Справа № 2-247/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2011 р.          

Красноперекопський міськрайонний  суд Автономної Республіки Крим  в складі:

головуючого судді                                                  - Романової Л.В.

при секретарі                                                       - Григоренко В.М.

за участю : представника позивачів                    - ОСОБА_1

                 представника відповідача                      - ОСОБА_2,

          розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Красноперекопськ АРК цивільну справу за позовом  ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Красноперекопської міської ради, треті особи РП «Перекопбуд», ОСОБА_5,  про  визнання права власності  на нерухоме  майно за набувальною давністю,

                                                              в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4  07.02.2011 р.  звернулись до суду з позовом про визнання за ними права власності за набувальною давністю  на бокс № 1 та бокс № 3, які  становлять  35/100 та 31/100 частки  відповідно від  загальної споруди  площею 69,9 кв м за адресою м. Красноперекопськ вул.  50 років  Перемоги, № 6 «в». Свої вимоги обґрунтовують тим, що рішенням Красноперекопського райвиконкому в квітні 1976 року тресту «Перекопхімбуд»було надано земельну ділянку на території,  що межувала з  мікрорайоном 8 м. Красноперекопськ для будівництва навісу для зберігання автомобілів, який було збудовано трестом «Перекопхімбуд». В 1996 р. в рахунок погашення заборгованості по зарплаті  працівникам тресту «Перекопхімбуд»ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вказаний навіс було передано, як вважали позивачі у їхню власність, чому є підтвердження у листі на імя заступника міського голови м. Красноперекопськ.  Надалі ОСОБА_6 передав свої права третій особі ОСОБА_5 Оскільки  позивачі добросовісно заволоділи  чужим майном та продовжують відкрито, безперешкодно володіти,  користуватися нерухомим майном на протязі 10 років, вважають, що  вони набули право власності на вказане нерухоме майно.

          Позивачі, їх представник та представник третьої особи РП «Перекопбуд», що є правонаступником тресту «Перекопхімбуд»в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Третя особа  ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, за письмовим клопотанням просить  розгляд справи провести у його відсутності.

          Представник відповідача - Красноперекопської міської ради позов не  визнав, вважає, що у позивачів не має права на нерухомий об’єкт, оскільки вони  без  відповідного дозволу будували самочинно, зробивши з навісу  три гаражі. В письмових поясненнях посилався на Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", яким встановлено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є акти прийому нерухомого майна до експлуатації. Якщо об’єкт нерухомого майна  не прийнято до експлуатації  то набуття права власності за давністю  володіння  такого майна неможливо. Вважають спірні об’єкти нерухомого майна як такі, що є самочинним  будівництвом (а.с.27, 106).

          Суд, вислухавши сторони, представника третьої особи, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, спеціалістів –начальника КРП «БРТІ м. Красноперекопськ»ОСОБА_9, головного архітектора міста ОСОБА_10, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши матеріали справи,  оглянувши інвентарізаційну справу КРП «БРТІ м. Красноперекопськ», вважає позов таким,  що  підлягає задоволенню частково.

          Судом встановлено такі  фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

          Позивачка ОСОБА_3 з 1986 г. по 1997 р. була працівником тресту «Перекопхімбуд» (а.с. 61); позивач ОСОБА_4 була працівником структурного підрозділу тресту «Перекопхімбуд» з 1968 р. по 01.02.1992 р. –Красноперекопського заводу  залізо-бетоних виробів (а.с.63).  Красноперекопський  завод ЗБВ, отримавши від тресту «Перекопхімбуд» статус юридичної особи реорганізований у кооператив «Стройдеталь-2»,  в який  з 02.02.1992 р. ОСОБА_4 прийнята переводом з заводу ЗБВ (а.с.66).  

          З матеріалів справи свідчить, що за наказом  тресту «Перекопхімбуд» від  02.03.1995 р. «про передачу основних фондів»у зв’язку із ліквідацією  тимчасової бази і відсутністю  необхідності у навісах для  зберігання автотранспорту  в порядку  взаєморозрахунків  передано  кооперативу «Стройдеталь-2»навіс  для  зберігання автотранспорту (а.с.59).  

          Згідно  протоколу  загальних зборів кооперативу «Стройдеталь-2»від 02.03.1995 р. ОСОБА_4 отримала у власність навіс для  зберігання автотранспорту в рахунок  погашення заборгованості  із заробітної плати (а.с.64).

Також з архіву РП «Перекопбуд» представлена копія наказу № 31-к від 13.04.1995 р  про передачу ОСОБА_3  навісу для  зберігання автотранспорту в рахунок  погашення заборгованості  із заробітної плати (а.с.58).

РП «Перекопбуд», що є правонаступником тресту «Перекопхімбуд», підтверджує  відсутність на балансі підприємства навісу для зберігання автотранспорту, розташовані біля мікрорайону 8 м. Красноперекопськ (а.с.16).

Право на нерухоме майно не було належним чином оформлено ОСОБА_4, оскільки  збудована споруда не була введена до експлуатації  у встановленому на той час порядку, але  право володіння на збудовану  споруду ніким не оспорювалося.           

          Рішенням виконкому Красноперекопської міської ради № 51 від 27.03.2009 р. нежитловій будівлі (гараж на три бокси літ. «А»площею 69,9 м2) привоєна адреса м. Красноперекопськ вул.  50 років  Перемоги, № 6 «в» (а.с.6).

