КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.2011 № 23/029-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гольцової Л.А.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін
від заявника: ОСОБА_1, представник, довіреність № 01/71-280Д від 28.12.2010;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 64/17 від 14.03.2011;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Енергогазпром”
на рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2011
у справі № 23/029-11 (суддя Заєць Д.Г.)
за позовом Державного підприємства „Енергоринок”;
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче
підприємство „Енергогазпром”;
про стягнення 439 254,52 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 12.04.2011 у справі № 23/029-11 задоволено повністю позов Державного підприємства „Енергоринок” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Енергогазпром” про стягнення 439 254,52 грн.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Енергогазпром” (далі – ТОВ „НВП „Енергогазпром”) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що умова, викладена в п. 5.4.2 договору є узагальненою нормою і не враховує особливостей та специфіки технологічного процесу та функціонування такого споживача електроенергії відповідача, як ДК „Укртрансгаз”. До того ж, суд першої інстанції міг скористатись правами, наданими ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір нарахованого позивачем штрафу.
Крім того, ДК „Укртрансгаз” не була залучена до участі у справі в якості третьої особи, тоді як в разі набрання рішенням у даній справі законної сили, у відповідача виникне право майнової до ДК „Укртрансгаз”, а у останньої – обов’язок задовольнити ці вимоги в розмірі, що відповідає сумі стягнутого штрафу з відповідача.
Представник Державного підприємства „Енергоринок” (далі – ДП „Енергоринок”) у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „НВП „Енергогазпром” та в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду київської області від 12.04.2011 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „НВП „Енергогазпром” – без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між ДП „Енергоринок” (ДПЕ) та ТОВ „НВП „Енергогазпром” (Постачальник) 18.11.2004 укладено договір за №2372/01, за умовами якого ДПЕ зобов’язалось продавати, а Постачальник зобов’язався купувати електричну енергію відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 3.8 договору Постачальник з 20 числа до 1600 годин 25 числа місяця, що передує розрахунковому, надає через уповноваженого представника до ДПЕ повідомлення, яке повинно бути підписано Постачальником і погоджено та зареєстровано ЕК. ДПЕ не розглядає повідомлення, яке повинно бути підписано Постачальником після 1600 годин 25 числа місяця, що передує розрахунковому. Постачальник на місяць погоджує з відповідною ЕК тільки одне повідомлення та додаток до цього повідомлення з розбивкою обсягу споживання споживачів за класами напруги і врахуванням обсягу нормативних технологічних витрат електричної енергії на кожному із класів напруги. Орієнтована вартість вказаного в повідомлені обсягу електричної енергії, яку ДПЕ передає Постачальнику, розраховується за прогнозованою оптовою ринковою ціною на наступний місяць.
Пунктом 3.17 договору передбачено, що протягом розрахункового місяця заявлені Постачальником обсяги купівлі електроенергії можуть бути збільшені за таких умов: - здійснення Постачальником попередньої оплати додатково заявлених обсягів закупівлі електричної енергії; передачі до ДПЕ через ЕК письмового факсимільного повідомлення про збільшення Постачальником обсягів закупівлі електричної енергії не менш ніж за три робочі дні до моменту очікуваного перевищення заявлених обсягів закупівлі електроенергії. Якщо протягом розрахункового місяця очікується збільшення обсягів постачання електричної енергії одним споживачем з відповідним зниженням обсягів постачання іншим, Постачальник забезпечує передачу в ДПЕ через відповідну ЕК письмового факсимільного повідомлення про корегування заявлених обсягів постачання, не пізніше надання до ДПЕ акту прийому-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць.
Згідно з п. 3.18 договору по закінченню розрахункового місяця на підставі даних п. 3.11 цього договору складається акт прийому-передачі електричної енергії за місяць, з переліком споживачів Постачальника. Дані по обсягах електричної енергії, що вказується в акті прийому-передачі електричної енергії, повинні дорівнювати сумі погодинних даних купівлі електричної енергії за місяць, що надавались відповідно до п. 3.11 цього договору через ЕК до ДПЕ щодобово за макетом 30900.
Відповідно до п. 5.4.2 договору в разі фактичного перевищення постачальником місячного замовленого обсягу купівлі електричної енергії (відповідно до повідомлення п. 3.8 цього договору) на величину, що перевищує 20 %, більше 3-х разів за останні 12 місяців, нарахувати Постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості перевищеного обсягу електричної енергії.
Договір вступає в силу з 01.12.2004 та діє до 31.12.2004 (п. 8.5 договору).
На виконання постанови НКРЕ від 02.10.2008 №1134 сторонами укладено додаткову угоду від 18.12.2008 №5047/01, якою вирішено п. 5.4.2 договору викласти в наступні редакції: „У разі фактичного перевищення Постачальником місячного замовленого обсягу купівлі електричної енергії Постачальником за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення п. 3.8 цього договору з урахуванням п. 3.17 цього договору) на величину, що перевищує 10 %, нарахувати Постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії”.
Подовжено термін дії договору до 30.06.2009 (п. 2 додаткової угоди).
24.12.2009 на виконання постанови НКРЕ від 18.12.2009 №1472 сторонами укладено додаткову угоду за №5861/03 до договору № 2372/01, якою вирішено п. 3.17 договору викладсти в наступній редакції: „В разі необхідності Постачальник може один раз до 20 числа (включно) - розрахункового місяця збільшити замовлений обсяг купівлі електроенергії за наступних умов: - величина збільшення замовленого обсягу купівлі електроенергії не повинна перевищувати 25 % від замовленого обсягу купівлі електроенергії вказаного в повідомленні, наданому відповідно до п. 3.8 цього договору; - Постачальник до 1600 години 20 числа розрахункового місяця надає через уповноваженого представника до ДПЕ скориговане повідомлення, яке повинно бути підписано Постачальником і погоджено та зареєстровано ЕК. Вартість вказаного у скоригованому повідомленні обсягу електричної енергії розраховується за прогнозною оптовою ринковою ціною з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу Постачальника у зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України у розрахунковому місяці; - здійсненням Постачальником оплати до 1700 годин (час зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ) до 20 числа (включно) розрахункового місяця коштів у сумі, що дорівнює 5/6 вартості, визначеної на підставі обсягу, вказаного у скоригованому повідомленні про збільшення Постачальником обсягів закупівлі електричної енергії та встановленої НКРЕ України прогнозної оптової ринкової ціни з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу Постачальника у зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України у розрахунковому місяці, з урахуванням ПДВ; - відсутність станом на 1700 годин (час зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ) 20 числа (включно) розрахункового місяця порушень щодо виконання п. 4.4.3. Якщо протягом розрахункового місяця очікується збільшення обсягів постачання електричної енергії одним споживачам з відповідним зниженням обсягів постачання іншим, Постачальник забезпечує передачу в ДПЕ через відповідну ЕК письмового факсимільного повідомлення про корегування заявлених обсягів постачання, не пізніше надання до ДПЕ Акту прийому-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць”.
Пунктом 5 додаткової угоди сторони погодили, що строк дії договору подовжується до 30.10.2010.
Відповідачем було заявлено повідомлення на певний обсяг електричної енергії, а саме: від 18.03.2010 № 5 (на обсяг електричної енергії 20052708 кВт.г.), від 16.04.2010 № 7 (заявлений обсяг електричної енергії склав 33567366 кВт.г.).
Проте, із повідомлень від 16.04.2010 № 5/к та від 19.05.2010 № 7/к, вбачається, що відповідач збільшував обсяг електроенергії, заявлений у квітні 2010 до 25050612 кВт.г. (повідомлення від 16.04.2010 № 5/к) та збільшував обсяг електричної енергії до 33567366 кВт.г. (повідомлення від 19.05.2010 № 7/к).
Сторонами 30.04.2010 підписано акт прийому-передачі електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України №8, за яким відповідач прийняв 30570680 кВт.г. електроенергії.
В подальшому, 31.05.2010 сторонами складено акт прийому-передачі електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України №10, за яким відповідач прийняв 47177615 кВт.г. електроенергії.
Оскільки відповідач перевищив у квітні та травні 2010 фактичний обсяг купівлі електричної енергії за розрахунковий місяць від замовленого, а саме, у квітні 2010 перевищив на 5520068 кВт.г. та у травні 2010 перевищив на 5221928 кВт.г., позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 224 570,43 грн. за квітень 2010 та за травень 2010 – 214 684,09 грн., про що повідомив відповідача претензією від 14.07.2010 № 03/32-6668. Позивач просив в претензії сплатити суму нарахованих штрафних санкції – 439 254,52 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Претензія позивача залишена без належного реагування.
Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Підставою застосування штрафних санкцій є, зокрема, порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності.
В зв’язку з тим, що матеріали справи свідчать про порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності (у квітні та травні 2010 порушено умови договору щодо відхилення фактичного обсягу купівлі електроенергії для постачання споживачам на території ВАТ „Вінницяобленерго” від замовленого, ДП „Енергоринок”) та відповідачем не сплачено штраф, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи положення п. 5.4.2 договору, мотивовано задовольнив позовні вимоги.
Посилання скаржника, що п. 5.4.2 договору не враховує особливостей та специфіки технологічного процесу та функціонування такого споживача електроенергії відповідача, як ДК „Укртрансгаз”, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки сторони погодили та схвалили умови п. 5.4.2 договору. Вказаний пункт договору є чинним, доказів визнання його недійсним суду не надано.
Доводи заявника про наявність підстав для застосування судом апеляційної інстанції положень ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд, застосовуючи вказані норми законодавства, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання.
До того ж, суд наділений правом, а не обов’язком зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій, а також слід зауважити, що розмір штрафу, як вже зазначалось вище, погоджений сторонами в договорі.
Відносно того, що ДК „Укртрансгаз” не була залучена до участі у справі в якості третьої особи, то третю особу без самостійних вимог на предмет спору може бути залучено до участі у справі за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду (ст. 27 ГПК України). Відповідного клопотання відповідачем подано не було, а суд не знайшов підстав для залучення ДК „Укртрансгаз” з власної ініціативи до участі у справі в якості третьої особи.
Крім того, договір укладений між позивачем та відповідачем і тільки ці особи мають нести відповідальність за своєчасне та повне виконання умов договору.
Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2011 у справі № 23/029-11.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2011 у справі № 23/029-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Енергогазпром” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 23/029-11 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
09.06.11 (відправлено)