У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 01 червня   2011  року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

          Касьяна О.П.,                   Кузнєцова В.О.,                  Штелик С.П.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про визнання недійсними окремих пунктів шлюбного договору (контракту), за касаційною скаргою прокурора Волинської області – Гіль А., на рішення Апеляційного суду Волинської області від 05 лютого 2010 року,  

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_6 про визнання недійсними окремих пунктів шлюбного договору (контракту).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від                  10 листопада 2009 року позов задоволено.

Визнано недійсним положення пунктів 1.5, 1.6 шлюбного договору (контракту), укладеного 21 листопада 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

Стягнено з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 45,50 грн. судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 05 лютого            2010 року апеляційні скарги відповідача ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_8 задоволено.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від                  10 листопада 2009 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про визнання недійсними окремих пунктів шлюбного договору (контракту) відмовлено.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України, як підстави для скасування судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу прокурора Волинської області – Гіль А., відхилити, рішення Апеляційного суду Волинської області від 05 лютого 2010 року  залишити без змін.    

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:                                                                          Касьян О.П.,                                

                                                                                                    Кузнєцов В.О.,

                                                                                                    Штелик С.П.