ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"31" травня 2011 р.                                                              Справа №Б-39/25-10  

Колегія суддів у складі:                              головуючий суддя Лакіза В.В.,

                                                                       суддя Бородіна Л.І.,

                                                                           суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

апелянта Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»- ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 14.07.2010 року;

ліквідатор – арбітражний керуючий Залеська Н.С., ліцензія НОМЕР_2 від 06.08.2010 року;

боржник – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», м.Харків (вх.№1938Х/2), на постанову господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року по справі №Б-39/25-10,

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків,

про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків, код НОМЕР_1,-

встановила:

Боржник - ФОП ОСОБА_4, в порядку ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі-Закон), звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні нього на тій підставі, що в результаті здійснення ним підприємницької діяльності утворилася заборгованість перед кредиторами, яку він не має можливості погасити.

Постановою господарського суду господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року (суддя Швидкін А.О.) залишено клопотання ПАТ «Піреус Банк МКБ»від 17.12.2010 року про зупинення провадження у справі без задоволення. Залишено заяву ПАТ «Піреус Банк МКБ»про залучення до участі у справі третьої особи без задоволення.           Залишено заяви ПАТ «Піреус Банк МКБ»про скасування ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство від 22.03.2010 року в частині накладення арешту на реконструйовану двохкімнатну квартиру №109, загальною площею 73,0 кв.м., що знаходиться за адресою: НОМЕР_3 без задоволення.

Визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В03 № 200895 від 25.10.2007 року, місце проведення державної реєстрації - Виконавчий комітет Харківської міської ради, номер запису про включення відомостей про ФОП до ЄДР 2 480 000 0000 086538, дата реєстрації - 25.10.2007 року), банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

З дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута припинено, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважається таким, що настав, припинено нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури.

Припинено стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

Встановлено строк у 40 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута.

Скасовано арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Залеську Наталю Сергіївну.

Зобов'язано ліквідатора - арбітражного керуючого Залеську Наталю Сергіївну відповідно до ст.ст. 25-30, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до 21.06.2011 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів у десятиденний строк, відкрити депозитний рахунок в нотаріальній конторі для проведення розрахунків з кредиторами, зобов'язати ліквідатора - арбітражного керуючого Залеську Наталю Сергіївну здійснити продаж всього майна фізичної особи ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2 у тому числі реалізувати майно (звернути стягнення на майно), що є предметом іпотеки, в порядку передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також зобов'язано ліквідатора надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»з постановою місцевого господарського суду не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року по справі №Б-39/25-10 скасувати та припинити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що всупереч приписам ч.6 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»оскаржувана постанова не була йому направлена господарським судом Харківської області.

ПАТ «ОТП Банк»зазначає, що в оскаржуваній постанові до майна боржника, належного йому на праві власності, віднесено майно, яке належить іншій особі та оцінка майна банкрута проведена з порушенням норм права. Судом фактично визнано право власності на предмет іпотеки –квартиру за іншою особою, крім того судом невірно досліджено докази, оскільки посилаючись на реквізити правовстановлюючого документу –договору купівлі-продажу та договору іпотеки, судом зазначено іншу особу (сторону), ніж зазначено в них.

Скаржник вказує, що боржником не надано доказів безспірності вимог кредиторів. У фізичної особи-підприємця відсутні невиконані грошові зобов’язання на підставі безспірних вимог кредиторів, у розмірі більш ніж 300 мінімальних заробітних плат невиконані протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати, що вказує на те, що боржник не підпадає під поняття боржника визначене в ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». За змістом ч.3 ст.6 та ч.1 і ч.8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможності боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Апелянт звертає увагу на те, що боржником не надано доказів відсутності інших майнових активів, крім тих, що зазначені ним в заяві про визнання банкрутом. До суду не надано довідки з інших державних органів та установ, щодо наявності у боржника майна за межами м.Харкова, зокрема в Харківській області та інших областях України. Також не надано довідки з інших органів, зокрема нотаріальної контори м.Харкова та Харківської області (щодо наявності договорів дарування та спадщини).

Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до п.6 ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом»у разі, якщо справа про банкрутство порушується за заявою боржника, боржник зобов’язаний одночасно подати план санації відповідно до вимог цього Закону. Проте справа про банкрутство була порушена не дивлячись на те, що боржником не було надано до суду плану погашення боргів.

Боржником не здійснено попередньої публікації оголошення в порядку ст. 51 та ч.4 ст. 105 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Також в заяві відсутні посилання на факти здійснення оцінки наявного майна боржника та погодження її з іпотекодержателем, а також не додано проміжний ліквідаційний баланс.

Крім того, боржником не виконано обов’язок повідомити органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою №8-ОПП. На платника податків покладено обов’язок повідомити органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до п.6 ч.6 ст. 11 (1) Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до внесені до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Скаржник вказує, що як вбачається із матеріалів справи, в заяві боржника про порушення провадження у справі про банкрутство відсутні посилання на направлення до органів ДПС заяви за формою 8-ОПП, а також до вказаної заяви не додано доказів дотримання вимог п.8.1.1 Порядку обліку платників податків, зборів, затвердженого Наказом ДПА України №80 від 19.02.1998 року, що свідчить про неправомірне порушення судом першої інстанції справи про банкрутство.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.05.2011 року.

23.05.2011 року ліквідатор банкрута –арбітражний керуючий Залеська Н.С. надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№5254), в якому просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «ОТП Банк»на постанову господарського суду Харківської області від 21.10.2010 року у справі №Б-39/25-10 на підставі ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своєї позиції по справі ліквідатор зазначає, що доводи апеляційної скарги спростовується матеріалами справи. По-перше, п.12 резолютивної частини оскаржуваної постанови, господарський суду направляв її апелянту ПАТ «ОТП Банк», який є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк». Також в газеті «Голос України»було опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом з указанням усіх необхідних реквізитів. Однак апелянт ні до ліквідатора, ні до суду з вимогами до боржника не звернувся. Зазначене свідчить, що на момент прийняття оскаржуваної постанови суду першої інстанції ПАТ «ОТП Банк»статусу учасника справи про банкрутство не набув.

При прийнятті апеляційним господарським судом апеляційної скарги до провадження не було прийнято до уваги вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме ст. 1, яка роз’яснює хто є учасником у справі про банкрутство та прийняв до провадження скаргу особи, яка не набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство та не мала права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

В судовому засіданні 31.05.2011 року представник ПАТ «ОТП Банк» підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі. Ліквідатор боржника проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив припинити апеляційне провадження.

Боржник письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження була направлена боржнику  рекомендованим листом 12.05.2011 року, однак лист повернувся на адресу суду з позначкою «за истечением срока хранения».

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до роз’яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р., до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання
фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу,  наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої  кореспонденції,  повернуті  органами зв'язку з позначками  "адресат  вибув",  "адресат  відсутній"  і  т.  п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового  процесу  про  вчинення   цим   судом   певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення боржника –ФОП ОСОБА_4 про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 12.05.2011 року сторони було повідомлено, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Зважаючи на належне повідомлення боржника про час та місце засідання суду, а також те, що явка боржника у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»за його відсутності, за наявними у справі матеріалами у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін в судовому засіданні, порадившись, дійшла висновку, що апеляційне  провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив  питання  про  їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.  

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження  у справах про  банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є сторони, арбітражний   керуючий   (розпорядник  майна,  керуючий  санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника,  а  також  у  випадках,  передбачених цим Законом,  інші особи,  які беруть участь у провадженні у справі про  банкрутство, Фонд державного майна України, державний  орган  з  питань банкрутства,   представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника,  уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Як вбаявється із матеріалів справи, апелянт ПАТ «ОТП Банк»до суду, боржника чи ліквідатора з заявою про визнання кредиторських вимог не звертався і вона не була розглянута боржником та арбітражним керуючим, у зв’язку з чим  кредиторські вимоги невизнані належним чином.

У апеляційній скарзі ПАТ «ОТП Банк»вказує, що він є заставним кредитором, оскільки між банком та громадянином України ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №CNL/700/590/2007 від 01.06.2007 року. Згідно умов якого банк надав позичальнику (ОСОБА_4.) кредит у розмірі 135000,00 Євро на споживчі цілі строком на 365 календарних днів. В забезпечення виконання основного зобов’язання між банкрутом та банком було укладено договір іпотеки №PCL-CNL 700/590/2007-1 від 01.06.2007 року предметом якого є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та договір іпотеки № PCL-CNL 700/590/2007-2 від 01.06.2007 року предметом якого є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Колегія суддів зазначає, що кредитний договір було укладено не з ФОП (фізичною особою-громадянином) ОСОБА_4, а з громадянином України та цільовим використанням кредиту визначено, що він надавався на споживчі цілі, а не на господарську (підприємницьку) діяльність.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не заборонено у справі про банкрутство звертатись до ліквідатора боржника з заявами про грошові вимоги за заборгованостями, які утворились не з підприємницької діяльності, а як до фізичної особи громадянина.

