Справа №2-а-113
2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р. Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
В складі: головуючого, судді - Хільчука І.І.
секретаря - Чернової О. А.
з участю: представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Ковбаси В.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-0742 про стягнення заборгованості по виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу та судових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача підтримуючи вимоги позивачки пояснив, що в період з 12.12.1980 р. по 30.01. 2004 року позивачка перебувала на військовій службі у військових частинах А-1501, А-1858, оскільки після розформування вказаних частин правонаступником стала в/ч А-0742 і під час проходження якої, Президентом України був виданий Указ за №389 від 05.05.2003 р, відповідно до якого Міністру Оборони України надавалось право встановлювати з 01.05.2003р. військовослужбовцям щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу службової діяльності у таких розмірах: при безперервному стажі понад 5 років - до 10 %, понад 10 років - до 30 %; понад 15 років - до 50 %; понад 20 років - до 70 %; понад 25 років - до 90%. На день введення надбавки стаж безперервної військової служби позивачки складав понад 22 роки і розмір надбавки, право на отримання якої вона мала, складав відповідно 50% і 70% грошового забезпечення щомісячно. В таких розмірах і виплачувалась надбавка військовослужбовцям Центрального апарату Міністерства Оборони України Генерального штабу Збройних Сил України та їх структурним підрозділам, що дислоковані в місті Києві, згідно наказу Міністра Оборони України від 30.07.2004р. №308.
У військових частинах, які дислокувались в місті Коломиї позивачу надбавка виплачувалась за період з 01.05. 2003р. по 31.04.2004 р. /за винятком листопада і грудня2003 p./ надбавка виплачувалась в заниженому розмірі, а саме:- за період з 01.05.2003 р. по 31.10.2003 р. та з 01.01.2004 р. по 31.04.2004 -15%, згідно з телеграфним розпорядженням Міністра Оборони України від 26.05 2003р. №1038. Це та інші розпорядження Міністра Оборони України вважає незаконними з причини відсутності їх реєстрації Міністерством юстиції України та зрівняння її прав як військовослужбовця зі стажем у 22 роки з правами військовослужбовця зі стажем у 10 років. Вважає не нарахування й не виплату надбавки відповідачем порушенням рівності його прав, гарантованої ст.ст. 22, 24 Конституції України, що призвело до їх обмеження за ознаками місця служби, підрозділу та належністю до складу військовослужбовців, у зв'язку з чим просить поновити їх шляхом стягнення з відповідача недоплату розміру надбавки в сумі 2892.70 грн. , а також судові витрати по справі та оплату за надання правової допомоги.
Представник відповідача позов не визнав і подав письмове заперечення, в якому не визнає позовні вимоги, мотивуючи встановленням розмірів надбавки наказом Міністра
Оборони України №149 від 26.05.2003 p., яким затверджено інструкцію про порядок і умови виплати цієї надбавки. В рамках вказаної інструкції і виходячи з наявного фонду грошового забезпечення розпорядженнями Міністра Оборони України в 2004р., 2005 р.та 2006 р. встановлювались розміри надбавок за безперервну військову службу, тому вважає дії командирів військових частин, де проходила службу позивачка правомірними щодо нарахування їй надбавок та просить суд відмовити в задоволенні її позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що в період з 12.12.1980 р. по 30.01. 2004 року позивачка перебувала на військовій службі у військових частина А-1501 , А-1858 і тому знаходилася на фінансовому забезпеченні у вище вказаних військових частинах. Військові частини А-1501 та А-1858 були розформовані.
Правонаступником в/ч А-1501 згідно Директиви Міністра Оборони України від-18.11.2003р. №115/1/013 було визначено військову частину А-1858, а її правонаступником згідно наказу командира Повітряного командування "Захід" від 14.06.2005 року №258/ДСК призначено військову частину А-1267. Наказом командира Повітряного командування «Захід» від 24. 03. 2006 року № 258/ДСК остаточно призначено правонаступником в/ч А-1858, військову частину А-0742/а.с.6/
Відповідно до ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. №2011-ХІІ під час проходження військової служби держава гарантує військовослужбовцям матеріальне забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Під час проходження військової служби Президент України 05.05.2003 р. видав Указ за №389/а.с.7/, яким надав право Міністру оборони України встановлювати з 01.05.2003р. військовослужбовцям щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних силах України (далі - надбавка) у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу службової діяльності у таких розмірах при безперервному стажі: понад 5 років - до 10 %; понад 10 років - до 30 %; понад 15 років - до 50 %; понад 20 років-до 70%; понад 25років-до90%.
