КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-416/11/1016 Головуючий у 1-й інстанції: Дзюба Н.М.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
"24" травня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменко В.В., Шурко О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4, Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області на постанову Макарівського районного суду Київської області від 03.02.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач 01.09.2010 року звернувся до суду з позовом, з урахуванням змін та доповнень, про зобов’язання Відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 22.05.2008 року з врахуванням раніше проведених виплат.
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 03.02.2011 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії УПФ України у Макарівському районі Київської області та зобов’язано Відповідача провести Позивачу перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.03.2010 року. В решті позовних вимог відмовлено повністю.
Вважаючи прийняте рішення незаконним та необґрунтованим, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Макарівського районного суду Київської області від 03.02.2011 року. При цьому звертав увагу апеляційного суду на неправильне застосування судом першої інстанції положень ст. 99 КАС України.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (посвідчення серії НОМЕР_1) та отримує пенсію у Відповідача, призначену у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон). Вказані обставини сторонами не оспорюються.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 2 категорії призначається у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 р., Відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 51 зазначеного Закону.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог в межах шестимісячного строку, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова колегія вважає, що про порушення свого права на отримання допомоги за вищезазначений період у відповідному розмірі Позивач мав дізнатися з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся з позовом 01.09.2010 року, водночас заяви про поновлення строків звернення до суду від останнього не надходило.
Отже, судова колегія дійшла висновку про пропущення Позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, а тому не вбачає підстав для зміни рішення суду першої інстанції у вказаній частині.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 –залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області –залишити без задоволення.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 03.02.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»–залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко