УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" квітня 2011 р. справа № 2а-369/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мельник В.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області на постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2010 року у справі № 2а-369/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області (далі по тексту відповідач), в якому просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати дії відповідача щодо неправильного нарахування щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року неправморіними, зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити недооплачену щомісячну державну допомогу до пенсії: за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року –703,87 грн., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року –1072,85 грн та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року –1240,20 грн.
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області строк звернення до суду позивачу поновлено.
Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2010 року у справі № 2а-369/10 (суддя Бондарчук Г.Д.) позов задоволено. Визнано бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –протиправною, зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати, та винести нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні вимог позову.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб’єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пільг.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Криворізькому районі Дніпропетровської області.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладалась в такій редакції: «Дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі №10рп/2008, визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»стосовно внесення змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законами України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та «Про державний бюджет України на 2010 рік» дія стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась та зміни до неї не вносилися.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних коштів та механізму виплати колегією суддів до уваги не приймається, оскільки відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов’язковими до виконання.
Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000р., в якому міститься роз’яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність та з урахуванням застосування шестимісячного строку звернення до суду з позовом, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, зроблений правильний висновок, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Однак, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які, як встановлено, не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З вищезазначених підстав, колегія суддів також не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у нього коштів, оскільки він не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення подальшого виконання своїх зобов'язань.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2010 року у справі № 2а-369/10 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна