КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-361/10/2322 Головуючий у 1-й інстанції: Охріменко Н.І.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"26" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Грибан І.О., Парінова А.Б.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмову перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача в перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 3акону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплачувати її з 20.02.2010 року по 15.07.2010 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області протиправними і зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області здійснити на підставі ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_2, жителю АДРЕСА_1, інваліду 3 групи, з 20 лютого 2010 року по 15 липня 2010 року, встановивши її розмір не менше 6 мінімальних пенсій за віком, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду –зміні, з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, та інвалідом ІІІ групи.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі –Закон № 796-ХІІ) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму
Таким чином, Посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Разом з тим судом першої інстанції задовольняючи позовні вимоги фактично частково, не врахував положення ст.ст. 99, 100 КАС України не визначив строк, за який позовні вимоги позивача підлягають залишенню без задоволення.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за період з 20.02.2010 р. по 06.04.2010 р. лише 07.10.2010 р., тобто після збігу 6 місячного строку з дня, коли нова дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів, то колегія суддів приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.
При цьому колега суддів вважає за необхідне зазначити про те, що загальне поняття пенсії визначено з статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-1V, відповідно до якого пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основи один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.
Відтак, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін та третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що має місце порушення прав позивача щодо не нарахування та виплати пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 07.04.2010 року постійно та без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або є строком, на який призначається пенсія.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст. ст. 197, 199, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмову перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії –задовольнити частково.
Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2010 року –змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції: «Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області протиправними і зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області здійснити на підставі ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_2, жителю АДРЕСА_1, інваліду 3 групи, з 07.04.2010 року з урахуванням раніше сплачених су, встановивши її розмір не менше 6 мінімальних пенсій за віком, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Грибан І.О.
Суддя Парінов А.Б.