Справа №2-263/11                                                    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

26 квітня 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Злотнікова В.Я.,

при секретарях – Мехтієвій А.Ш., Зудіновій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-Перукарня «Елегія», третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Салон-перукарня «Елегія», третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу директора ТОВ «Салон-перукарня «Елегія» ОСОБА_2 № 12/4 від 18.09.2008р. про її звільнення з посади жіночого перукаря ТОВ «Салон-перукарня «Елегія» на підставі п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) за прогули без поважних причин, а саме за відсутність на роботі 16, 17, та 18 вересня 2008р., поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.09.2008р., відшкодування моральної шкоди у розмірі 2400 грн., посилаючись на те, що вона працювала на посаді жіночого майстра-перукаря у ТОВ «Салон-перукарня «Елегія» з 01.05.1998р. по 30.09.2008р., після чого, з 01.10.2008р. перукарня була закрита за постановою Кримської республіканської СЕС та не працювала до 23.12.2008р. 01 та 02 жовтня 2008р. позивачка виходила на роботу для проведення санітарного прибирання приміщення перукарні, проте, до роботи її не допустили. Зарплату за вересень 2008р. вона отримала у повному обсязі за весь відпрацьований нею місяць.

19 листопада 2008р. відбулися збори трудового колективу ТОВ «Салон-перукарня «Елегія», на яких ОСОБА_2, який 16.09.2008р. оголосив себе директором, заявив, що всі присутні повинні розписатися з приводу прибуття. Позивачка, разом з рядом інших працівників відмовилася ставити свій підпис на пустих аркушах, оскільки між нею та новим директором ОСОБА_2 мав місце спір, пов'язаний з їх виключенням з числа засновників ТОВ «Салон-перукарня «Елегія», у зв’язку з чим, їй було повідомлено, що вона звільнена за скороченням штату і їй поштою буде вислана трудова книжка, проте, майже рік ОСОБА_2 не видавав їй трудову книжку, вимагаючи підписати протокол загальних зборів учасників товариства від 01.03.2008р.              

З приводу вказаних дій позивачка звернулася із заявою до прокуратури АР Крим. 04 лютого 2010р. ОСОБА_1 отримала свою трудову книжку в прокуратурі Залізничного району м. Сімферополя і лише тоді дізналася, що була звільнена на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП. Позивачка вказує, що відпрацювала у вересні 2008р. повний місяць, належним чином виконувала свої трудові обов’язки, до дисциплінарної відповідальності не притягувалася, з наказом про звільнення її ніхто не ознайомлював, отже вважає своє звільнення незаконним, проведеним з грубим порушенням діючого законодавства.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги по тих же підставах, пояснивши, що вона та інші майстри перукарні працювали позмінно, перша зміна – з 08 до 14 години, друга зміна – з 14 до 19 години. 16 вересня 2008р. вона працювала у другу зміну,  17 вересня 2008р. вона працювала в першу зміну, 18 вересня 2008р. – в другу, порушень трудової дисципліни не допускала.

Представник відповідача та третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили. У судовому засіданні 03.02.2011р. представник відповідача та третя особа ОСОБА_2 заперечували проти задоволення позову, оскільки вважали звільнення позивачки проведеним на законних підставах та просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок наявних у справі доказів в їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ТОВ «Салон-перукарня «Елегія»  на посаду жіночого перукаря згідно з наказом №1 від 01.05.1998р., а наказом № 12/4 від 18.09.2008р., разом з шістьма іншими працівниками перукарні, звільнена з 18.09.2008р. на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП (за прогули), згідно актів від 16.09.2008р. та 18.09.2008р. (а.с.28,32,34).

З копій актів про фіксацію фактів порушень трудової дисципліни і трудового законодавства від 16.09.2008р., 17.09.2008р. та 18.09.2008р. вбачається, що комісією у складі директора ОСОБА_2, майстрів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було виявлено, що 16.09.2008р., 17.09.2008р. та 18.09.2008р. жіночий майстер ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці протягом всього робочого дня з 08.00 год. до 19.00 год.

Як пояснив представник відповідача запис про звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу № 12/4 від 18.09.2008р. був зроблений в її трудовій книжці лише 02.10.2008р., оскільки колишній директор перукарні ОСОБА_5 не визнавала ОСОБА_2 директором та відмовлялася передавати йому печатку та документи товариства, у тому числі трудові книжки працівників, у зв’язку з чим, в кінці вересня 2008р. було проведено розкриття сейфу колишнього директору, після чого були внесені відповідні записи трудові книжки звільнених працівників.

