Справа №2-58/2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем   України

м.  Донецьк                                                                                                08 травня 2007 р.

Петровський районний суд м.  Донецька в складі: головуючий - суддя Іванов В.М. ,  при секретарі Абрамчук А.В.,  за участю позивача,  відповідача,  адвоката ОСОБА_3.,  розглянувши в судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,  про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом та про вселення,  -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання заповіту недійсним,  про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом та про вселення.

Позовні вимоги мотивовані тим,  що квартира АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власність від 01.04.1997 р. належала ОСОБА_4,  яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла,  залишивши заповіт,  відповідно якого вона заповідала вищевказану квартиру своєї онуки -ОСОБА_1,  позивачці по справі. В встановлений законом строк для прийняття спадщини вона звернулась у нотаріальну контору для прийняття спадщини в порядку спадкування по заповіту,  де їй стало відомо,  що 22.02.2006 р. ОСОБА_4. склала інший заповіт,  згідно якого спірну квартиру заповідає своїй доньці - ОСОБА_2.,  яка є відповідачем по справі. Цей заповіт вона вважає недійсним,  на підставі того,  що усе своє життя вона мешкала разом з бабусею,  доглядала за нею,  допомагала в ведення домашнього господарства,  а також те що вона знала про існування заповіту,  який скала ще при житті ОСОБА_4. на її ім'я,  в зв'язку з цим просить суд,  визнати заповіт від імені ОСОБА_4.,  складений 22.02.2006 р. на ім'я ОСОБА_2 недійсним,  визнати за нею право власності на вищевказану квартиру в порядку спадкування за заповітом,  та вселити її в квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 суду пояснила,  що ОСОБА_4була її рідною бабусею,  яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.,  однак залишила заповіт,  відповідно якого квартиру АДРЕСА_1 заповідала їй,  тому як вона с самого народження мешкала зі своїми батьками в спірної квартири. До жовтня 2005 р. вона була зареєстрована за вказаною адресою,  однак в зв'язку з тим,  що вона поступила навчаться їй надали місце у гуртожитку,  вона вимушена була виписатись з квартири. Однак на вихідні дні вона завжди приїжджала навіщати бабусю,  допомагала їй,  та доглядала за нею. Про існування заповіту на своє ім'я вона знала,  а також знала проте що він знаходиться у документах бабусі. Останнім часом бабуся сильно хворіла,  навіть нікого не впізнавала. Однак на похоронах бабусі,  їй стало відомо,  що перед смертю її бабуся переписала заповіт на ім'я своєї доньки - ОСОБА_2,  в зв'язку з чим просить визнати заповіт на ім'я ОСОБА_2 недійсним.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з'явився,  позов не визнала,  суду пояснила,  що в спірній квартири мешкала її мати,  брат з дружиною та донькою,  позивачкою по справі. Після розірвання шлюбу невістка виписалась з квартири,  а у 2005 р. її брат помер. ОСОБА_1 поступила навчатись і теж виписалась з квартири,  і лише приїздила на вихідні дні. Спірна квартира наложила на праві свідоцтва про право власності її матері ОСОБА_4. Про те що її мати склала заповіт на ім'я ОСОБА_1,  позивачки по справі вона знала. Однак останнім часом ОСОБА_1 погано ставилась до бабусі,  також погано ставилась до бабусі невістка-мати ОСОБА_1,  тому вона вирішила переписати заповіт на моє ім'я. 22 лютого 2006 р. я на прохання матері привезла додому нотаріуса,  який посвідчив новий заповіт на її їм"я. До останніх днів її мати була при розумі,  нормально спілкувалась з сусідами,  на пам'ять не скаржилась. На обліку у психіатра вона ніколи не перебувала. З весни 2005р вона стала хворіти,  відразу вважали,  що у неї хвора селезінка,  а пізніш стало відома,  що вона хвора на рак. Просить суд в позові відмовити в повному обсязі.

Третя особа,  державний нотаріус другої нотаріальної контори м.  Донецька -Давидова СМ.  суду пояснила,  що 22 лютого 2006 p.,  вона виїжджала на адресу: АДРЕСА_1 для складання заповіту. На прохання ОСОБА_4. вона склала новий заповіт,  який ОСОБА_4. особисто прочитала та підписала. Раніше вона вже складала заповіт на ім'я своєї онуки ОСОБА_1,  однак в зв'язку з тим,  що в 2005р помер її син,  вона вирішила змінити заповіт. На усі питання,  вона давала чіткі відповіді,  та реагувала адекватно,  була при здоровому глузді,  та пам'яті. На момент складання заповіту у квартирі крім неї та ОСОБА_4. нікого не було.

Суд заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи вважає,  що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  1247 ЦК України,  заповіт складається у письмовій формі,  із зазначення місця та часу його складання,  а також він повинен бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом.

Відповідно до  ст.  1254 ЦК України,  заповідач має право у будь - який час скасувати заповіт,  скласти новий,  який скасовує попередній і не відновлює заповіту,  який заповідач склав перед ним.

У судовому засіданні встановлено,  що квартира АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власність від 01.04.1997 р. належала ОСОБА_4 (а.с.  11). Ще при житті ОСОБА_4. у 2005 р. залишила заповіт на ім'я своєї онуки - ОСОБА_1 (а.с.  31),  однак 22 лютого 2006 р. ОСОБА_4. змінила вказаний заповіт і склала новий на ім'я своєї доньки - ОСОБА_2 (а.с. 30). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. померла. (а.с.  18). В судовому засіданні також встановлено,  що заповіт на ім"я відповідачки був складений з додержанням усіх вимог,  відповідно до чинного законодавства. Волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі. Згідно довідки з МПНЛ № 1 м.  Донецька від 03.11.2006 p.,  достовірно встановлено,  що ОСОБА_4на стаціонарному лікуванні не знаходилась та на обліку в психіатричної клініки ніколи не перебувала. Про те,  що ОСОБА_4. по день смерті,  перебувала при здоровому глузді,  при пам'яті,  та ніколи не хворіла психічними хворобами,  у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Тому,  суд вважає,  що підстави для визнання заповіту недійсним відсутні,  в зв'язку з чим,  враховуючи вищевикладене,  суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі,  відмовляючи в позові,  суд також враховує те,  що по справі була призначена посмертна судово - психіатрична експертиза,  однак позивачка відмовилась оплачувати проведену експертизу,  посилаючись на відсутність у неї грошей. Наслідки відмови від експертизи їй були роз'яснені. Враховуючи те,  що в частині позову про визнання заповіту недійсним відмовлено,  суд вважає за необхідне відмовити і в частині позову про визнання право власності в порядку спадкування по заповіту,  та про вселення.

Суд не може прийняти до уваги,  пояснення свідка ОСОБА_8. матері позивачки про те,  що ОСОБА_4. останнім часом хворіла так,  що навіть не могла ні

читати ні писати,  тому як її свідчення в цієї частині спростовуються повідомними свідченнями відповідачки ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  1247, 1254 ЦК України,   ст.  213-215 ЦПК України,  суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,  про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом та про вселення - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано через місцевий суд протягом десяти днів з для проголошення рішення

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через місцевий суд до судової палати по розгляду цивільних справ Апеляційного суду Донецької області.