КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-195/11                                                         Головуючий у 1-й інстанції:  Скрипник О.Г.

Суддя-доповідач:  Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"09" червня 2011 р.                                                                                 м. Київ

                     Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                     Головуючого-судді:                                        Кучми А.Ю.

                                           суддів:                                         Бєлової Л.В., Безименної Н.В.  

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 08.02.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

26.01.2011 ОСОБА_2 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до УПФУ у Вишгородському районі Київської області про визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо відмови у підвищенні пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у відповідності до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 08.02.2011 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, УПФУ у Вишгородському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду –скасуванню з наступних підстав.  

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 – 695,00 грн., з 01.04.2010 – 706,00 грн., з 01.07.2010 – 709,00 грн.   

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Зважаючи на ту обставину, що позов було подано 26.01.2011, жодних уточнень, доповнень або змін до нього не надходило, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 26.07.2010, оскільки у відповідності до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до суду, тобто в шестимісячний термін.

        Отже, позивач має право на перерахунок з 26.07.2010, оскільки з даним позовом він звернувся 26.01.2011.

        За таких обставин, позовні вимоги за період з 01.01.2006 по 25.07.2010 слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99-100 КАС України.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.

Всупереч ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996, відповідач неправомірно виплачував підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.

Оскільки позов подано 26.01.2011, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах строку звернення до суду, тобто за період з 26.07.2010, тому позивач має право на перерахунок вищевказаного підвищення до пенсії не з 01.01.2009, а з 26.07.2010.

Отже, позовні вимоги за період з 01.01.2009 по 25.07.2010, слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, так як пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду.

При цьому, колегія суддів приходить до висновку, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок), а також підвищення до пенсії. Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія (підвищення) не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Відтак, виплату підвищення до пенсії як і саму пенсію  позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії та підвищення до пенсії, які повинні виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду –скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,  

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області –задовольнити частково.

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 08.02.2011 скасувати та постановити нову, якою в частині позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у підвищенні пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни ОСОБА_2 за період з 01.01.2006 по 25.07.2010 – залишити без розгляду.

В частині позовних вимог про перерахунок  та виплату доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю ОСОБА_2 за період з 01.01.2009 по 25.07.2010 –залишити без розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо відмови у підвищенні пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»–задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області в частині невиплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Зобов‘язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області здійснити з урахуванням проведених виплат нарахування та виплату надбавки до пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 26.07.2010.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок і виплату ОСОБА_2 доплату до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 26.07.2010 з урахуванням сум раніше проведених виплат за вказаний період.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:                                                                                   А.Ю. Кучма

                      Судді:                                                                                   Л.В. Бєлова

                                                                                                                    Н.В. Безименна