КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2011 № 05-5-43/3881
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів:
при секретарі:
від позивача – ОСОБА_1 - представник за довіреністю,
від відповідача – представник не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Дорофеєв Скуратовський та партнери"
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.04.2011
у справі № 05-5-43/3881 (Пасько М.В. )
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Дорофеєв Скуратовський та партнери"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітекс-Торг"
про порушення справи про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2011р. у справі № 05-5-43/3881 було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Дорофеєв Скуратовський та партнери" заяву про визнання банкрутом.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ "Юридична компанія "Дорофеєв Скуратовський та партнери" подало на неї апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 07.04.2011р. у справі № 05-5-43/3881та направити справу № 05-5-43/3881 на розгляд до місцевого господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права України, а саме, суд невірно застосував положення ст. ст. 1,2,22,43,54 та 63 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», що потягло за собою безпідставне повернення позову.
Розглянувши апеляційну скаргу, позовну заяву з доданими до неї документами, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.
Повертаючи заяву про порушення справи про банкрутство, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що «статус відомостей про юридичну особу не підтверджено, а стан юридичної особи - зареєстровано» не є належним доказом відсутності керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням.
Судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду у тому числі з підстав, передбачених ст. 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.
Заявник звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до положень ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або осіб, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Разом з тим, згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», поточною редакцією від 02.12.2010 року передбачено процедуру внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. Зокрема, в ч. 12 цієї статті вказано, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомості про юридичну особу. У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. (Абзац перший частини чотирнадцятої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010). Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Оскільки, Боржник зареєстрований 11.11.2009 року, то обов'язок щодо подання ним реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу виник з 11.11.2010 року.
Так як Боржник не надав державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу у встановлений Законом строк, то державний реєстратор повинен був внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Але у витягу з Державного реєстру від 01.04.2011 року вказано, що «статус відомостей про юридичну особу не підтверджено, а стан юридичної особи - зареєстровано».
Тому для підтвердження відсутності Боржника за його місцезнаходженням, скаржником було подано Акт державного виконавця б/н від 25.02.2011 року, в якому зазначено, що державним виконавцем було здійснено вихід за вказаною у виконавчому документі адресою Боржника (м. Київ, вул. Урицького,25), але боржника та його майна за вищевказаною адресою не виявлено.
Отже, судова колегія констатує, що заявником додержано всіх вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та порядку підготовки та подачі Заяви про порушення справи про банкрутство згідно Господарського процесуального кодексу України, отже, в Господарського суду м. Києва не було підстав для повернення Заяви про порушення справи про банкрутство Боржника.
За таких обставин оскаржувана ухала суду першої інстанції про повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Дорофеєв Скуратовський та партнери" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітекс-Торг" підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 54, 56, п. п.1. 4 та 6 ст. 63, ст. ст. 86, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, --
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Дорофеєв Скуратовський та партнери" на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.04.2011р. у справі № 05-5-43/3881 задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 07.04.2011р. у справі № 05-5-43/3881 скасувати.
2. Справу № 05-5-43/3881повернути до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Головуючий суддя
Судді