При цьому колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження того, що боржник не виконував зобов’язання за кредитним договором, оскільки немає доказів звернення до боржника з претензіями чи вимогами про сплату заборгованості, а також не має обґрунтованого розрахунку.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, основними доводами щодо скасування постанови про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_4 від 21.12.2010 року апелянт вказує на неправильне порушення справи про банкрутство, оскільки боржником не доведено факту неплатоспроможності. Однак колегія суддів не приймає зазначені доводи до уваги, оскільки дослідження факту неплатоспроможності боржника та правомірність порушення справи про банкрутство вже було предметом розгляду як Харківського апеляційного господарського суду, який прийняв постанову, якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції від 22.03.2010 року про порушення справи про банкрутство. Також Вищий господарський суд України надав свою правову оцінку щодо правомірності порушення справи про банкрутство та наявності факту неплатоспроможності боржника у постанові від 29.09.2010 року.

Таким чином, апеляційний господарський суд не може надавати правову оцінку тим фактам які вже були предметом розгляду та яким надано правову оцінку Вищим господарським судом України.

У справі про банкрутство боржника, порушеної щодо громадянина – підприємця, особа може набути статусу кредитора –сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Статті 47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачають особливості процедури банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності –громадянина. Відповідно до приписів вказаних норм Закону, господарський суд порушує провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця за заявою громадянина–підприємця, який є боржником, або його кредитором. Після прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд направляє копію постанови всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред’явлення кредиторських вимог, який не може перевищувати 2 місяця.

Тобто, на час винесення постанови про визнання громадянина–підприємця банкрутом в порядку ст.ст. 47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у справі про банкрутство громадянина–підприємця, відсутні кредитори, якщо вони не подавали заяву про визнання громадянина–підприємця банкрутом, тобто не були ініціюючим кредитором.

Таким чином, право на оскарження постанови про визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом належить лише учаснику справи про банкрутство, а як вбачається з матеріалів справи ПАТ «ОТП Банк» не є учасником справи про банкрутство, оскільки банком не надано доказів про звернення та розгляд заяви з грошовими вимогами, визнання або не визнання цих вимог.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 3 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду кредиторських вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів зазначає, що розпоряднику не надається право самостійно розглядати вимоги кредиторів і вносити такі відомості до реєстру вимог кредиторів.

Апелянтом не надано доказів в підтвердження вчинення ним дії щодо набуття статусу кредитора у справі, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення з відповідною заявою про грошові вимоги до боржника та ліквідатора.

Отже, ПАТ «ОТП Банк»в порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  не надав доказів в підтвердження того, що він є учасником у справі про банкрутство.

Така правова позиція, узгоджується із позицією, викладеною у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»,яка передбачає, що  правом оскарження судових рішень згідно  зі  ст.  1 Закону наділені:  сторони  - кредитор (представник комітету кредиторів) і боржник (банкрут),  - арбітражний  керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган,  уповноважений  управляти майном  боржника),  а  також  у випадках, передбачених Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі  про  банкрутство,  Фонд  державного майна України,  державний орган з питань банкрутства,  представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, права яких порушено таким рішенням. Також згідно з п. 12 вказаної Постанови визначено, що юридичні   та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство,  не  мають  права  на  оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 Господарського процесуального кодексу України на підставі статей 91 та 107 Господарського процесуального кодексу України  як  такі,  що  не підлягають  вирішенню  в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин здійснення апеляційного  провадження за апеляційною скаргою особи, яка не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство неможливо, у зв’язку з чим апеляційне провадження за даною апеляційної скаргою підлягає припиненню.

Керуючись  п. 1 ст. 80, ст. 86, ст. ст. 91, 99, 101, 102, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

                                                           ухвалила:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»на постанову господарського суду Харківської області від  21.12.2010 року по справі №Б-39/25-10.

Головуючий суддя                                                                   Лакіза В.В.

                     суддя                                                                   Бородіна Л.І.

                   суддя                                                                    Хачатрян В.С.