Справа № 2а-1461/11    

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 січня 2011 року                                                                                                    м.Луганськ

Суддя Ленінського районного суду міста Луганська Лібстер А.С., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Луганську справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська, про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними щодо нарахування та виплати йому пенсії як учаснику ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 2-ї групи та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, в період з 07.06.2007 року по 22.05.2008 року, та сплатити йому утворену заборгованість в розмірі 8546, 93 гривень.

Позивач в судове засідання не з’явився , про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, просив суд розглядати справу без його участі. Надав заперечення, в яких просить суд відмовити в задоволенні заявлених вимог.

          Згідно ст.3, ч.4 ст.122 КАС України розгляд справи проходить в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінив їх в сукупності, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визнаний інвалідом 2 групи та належить до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується письмовими доказами. Пенсіонер перебуває на обліку в  Управління Пенсійного фонду України в Ленінському  районі м.Луганська  та отримує пенсію.

22.05.2008 року позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському  районі м.Луганська, на виконання рішення суду було здійснено перерахунок пенсії із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Однак, відповідно довідки МСЕК позивачу 2 група інвалідності була присвоєна 07.06.2007 року.

Позивач звернувся до відповідача в липні 2010 року з заявою про перерахунок пенсії, в період з 07.06.2007 року по 22.05.2008 року, проте йому було відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".   

Нормами ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

Відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Згідно зі ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. За  таких обставин суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком, на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.  Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

За конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не  постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Судом встановлено, що розрахунок пенсій позивачу відповідачем проведено з урахуванням розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету". Суд вважає, що відповідач при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону N 796-XII, повинен був виходити із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами і з того, що застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.   

Суд не бере до уваги  посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається  постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.   

Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  З огляду на викладене суд не приймає до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".   

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком. Тому  відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсій. Суд приходить до висновку , що вимоги позивача, щодо зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсій  обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.19, 22, 46 Конституції України, ст.50, 53-54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про прожитковий мінімум», ст. 3, 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 99, 100, 122, 158, 160-163, 167, 170, 186, 256 КАС України,  суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Луганська про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському  районі міста Луганська щодо відмови в перерахунку пенсії і додаткової пенсії з урахуванням мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50, 54 Закону України  «Про статус  та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в  Ленінському   районі міста Луганська здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.06.2007 року по 22.05.2008 року, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Донецького адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Особи, які  брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя:                                                                                                          А.С. Лібстер