З матеріалів перевірки №405, що проводилася прокуратурою Залізничного району м. Сімферополя, вбачається, що ОСОБА_1 09.10.2009р. звернулася до прокуратури зі скаргою на дії ОСОБА_2, пов’язані з невидачею їй трудової книжки та не проведенням повного розрахунку.   Територіальною державною інспекції праці в АРК 06 листопада 2009р. на адресу прокурора Залізничного району м. Сімферополя були надані засвідчені ОСОБА_2 та скріплені печаткою ТОВ «Салон-перукарня  «Елегія»  копії наступних документів:

- трудової книжки ОСОБА_1, останній запис в якій датований 12.05.2004р.

Крім того в матеріалах справи є відповідь ОСОБА_2 за вих. №02/5 від 09.01.2009р., де він вказує, що до теперішнього часу   ОСОБА_1 числиться працівником перукарні, у зв’язку з чим, вимагає від неї у строк до 20.01.2009р. надати письмові пояснення причин її прогулів 15, 19 та 25 грудня 2008р. (а.с.89).

Також в матеріалах справи є лист на адресу позивачки від директора ТОВ «Салон-перукарня  «Елегія» ОСОБА_2 від 03.12.2009р., в якому він також вказує, що позивачка з вересня 2008р. по теперішній час не виходить на роботу, та вимагає від неї письмових пояснень у строк до 13.12.2009р. (а.с.90).      

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили доводи позивачки про те, що вона ,16 17 та 18 вересня 2008р. була на робочому місці і ці пояснення свідків приймаються судом до уваги, оскільки узгоджуються з вищевказаними документами, що містяться в матеріалах цивільної справи та матеріалах прокурорської перевірки.

Не спростовує вищевказаних доводів копія графіку роботи працівників ТОВ «Салон-перукарня «Елегія» за вересень 2008р., затвердженого директором ОСОБА_2 (а.с.47-49), згідно якого у ОСОБА_1 16,17 та 18 вересня 2008р. вказані робочими днями та відмітки про прогул відсутні.

Суд також критично оцінює копії актів про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 16, 17 та 18 вересня 2008р., відповідні ним пояснення допитаних судовому засіданні свідків ОСОБА_8 (матері ОСОБА_2.), ОСОБА_9 та ОСОБА_3, а також інші копії документів (а.с.25,27,29-31,33,35,46), надані представником відповідача, оскільки вони складені в умовах конфлікту, що виник між новим та колишнім директорами салону-перукарні, через що трудовий колектив розділився на дві частини, одна частина підтримувала нового керівника, інша – колишнього, з листів за підписом ОСОБА_2 слідує, що позивачка працювала в ТОВ «Салон-перукарня  «Елегія»  до 03.12.2009р., в її трудовій книжці станом на 06.11.2009р. не було запису про звільнення на підставі наказу № 12/4 від 18.09.2008р.

Відповідно до ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як встановлено судом у судовому засіданні та не заперечувалося сторонами у справі, ОСОБА_1 отримала трудову книжку 04 лютого 2010р., а звернулася до суду з позовом 30 березня 2010р., тобто з пропуском передбаченого законом місячного строку.

При обговоренні причин пропуску цього строку позивачка у судовому засіданні пояснила, що строк нею пропущений через незнання вищевказаної норми закону, інших причин пропуску строку звернення до суду не навела.    

У разі пропуску передбачених ст. 233 КЗпП строків звернення до суду за вирішенням трудового спору суд відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» з'ясовує не лише причини пропуску зазначеного строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін. При необґрунтованості вимог суд відмовляє в позові з цих підстав без посилання на строки звернення до суду, оскільки вони стосуються захисту порушеного права. При обґрунтованості вимог і поважності причин пропуску строку звернення до суду суд поновлює пропущений строк на звернення за вирішенням трудового спору і вирішує його по суті. При пропуску строку без поважних причин суд наводить у рішенні мотиви, чому він вважає неможливим його поновити, та зазначає, що відмовляє в позові саме з цих підстав.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що підстав для поновлення пропущеного строку немає, оскільки повідомлена позивачкою причина не може бути визнана поважною, у зв’язку з чим, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі слід відмовити через пропуск строку звернення до суду без поважних причин.  

Враховуючи висновки суду про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі у зв’язку з пропуском строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1, з тих же підстав, у задоволенні решти позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, що випливають з первісних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40,233-235,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,60,212,215,294 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1   до Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-Перукарня «Елегія», третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Суддя: