№2-1462/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді  -  Уржумової Н.В.,

при секретарі – Лапіні С.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона з 08.09.2006 року знаходиться у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не оказує взагалі. У зв`язку з наведеним, позивачка просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 600 гривень на кожну дитину.

Позивачу у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві просила позов задовольнити, не заперечуючи того, що відповідач ОСОБА_4 не має офіційного місця роботи, тому неможливо визначити розмір аліментів у частці від усіх його видів заробітку (доходу); при визначенні розміру аліментів, просила суд врахувати прожитковий мінімум на дитину відповідного віку.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, зазначаючи, на теперішній час він не має постійного заробітку;  погоджується виплачувати аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є його сином, але ж вважає, що  не повинен утримувати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки він не є її біологічним батьком та відомості про нього як про батька дитини  до актового запису про народження ОСОБА_3 були внесені за його особистою заявою.

Заслухавши доводи позивачки, заперечення відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши усі наявні по справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ч. 1 ст. 184 СК України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що відповідач у справі є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить запис у свідоцтві про народження дитини, виданого Відділом реєстрації актів про народження Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим 03.03.2009 року (а.с.4).

Також, згідно свідоцтва про народження, виданого Відділом реєстрації актів про народження Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим 08.02.2007 року відповідач у справі – ОСОБА_2 зазначений й батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

На теперішній час позивачка зазнає матеріальних труднощів, однак добровільно відповідач їй не оказує матеріальної допомоги на утримання дітей, у зв'язку із чим доходів позивачки не вистачає для забезпечення нормального життєвого рівня родини й на утримання дітей.

При визначенні розміру аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дітей, суд вважає за необхідне, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, які є одними з загальних засад регулювання сімейних відносин, стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 300, 00 грн. щомісячно, а також на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 250,00 грн. щомісячно.

При цьому, визначаючи розмір аліментів на кожну дитину, суд виходить з їх віку, розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на дитину відповідного віку, а також й з того, що ОСОБА_2 не має постійного заробітку, стягнення аліментів у зазначеному позивачкою загальному розмірі – по 600 гривень на кожну дитину щомісячно, значно перебільшує прожитковий мінімум встановлений законом на особу такого ж віку, як й відповідач.  

Суд не приймає до уваги заперечень відповідача у судовому засіданні, стосовно того, що він не має обов’язків по утриманню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки він  не є її біологічним батьком та відомості про нього як про батька дитини були внесені за його письмовою заявою, оскільки походження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька ОСОБА_2 було  визначено за його особистою заявою, що відповідало вимогам діючого на той час ( 08.02.2007 року – а.с.5) сімейному законодавству ( п.2 ч.2 ст. 125 СК України). Тому, на думку суду, відповідач має обов’язки по утриманню цієї дитини.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Згідно із поштовим штампом ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою 25.03.2011 року. Таким чином, з оглядом на вищевказану норму матеріального закону, аліменти потрібно стягувати з відповідача, починаючи з 25.03.2011 року.

Суд не вирішує питання про негайне виконання судового рішення у частині стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів – у межах суми платежу за один місяць, оскільки позивачка такі вимоги не заявляла і на цьому не настоювала.

Також відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат і вважає за необхідне стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 120,00 грн.

На підставі статей 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, ч. 2 ст. 197, ст.ст. 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Янгіюль, Ташкентської області на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 300 (триста) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 25.03.2011 року й до досягнення дитиною повноліття; на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 250 (двісті п’ятдесят) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 25.03.2011 року й до досягнення дитиною повноліття.

Роз’яснити сторонам по справі, що розмір аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Янгіюль, Ташкентської області у дохід держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Янгіюль, Ташкентської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривен 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подання апеляційної скарги  протягом десяти днів.

Суддя