КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-11451/1003/10 Головуючий у 1-й інстанції: Примаченко В.О.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
"24" травня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменко В.В., Шурко О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач 14.07.2010 року звернувся до суду з позовом про визнання дій Відповідача протиправними та зобов’язання Відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.01.2009 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2010 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії УПФ України в м. Білій Церкві Київської області та зобов’язано Відповідача провести Позивачу перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.01.2009 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та отримує пенсію у Відповідача, призначену у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон). Вказані обставини сторонами не оспорюються.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, Відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду 14.07.2010 року в порядку цивільного судочинства. На момент звернення Позивачів до суду до зазначених правовідносин застосовувалась стаття 257 ЦПК України, яка встановлювала трирічний строк звернення до суду з вимогою про захист порушеного цивільного права або інтересу. Рішенням Конституційного суду України від 09 вересня 2010 року №19-рп/2010 визнано таким, що не відповідають Конституції України норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року №1691-IV та Цивільного процесуального кодексу України, якими справи, пов’язані із соціальними виплатами, що підлягають розгляду адміністративними судами, було передано місцевим загальним судам для розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тобто, з 09.09.2010 року всі справи, пов’язані із соціальними виплатами, розглядаються місцевими загальними судами в порядку КАС України.
Отже, враховуючи, що Позивач звернувся до суду до 09.09.2010 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог за період з 01.01.2009 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області –залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», –залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч.10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко