У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Карпенко С.О., Кафідової О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні майном, виселення та відшкодування моральної шкоди і за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_8, Маріупольського бюро технічної інвентаризації, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_9 про визнання договору дарування недійсним, стягнення витрат, визнання незаконними рішень та дій, зобов’язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18 червня 2010 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2010 року
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив усунути перешкоди у здійсненні його права власності шляхом виселення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з будинку АДРЕСА_1, стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., завдану йому їх діями внаслідок тривалого проживання у вказаному будинку без законних підстав.
ОСОБА_5 подала окрему позовну заяву, у якій, після неодноразових уточнень, просила:
- стягнути з ОСОБА_8 на її користь витрати в розмірі 79 086,79 коп., понесені нею у зв’язку з ремонтом і благоустроєм домоволодіння за вказаною вище адресою;
- визнати недійсним рішення Маріупольського БТІ від 10.09.2007 року про реєстрацію права власності ОСОБА_8 на спірний будинок;
- визнати незаконними дії БТІ щодо видачі ОСОБА_8 витягу з реєстру прав власності без проведення попередньої інвентаризації цього будинку;
- визнати нікчемним договір дарування зазначеного домоволодіння, укладений 25.09.2007 року між ОСОБА_8 і ОСОБА_4 та незаконним нотаріальне посвідчення цього договору приватним нотаріусом ОСОБА_9;
- визнати незаконним рішення Маріупольського БТІ про реєстрацію права власності на згаданий будинок за ОСОБА_4 та зобов»язати БТІ скасувати реєстрацію цього права власності.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Усунуто перешкоди у здійсненні ним права власності шляхом виселення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
У задоволенні інших вимог ОСОБА_4 та у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, стягнення витрат, визнання незаконними рішень та дій, зобов’язання вчинити дії відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2010 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди та у задоволенні позову ОСОБА_10 про стягнення витрат в розмірі 79 086,79 коп. на ремонт і поліпшення будинку.
В решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове про задоволення позовної заяви ОСОБА_5 та про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також, посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Колишній член сім»ї власника і член сім»ї колишнього власника є різні поняття і їх не можна ототожнювати, а тому судами правильно застосовано норми ст.391 ЦПК України.
Що стосується відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням ремонтних робіт у спірному будинку, то колегія суддів касаційної інстанції не повинна давати оцінку доведеності чи недоведеності цих вимог.
Керуючись ст. 332 ЦПК України колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 червня 2010 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Журавель
Судді
С.О. Карпенко
О.В. Кафідова