У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Карпенко С.О., Кафідової О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договорів дарування та купівлі-продажу нежилого приміщення недійсним, визнання права власності на нежиле приміщення, витребування нежилого приміщення з чужого володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_4 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області від 03 лютого 2010 року
в с т а н о в и л а :
У липні 2007 року ТОВ «Торговий центр» звернулося до суду з позовом, у якому, після неодноразових уточнень, просило :
- визнати недійсним договір дарування від 29.12.2005 року нежилого приміщення ХІІІ, зазначене в технічній документації під літерами А-14, А-1 загальною площею 413,9 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02.02.2006 року зазначеного вище приміщення, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5;
- визнати за ТОВ «Торговий центр» право власності на вказане нерухоме майно;
- витребувати з володіння ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і передати ТОВ «Торговий центр» це нежиле приміщення;
- зобов»язати ОП «ЗМБТІ» зареєструвати його за ТОВ «Торговий центр»;
- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2010 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області від 03 лютого 2010 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про задоволення позову.
Визнано недійсним договір дарування нежилого приміщення ХІІІ, зазначеного в технічній документації під літерами А-14, А-1 загальною площею 413,9 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1, укладений 29.12.2005 року між ТОВ «Торговий центр» і ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7
Визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення, укладений 02.02.2006 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_6
Визнано за ТОВ «Торговий центр» право власності на зазначене нерухоме майно та витребувано його з володіння ОСОБА_10 і ОСОБА_4
Зобов»язано ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати це право власності за ТОВ «Торговий центр».
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 970 грн.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2007 року.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 – ОСОБА_9 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також, посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Доводи скарги колегія відхиляє, оскільки рішенням Господарського суду Запорізької області від 03 березня 2008 року, залишеним без зміни постановою Вищого Господарського суду України від 14 квітня 2009 року, встановлено, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «Торговий центр» від 27.12.2005 року про відчуження будівлі по АДРЕСА_1 не приймалось, підпис ОСОБА_11, якій належить 30% Статутного фонду, згідно висновку спеціаліста - почеркознавця, виконаний не нею, а іншою особою.
Керуючись ст. 332 ЦПК України колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_4 відхилити, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області від 03 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Журавель
Судді
С.О. Карпенко
О.В. Кафідова