.с. 7), яке не було взято судом першої інстанції до уваги та не було розглянуто у відповідності до ст.102 КАС України в судовому засіданні із повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду.
Так, відповідно до ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду. Такі спеціальні строки мають перевагу у застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 ст. 99 цього Кодексу, та скороченим строком, визначеним, зокрема, ч.3 ст.99 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП, України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці»від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Із змісту позову вбачається, що позивач просить суд зобов’язати відповідача нарахувати компенсацію за роботу в надурочний час (нічний час, святкові і неробочі дні).
З огляду на викладені правові норми, вказана компенсація є складовою частиною додаткової заробітної плати, у зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що звернення до суду з вказаним позовом не обмежено строками.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ч. 3 ст.99 КАС України, на яку посилається суд першої інстанції, визначено строк звернення до суду щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, тоді як предметом даного позову є майнова вимога про стягнення на користь позивача додаткової заробітної плати, а не питання проходження чи звільнення позивача з публічної служби.
Отже, враховуючи, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду – скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195,197, 204, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення позовної заяви без розгляду від 24.01.11р. у справі №2а-855/11/2670 –задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення позовної заяви без розгляду від 24.01.11р. у справі №2а-855/11/2670 скасувати, а справу №2а-855/11/2670 направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду (вирішення питання щодо відкриття провадження у справі).
Дана ухвала не підлягає оскарженню відповідно до ч.2 ст. 211 КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.