Міністр оборони України наказом від 26.05.2003 р. №149 затвердив Інструкцію про порядок і умови виплати надбавки, якою встановив, що надбавка встановлюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2003 рік та виплачується військовою частиною в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в її кошторисі.
Станом на 01.05.2003 р. стаж безперервної військової служби ОСОБА_1 складав 22 роки і відповідно до зазначеного Указу Президента України, розмір надбавки, право на отримання якої вона мала складає відповідно 50%і 70% грошового забезпечення щомісячно/а.с.10-11/.
Разом з тим, за період з 01.05. по 08.09.2003 /за винятком листопада і грудня/ надбавка виплачувалась в заниженому розмірі, а саме:- за період з 01.05.2003 р. по 31.10.2003 р.та з 01.01.2004 р. по 31.04.2004 -15% /а.с.5/.
Указом Президента України в пункті 1 розподілено військовослужбовців на 5 категорій, в основу якого, покладено стаж безперервної військової служби.
Таким чином, нарахування і виплата надбавки відповідачем в заниженому розмірі створило нерівність прав позивачки як військовослужбовця зі стажем у 22 роки з правами військовослужбовця зі стажем до 10 років за ознакою стажу безперервної військової служби.
Разом з тим, військовослужбовцям з аналогічним стажем служби, але які проходять військову службу в структурних підрозділах Центрального апарату Міністерства Оборони України, Генерального Штабу Збройних Сил України надбавка виплачувалась в максимальних розмірах, встановлених наказом Міністра оборони України від 30.07.2007 р. №308.
Враховуючи, що виплата надбавки у такому розмірі зменшувало грошове забезпечення позивачки, є підстави вважати, що виконання зазначених розпоряджень
суттєво зачіпало її права, свободи і законні інтереси, як громадянки України, що проходить військову службу.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р, №2011-ХП ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Отже, виплата надбавки ОСОБА_1 в розмірах, нижчих, ніж встановлено законодавством, свідчить про пряме обмеження її майнових прав за ознакою належності до складу військовослужбовців.
Крім того, відповідно до зазначеного Указу Президента України, ця надбавка повинна виплачуватись з 01.05.2003 р. за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2003 рік на утримання особового складу Збройних сил України.
Враховуючи, що у 2003-2005 роках фінансування заходів пов'язаних з реформуванням Збройних Сил України здійснювалось за окремою статтею Державного бюджету, а розмір окладів грошового утримання та заробітної плати - не збільшувались, є всі підстави вважати факт збільшення видатків свідченням того, що на виконання Указу Президента України Кабінет Міністрів України, у відповідному Законі про Державний бюджет України, передбачив кошти на виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавки у розмірі 70% і 90% всім військовослужбовцям Збройним Сил України, а не окремим з них/а.с.15-17/
За цих обставин нарахування і виплата надбавки відповідачем в заниженому розмірі є безпідставним.
Таким чином, нарахувавши і виплативши надбавку у заниженому розмірі, ваповідачем порушено рівність конституційних прав позивачки, яке гарантовано ст.24 Конституції України, що привело до їх обмеження за ознаками місця служби, підрозділу та належністю до складу військовослужбовців.
На підставі наведеного, керуючись cm. 7 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року., cm. 14-1 Європейської конвенції прав людини та основних свобод від 1950 року, ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22, 24, 55,124 Конституції України, ст.ст. 2,9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", п.,п. 1, 2 Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389/2003 та керуючись ст., ст. 78,84, 214-216 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю. Стягнути з військової частини А-0742 на користь : - ОСОБА_1 недоплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України в сумі 2892 /дві тисячі вісімсот дев"яносно дві/ грн.70 коп., як різницю між сумою надбавки, в розмірі встановленого Указом Президента України і наказом Міністра оборони України від 30.07.2007 р. №308 та сумою надбавки, яка фактично виплачена в заниженому розмірі, а також витрати по оплаті правової допомоги в сумі 150 /сто п"ятдесять/ грн. ; - в дохід держави -51/п"ятдесят одну /грн.судового збору і 30/тридцять/ грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів після його проголошення та апеляційна скарга протягом 20 днів до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд після подачі заяви про апеляційне оскарження.