Головуючий у 1 інстанції - Тараньова В.С.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 року справа № 2а-4078/10/0504
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 13 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 13 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, задоволено. Визнано дії неправомірними та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до норм ч. 2 ст. 40 та ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 01.11.2010 року, з урахуванням фактично виплаченого.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову місцевого суду і постановити нову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2010 році відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі – постанова № 530) проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії у відповідності зі статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2009 рік. Вимоги мотивував тим, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, продовжуючи працювати, та отримує заробітну плату, з якої сплачує страхові внески.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 08 червня 2010 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у відповідності до вимог вищезазначеного закону. Рішенням відповідача в перерахунку пенсії було відмовлено. Відмовляючи у перерахунку пенсії, відповідач послався на підпункт 3 пункту 11 постанови № 530, яким перерахунки пенсії в 2009 році проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка, згідно Закону враховується при обчисленні пенсії за 2007 рік, виходячи з суми 1197,91 гривень.
Погоджуючись з рішенням місцевого суду про задоволення позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Розглядаючи позовні вимоги, слід зазначити, що після визнання неконституційними окремих положень Закону № 107-VI Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, на теперішній час діє редакція Закону № 1058-IV в редакції станом на 9 липня 2007 року.
Так, частина четверта статті 42 Закону № 1058-IV визначає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Тобто, Законом, враховуючи можливість вибору, гарантовано реалізацію права позивача на перерахунок і отримання пенсії у розмірі, який є найбільшим, або виходячи із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Таким чином, абз.3 частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV регулює лише визначення права враховувати (або не враховувати) для обчислення розміру пенсії при її перерахунку заробітну плату працюючого пенсіонера під час набуття додаткового страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, не обмежуючи при цьому можливість (і необхідність) застосування інших норм цього закону при здійсненні перерахунку пенсії.
Крім того, термін «перерахунок пенсії» за своїм змістом включає необхідність її обчислення. Окремого порядку обчислення пенсії при її перерахунку Законом № 1058-IV не встановлено, тому слід застосовувати загальні положення цього Закону, зокрема, при її призначенні.
Єдиною нормою, яка визначає порядок розрахунку заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, є стаття 40 Закону № 1058-IV на частину 1 якої є посилання в частині 4 ст. 42 цього Закону.
Відповідно до її положень, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою, в якій застосовується показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Тобто, для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії Законом № 1058-IV встановлена необхідність застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Показники заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії (як за певний місяць конкретного року, так і в цілому за календарний рік) затверджуються Пенсійним фондом України.
Слід зазначити також, що саме ці показники управління Пенсійного фонду України на місцях фактично застосовують при призначенні пенсій (при цьому беручи до уваги його розмір саме за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії), а також при визначенні коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, за формулою, яка також наведена в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV.
Взагалі, при зверненні працюючих пенсіонерів до управлінь Пенсійного фонду України за перерахунком пенсій на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, останніми визначається заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії відповідно до положень частини другої статті 40 цього Закону.
Винятком є лише застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на 1 застраховану особу.
Відповідачем, з посиланням на сумісний лист Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.09 № 20/0/18-09/039 та Пенсійного фонду України від 11.03.09 № 4096/02/01 (далі – лист від 11.03.09), застосовується показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, незважаючи на звернення пенсіонера за перерахунком пенсії в 2010 році.
Проте, це суперечить положенням частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.
Стосовно розбіжностей у найменуванні показника середньої заробітної плати («працівників, зайнятих у галузях економіки України», що міститься в тексті частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, і «на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії», що затверджується Пенсійним фондом України), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Фактично Законом № 107-VІ (внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV) слова "середня заробітна плата працівників" та "зайнятих у галузях економіки України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "заробітну плату (дохід)" та "в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії" у відповідному відмінку.
Слід зазначити, що до внесення змін в Закон № 1058-IV Законом № 107-VІ, визначення показника середньої заробітної плати здійснювалося на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 31.12.2003 N 22-1 "Про затвердження Тимчасової методики визначення показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої наказом Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.12.2003 N 472/352/398, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 за N 85/8684.
В зв’язку з прийняттям Закону № 107-VІ та внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV, зазначені постанова від 31.12.2003 N 22-1 та наказ від 31.12.2003 N 472/352/398 були визнані такими, що втратили чинність, згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-3, та відповідно, наказу Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки України від 1 лютого 2008 року N 27/23/34, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 147/14838.
В той же час, постановою правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 146/14837, було затверджено Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 постанови № 530 як при призначенні, так і при перерахунку для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV використовується заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Зазначені положення пункту 11 постанови № 530, яка набрала чинності 22 травня 2008 року, є чинними, не суперечать відповідним положенням Закону № 1058-IV (їх загальному змісту і сутності), тому їх також слід застосовувати до спірних правовідносин.
Таким чином, на теперішній час існує лише один показник середньої заробітної плати, який підлягає застосуванню як при первісному призначенні, так і при перерахунку пенсій. Вибірковість в цьому питанні відповідача, що зазначено і в листі від 11.03.09 (застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення, для призначення пенсії і незастосування його для перерахунку), не відповідає принципу верховенства права та не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Взагалі, позиція органу Пенсійного фонду щодо відсутності з 2008 року показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки ставить під сумнів можливість реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення.
Відтак, при зверненні за перерахунком пенсії у працюючого пенсіонера є право на застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії. Висновок суду з цього приводу є вірним.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні, а саме судом першої інстанції не правильно зазначено дату, з якої відповідачу слід здійснити перерахунок пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Отже, у зв’язку з тим, що суд першої інстанції неправильно зазначив в судовому рішенні дату з якої відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивача, колегія суддів вважає за потрібне вийти за межі вимог апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції підлягає зміні, виходячи з того, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 08.06.2010 року, то вказаний перерахунок, відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» слід здійснити з 01.06.2010 року.
На підставі вищезазначеного і керуючись статтями 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 13 грудня 2010 року задовольнити частково.
Постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 13 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії змінити.
Змінити в другому та третьому абзацах постанови Будьоннівського районного суду м. Донецька від 13 грудня 2010 року період з якого здійснювати перерахунок пенсії з «1 листопада 2010 року» на «1 червня 2010 року».
В решті постанову суду - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон