ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Справа № 1-85/07 р.

08 червня 2007 року           Хорольський районний суд Полтавської області

в складі:    головуючого - судді Миркушіної Н.С при секретарі - Пойда Т.М.

з участю: прокурора - Горобець О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.  Хорола кримінальну

справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  уродженки м.  Хорол Полтавської області, громадянки України,  українки,  освіта середня,  непрацюючої,  одруженої,  має трьох неповнолітніх дітей,  жительки АДРЕСА_1 раніше судимої 12.10.2005 року Хорольським районним судом по  ст.  ст. 307 ч.2,  309 ч.2, 317 ч.1,  70 КК України ідо 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини її майна,  згідно  ст. 75 КК України звільненої від відбуванням покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,  23.08.2006 року Хорольським районним судом по  ст.  185 ч.1 КК України до штрафу на прибуток держави в розмірі 510 грн.,

у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1вчинила ухилення від відбування громадських робіт особою,  засудженою до цього покарання ,  за слідуючих обставин.

Так,  23 серпня 2006 року ОСОБА_1 була засуджена Хорольський районним судом за  ст.  185 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн. на прибуток держави. 26 лютого 2007 року постановою Хорольського районного суду,  що набрала законної сили 05 березня 2007 року,  дане покарання було замінене на покарання у виді громадських робіт у кількості 240 годин. 21 березня 2007 року копія вказаної постанови була направлена на виконання до Хорольського РП Хорольського MB КВІ,  після чого засуджену ОСОБА_1було поставлено на облік у кримінально-виконавчій інспекції. 23 березня 2007 року засудженій ОСОБА_1 було направлено письмовий виклик до КВІ на 26 березня 2007 року. 26 березня 2007 року ОСОБА_1з'явилася до Хорольського РП КВІ,  під час чого її було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання,  попереджено про відповідальність за порушення порядку та умов відбування покарання,  про що відібрано підписку,  складено анкету засудженого,  встановлено явку на реєстрацію до Хорольського РП КВІ та зобов'язано її з'явитися 27 березня 2007 року до Хорольського КП «Комунсервіс» на 08.00 годину для відбування призначеного покарання. 26 березня 2007 року до Хорольського КП «Комунсервіс» надійшла копія постанови від 26 лютого 2007 року стосовно ОСОБА_1,  після чого 26 березня 2006 року Хорольським КП «Комунсервіс» було видано наказ № 33 «Про організацію виконання громадських робіт для засуджених осіб»,  згідно п.1 вказаного наказу засуджену ОСОБА_1 прийнято на виконання безоплатної роботи у вільний час для відбування покарання у виді громадських робіт строком на 240 годин терміном з 27 березня 2007 року по 22 червня 2007 року тривалістю по 4 години робочий день,  а також складено перелік об'єктів,  на яких остання буде виконувати дане покарання,  та графік їх

виконання нею у березні 2007 року. Дана інформація була направлена до Хорольського РП КВІ . 27 березня 2007 року засуджена ОСОБА_1 до Хорольського КП «Комунсервіс» не з'явилася і до виконання покарання у виді громадських робіт не приступила ,  про що 30 березня 2007 року було повідомлено до Хорольського РП КВІ.

Крім того,  ОСОБА_1 в період часу з 27 березня 2007 року по 18 квітня 2007 року за медичною допомогою до Хорольської ЦРЛ та до відділення СМЕ Хорольського району не зверталася і без будь-яких поважних причин покарання у виді громадських робіт не виконувала взагалі.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст. 389 КК України,  визнала повністю,  розкаялася і показала, що дійсно через відсутність у неї грошей вона не змогла заплатити штраф у сумі 510 грн.,  до якого вона була засуджена вироком Хорольського районного суду від 23 серпня 2006 року ,  і покарання у виді штрафу їй було замінено на громадські роботи,  які вона повинна була відбувати в Хорольському КП «Комунсервіс» ,  але коли їй повідомили,  на яких об'єктах вона має працювати та ознайомили з графіком роботи,  вона не захотіла працювати,  оскільки її обов'язки полягали в прибиранні території міста,  а їй було соромно виконувати цю роботу на людях. Інших причин,  які б перешкоджали її виходу на робту,  у неї не було.

Підсудна ОСОБА_1 визнала всі фактичні обставини справи,  які суд вважає повністю доведеними та такими,  що не потребують додаткового дослідження в ході судового слідства,  тому відповідно до  ст. 299 ЦПК України суд виніс постанову про обмеження обсягу дослідження доказів по справі лише допитом підсудної.

Таким чином,  суд приходить до висновку ,  що умисні дії підсудної ОСОБА_1,  які виразилися в ухиленні від відбування громадських робіт особою,  засудженою до цього покарання,  правильно кваліфіковані по ч. 2  ст.  389 КК України.

При обранні міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  обставини справи,  особу винної ,  який за місцем проживання характеризуються посередньо,  має трьох неповнолітніх дітей,  по відношенню до яких вона не позбавлена батьківських прав.

Відповідно до  ст. 66 КК України обставинами ,  які пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до  ст. 67 КК України обставиною,  яка обтяжує покарання підсудного ,  суд визнає рецидив злочинів.

Наявність таких обставин,  як щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину,  наявність трьох неповнолітніх дітей, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  дає суду можливість згідно  ст. 69 КК України призначити підсудній ОСОБА_1 за цим вироком інше,  більш м'яке покарання,  не зазначене в санкції ч.2  ст. 389 КК України,  а саме - у виді штрафу.

Оскільки згідно ч.3  ст. 72 КК України покарання у виді штрафу складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно,  суд приходить до висновку ,  що покарання у виді штрафу за цим вироком слід виконувати самостійно від покарання ,  призначеного для ОСОБА_1 вироком Хорольського районного суду від 12.10.2005 року у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна з іспитовим строком 2 роки.

Згідно медичного висновку підсудна ОСОБА_1 потребує лікування від наркоманії та алкоголізму,  однак суд відповідно до  ст. 96 КК України приходить до висновку,  що захворювання ОСОБА_1 не становлять небезпеку для здоров'я інших осіб,  а тому примусове лікування від наркоманії та алкоголізму до ОСОБА_1 застосовувати не слід.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу слід

залишити підписку про невиїзд із місця проживання.

На підставі вищенаведеного та керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,

 ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1по ч.2  ст.  389 КК України із застосуванням  ст. 69 КК України до штрафу в сумі 510 грн. на прибуток держави.

Згідно ч.3  ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в сумі 510 грн. складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно від покарання,  призначеного для ОСОБА_1 вироком Хорольського районного суду від 12.10.2005 року у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до  ст. 96 КК України примусове лікування від наркоманії та алкоголізму до ОСОБА_1 не застосовувати ,  оскільки захворювання,  які вона має,  не становлять небезпеку для здоров'я інших осіб.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1  до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд із місця проживання.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.