КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-314/11                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Кривов'яз А.П.

Суддя-доповідач:  Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

Іменем України

"03" червня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

          Головуючого судді:                    Мамчура Я.С.

          суддів:                                         Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

          розглянувши в порядку письмового провадження  відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційні скарги Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві  та Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

          Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату додаткової пенсії, яка повинна становити  50% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсію за шкоду, яка повинна становити 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох заробітних плат відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

          Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні даних позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

          Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

          Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації –залишити без змін, апеляційну скаргу   Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити частково, оскаржувану постанову суду змінити.

          Відповідно до п.2 ч.1 ст.198 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову суду, з підстав, передбачених ст.201 КАС України.

          Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом ІІІ групи та відноситься до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії.

Відповідно до ч.4 ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»інвалідам ІІІ групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, розмір якої відповідно до ч.7 ст.48 цього ж Закону визначається на момент виплати.

Однак, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»ст.48 даного Закону викладено в новій редакції, якою розміри вказаних в ній виплат були значно зменшені.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

Вподальшому будь-яких змін до ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесено не було.

Отже, після прийняття Конституційними Судом України вказаного рішення, тобто після 22 травня 2008 року допомога на оздоровлення позивачу повинна виплачуватись в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в жовтні 2010 року отримав щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в сумі 90 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачами здійснено виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, меншому ніж це передбачено ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

   Відповідно до ст.50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема для інвалідів ІІІ групи - 6 мінімальних пенсій за віком.

          ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до вказаного Закону були внесені зміни, якими зменшено розміри зазначених в даних статтях виплат.

          Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»якими внесено зміни до ст.50,54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          В подальшому будь-яких змін до ст.50,54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесено не було.

  Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Про порушення свого права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в повному обсязі за 2010 рік позивач дізнався в жовтні 2010 року, з позовною заявою до суду звернувся 15 грудня 2010 року.

          Отже, позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат підлягають задоволенню.     

          Позовні вимоги про зобов’язання відповідачів здійснити нарахування та виплату державної та додаткової пенсії виходячи з розміру 50 процентів мінімальної пенсії за віком та  6 мінімальних пенсій за віком підлягають задоволенню з 16 червня 2010 року.

          Судом першої інстанції зроблені правильні висновки про необхідність часткового задоволення позовних вимог, однак колегія суддів приходить до висновку, що четвертий абзац  резолютивної частини постанови Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року слід змінити, доповнивши її словами «з 16 червня 2010 року».

   Керуючись статтями  41, 197, 183-2, 198, 201, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації –залишити без задоволення.

          Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві   - задовольнити частково.

          Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року  - змінити.

          Абзац четвертий резолютивної частини постанови Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року змінити, доповнивши його словами «з 16 червня 2010 року».

          В іншій частині постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року –залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                                                                                        Мамчур Я.С.

            Судді              Горяйнов А.М.

            Желтобрюх І.Л.

Ухвалу складено в повному обсязі  03.06.11р.