Відповідачем визнається, що нежитлова будівля гаражу (на 3 бокси)  за адресою м. Красноперекопськ вул.  50 років  Перемоги, № 6 «в» з 17.04.2009 р.  обліковується як безхазяйна та у комунальну власність  не передана.

Вказані обставини підтвердив представник  КРП «БРТІ»в судовому засіданні. Крім того, представник  пояснив, що  КРП «БРТІ» спірний об’єкт не розглядає як самочинно збудованим, оскільки    виконані добудови  здійснені  в межах  тієї ділянки, яка була виділена для споруди.          

Орган місцевого самоврядування  самостійно до суду у встановленому законом порядку  з  заявою про передачу  нежилого приміщення (гаражу)  по вулиці  50 років  Перемоги, № 6 «в» м. Красноперекопськ до комунальної власності не звертався. 30.08.2010 р. до Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах Красноперекопської міської ради звернувся  міський голова з клопотанням  звернення з  позовом  до суду про передачу безхазяйної речі (спірної споруди) в комунальну власність.

Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду від 07.04.2011 р., що набрала законної сили, справа за  заявою Красноперекопського міжрайонного прокурора  в інтересах Красноперекопської міської ради  про передачу безхазяйної речі в комунальну власність залишено без розгляду, оскільки є спір про  право власності  (а.с. 90).

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, пояснили в суді, що продовж тривалого часу  знають, що нежилим приміщенням як гаражем користується позивачі з членами сім’ї, та будь-яких перешкод  ним  щодо користування  вказаним гаражем з боку будь-кого не чинились. Гаражі знаходяться у  доглянутому стані, що забезпечували його користувачі.  

Не довіряти показанням свідків у суду не має підстав.

Оцінивши представлені суду, досліджені та перевірені  в судовому засіданні  докази в їх сукупності, суд вважає за можливе  визнати право власності  за позивачем  ОСОБА_3 на нерухоме майно з наступних підстав.

Як встановлено судом,  право володіння  позивачкою ОСОБА_3 гаражем по вулиці 50 років Перемоги,6 «в»ніким не оспорювалось, вона була "фактичним власником" чужого майна. Позивачкою  ОСОБА_4 факт законного володіння не зафіксовано у встановленому законом порядку, державної реєстрації її як власника нерухоме майно не пройшло, але  для позивачки ОСОБА_4  спірний об’єкт не може розглядатися  як чуже майно, оскільки  вона отримала його  у власність в 1995 р. у встановленому  на той час порядку. Цей факт підтверджений не спростованими  допустимими та належними  письмовими  доказами.

Вказані  фактичні обставини  відповідач  не оспорював  ні раніше, не  спростовані вони  й в ході судового розгляду.

Сторонами визнається, що навіс в межах тієї ділянки, яка була виділена для споруди, добудована. Відповідач розцінює цю добудову, яка самочинне будівництво, але з позовом до фактичних власників не звертався. Вказані обставини підтвердив головний архітектор міста в судовому засіданні.

Також судом встановлено, що користування та володіння спірним об’єктом (чужим  нерухомим майном для ОСОБА_3З.)   було відкритим та постійним, безперервним.

Частиною 1 статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном –протягом 5 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом.

Згідно з положеннями п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2004 р.) правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за 3 роки до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач  ОСОБА_3 з 1995 р., більше ніж 10 років відкрито, безперервно володіє та користується гаражом по вулиці 50 років Перемоги,6 «в»м. Красноперекопськ,   при  відрахуванні часу з 01.01.2001 р. слідує, що позивачка набула право власності на зазначене нерухоме майно в порядку набувальної давності і вимоги позивача ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на вказане нерухоме майно в порядку набувальної давності є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

          Таким чином, суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову позивачки ОСОБА_3 та  визнання за  нею права власності на нерухоме  майно –нежилу будівлю, гараж площею 24,3 кв м, що складає 35/100 частки (бокс №3) від нежилої будівлі (літера «А») по вулиці 50 років Перемоги, 6 «в»м. Красноперекопськ.

Відносно вимог позивача ОСОБА_4 суд  відмовляє у позові за безпідставністю матеріально-правової вимоги, оскільки при розгляді  справи встановлено, що у позивача немає суб'єктивного права звернення з підстав, передбачених ст.344 ЦК України, нею  не реалізоване належним чином отримане  право  власності у 1995 р. на спірний об’єкт.

Судові витрати не відшкодовуються та залишаються на рахунку позивачів.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 208, 212-215, 218 ЦПК України,  на підставі ст. ст.  328 ч.1, 344 ч.1,  п. 8  Прикінцевих та перехідних положень  ЦК  України 2003 р.,  суд    

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити  частково.  

          Позовні вимоги  ОСОБА_3  до Красноперекопської міської ради про  визнання права власності  на нерухоме  майно за набувальною давністю  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3  право власності на нерухоме  майно –нежилу будівлю, гараж площею 24,3 кв м, що складає 35/100 частки (бокс №3) від нежилої будівлі (літера «А») по вулиці 50 років Перемоги,6 «в»м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Красноперекопської міської ради про  визнання права власності  на нерухоме  майно за набувальною давністю  відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красноперекопський міськрайонний суд протягом десяти днів після проголошення.

Суддя: