Справа №2-113/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 травня 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді – Воробйової С.О.,

при секретарі – Жабенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Будівництва», треті особи по справі: ОСОБА_4, Відкрите акціонерне товариство Джанкойське автотранспортне підприємство №14368, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених в наслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Будівництва», треті особи по справі: ОСОБА_4, Відкрите акціонерне товариство Джанкойське автотранспортне підприємство №14368, уточнивши позовні вимоги в порядку ст. 31 ЦПК України, про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3441,71 грн. та моральної шкоди у розмірі 30000 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що 21 січня 2009 року, о 18 годині 40 хвилин, на вул. Євпаторійське шосе у м. Сімферополі водій  автомобіля ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Нові Технології Будівництва», ОСОБА_4, на регульованому перехресті перед початком руху не впевнився у безпеці руху та при включенні сигналу світлофору, який дозволяє рух, не надав перевагу у русі автомобілю “Камаз 5320”, реєстраційний номер НОМЕР_2, якій належить Відкритому акціонерному товариству Джанкойському автотранспортному підприємству №14368, який рухався зліва та закінчував рух через перехрестя. У зв’язку з чим, автомобіль “Камаз 5320” виїхав за межи проїзної частини з права, де здійснив наїзд на  автомобіля «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням  позивача. Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.02.2009 року ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні вищезазначеного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Постановою Апеляційного суду АР Крим від 31.03.2009 року постанова Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.02.2009 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП залишена без змін. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної події позивачу була спричинена матеріальна шкода, у зв’язку з пошкодженням належного йому автомобіля «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_3, яка після часткового її відшкодування Приватним акціонерним товариством “Акціонерна страхова компанія “Омега” складає 3441,71 грн. Крім того, позивачеві спричинена й моральна шкода, оскільки він переніс душевні страждання, у зв’язку із пошкодженням належного йому автомобілю у результаті ДТП, пошкодження автомобілю викликало змушену зміну у його життєвих зв’язках, негативно відображається на його самопочутті та настрої. Також, він змушений був провести декілька робочих днів на станціях технічного обслуговування, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, він змушений був вишукувати додаткові кошти на ремонт його автомобілю, безпідставно витрачати свій час. На відшкодування моральної шкоди позивач просить стягнути з відповідача 30000 грн. Крім того, оскільки він є приватним підприємцем та автомобіль до дорожньо-транспортної події знаходився у його щоденному використанні, у зв’язку з неможливістю використання пошкодженого автомобілю, позивач був змушений користуватися послугами таксі, у зв’язку з чим ним були понесені витрати у сумі 952,25 грн.. Також, у зв’язку з дорожньо-транспортною подією позивачем були понесені витрати на послуги евакуатора у розмірі 250 грн.. Вищезазначені витрати позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати за надання йому юридичних послуг у розмірі 1500 грн. та витрати, пов’язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у сумі 650 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 324,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 травня 2011 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Будівництва», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», треті особи по справі: ОСОБА_4, Відкрите акціонерне товариство Джанкойське автотранспортне підприємство №14368, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених в наслідок дорожньо-транспортної події, в частині вимог позивача до Приватного акціонерного товариства  «Акціонерна страхова компанія «Омега», у зв’язку з відмовою позивача від зазначеної частини позовних вимог було закрито (а.с.226).

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги по тих же підставах.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Будівництва» у судовому засіданні заперечувала проти задоволення уточнених позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с.103-107).

Третя особа по справі ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи по справі Відкритого акціонерного товариства Джанкойського автотранспортного підприємства №14368 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив.

         Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, а також  адміністративний матеріал №3-451/09 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст.124 КУпАП , оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов  підлягає частковому задоволенню з  наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 21 січня 2009 року, о 18 годині 40 хвилин, на вул. Євпаторійське шосе у м. Сімферополі ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_1 АМ, на регульованому перехресті, перед початком руху не переконався у безпеці руху і при включенні сигналу світлофору, якій дозволяв рух, не поступився дорогою автомобілю «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом ГКБ, реєстраційний номер НОМЕР_5, який рухався ліворуч і закінчував рух через перехрестя. У зв’язку з чим, «Камаз» виїхав за межі проїзної частини праворуч де вчинив наїзд на автомобіль «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, з подальшим наїздом на перешкоду і перекиданням, що призвело до пошкодження транспортних засобів, що підтверджується постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19 лютого 2009 року, якою ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні вищезазначеного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 408 грн. (а.с.153).

 Постановою Апеляційного суду АР Крим від 31 березня 2009 року постанова Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19 лютого 2009 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП залишена без змін (а.с.7, 154).

Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань: чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

ОСОБА_1 є власником автомобілю «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 (а.с.21).

Транспортний засіб ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_1 АМ, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Будівництва», з яким ОСОБА_4, який керував зазначеним транспортним засобом під час дорожньо-транспортної події 21.01.2009 року, перебував у трудових відносинах (а.с.9).

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №300-01/09 від 11.02.2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_3 у результаті його пошкодження у ДТП станом на 11.02.2009 рік складає 40343,35 грн.; вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_3 у результаті його пошкодження у ДТП станом на 11.02.2009 рік складає 28431,71 грн. (а.с.125-142).

Вищенаведені обставини підтверджуються також й поясненнями сторін у справі, визнані сторонами, у зв’язку з чим, відповідно до ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега» згідно з умовами полісу №0730564 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.208) здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 відповідно до лімітів відповідальності страховика на суму 24990 грн., за винятком франшизи яка становить 510 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2824 від 16.07.2010 року (а.с.177).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що відповідач по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Будівництва» під час дорожньо-транспортної пригоди 21.01.2009 року був власником транспортного засобу ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_1 АМ, яким керував ОСОБА_4, який знаходився з відповідачем  у трудових правовідносинах, а також враховуючи, що останній постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19.02.2009 року був визнаний винними у порушенні Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення транспортних засобів, та, як наслідок, до пошкодження автомобілю позивача, суд приходить до висновку, що обов’язок по відшкодуванню спричиненої позивачу матеріальної шкоди необхідне покласти саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Будівництва».

У зв’язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги позивача у частині стягнення  з відповідача на його користь матеріальної шкоди у сумі 3441,71 грн., а також витрат на послуги евакуатора у розмірі 250 грн. (а.с.122)  підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що дійсно позивачу крім матеріальної шкоди спричинена також моральна шкода, оскільки він зазнав душевні страждання та переживання у зв’язку із пошкодженням належного йому автомобілю у результаті ДТП, був порушений його нормальний життєвий уклад, враховуючи, що пошкодження автомобілю викликало змушену зміну у його життєвих зв’язках.  

В той же час, суд знаходить, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 30000 грн. є завищеними і стягненню підлягає лише сума у розмірі 1000 грн.

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Будівництва» у частині позовних вимог про стягнення з відповідача витрат за послуги такси у сумі 952,25 грн. з наступних підстав.

Так, в обґрунтування своїх позовних вимог в цієї частині позивачем та його представником у судовому засіданні були надані свідоцтво про державну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця (а.с.34,35), а також квитанції на сплату послуг такси на загальну суму 952,25 грн. (а.с.116-123).

Однак, суд не приймає надані позивачем та його представником на підтвердження позовних вимог про стягнення з відповідача витрат за послуги такси у сумі 952,25 грн. вищезазначені свідоцтво та квитанції як належні докази по справі, оскільки вони не містять відомостей про те, що у зв’язку з пошкодженням у результаті ДТП транспортного засобу, належного позивачу, він був змушений користуватися саме цім видом транспорту.

Інших доказів на підтвердження цих обставин, які могли б спростувати вищенаведені висновки суду, всупереч вимогам ст.60 ЦПК України,  позивачем та його представником також не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Будівництва» у частині стягнення з відповідача витрат за послуги такси у сумі 952,25 грн. не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Також, не підлягають задоволенню й вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача понесених ним витрат на проведення автотоварознавчого дослідження №300-01/09 від 11.02.2009 року у сумі 650 грн. (а.с.121), оскільки вказані витрати за своєю правовою природою є оплатою за дослідження та не являються матеріальною шкодою у сенсі цивільного законодавства, а також враховуючі, що вищевказані витрати понесені позивачем не при розгляді даної цивільної справі.

Крім того, не підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат за надання  йому юридичних послуг у розмірі 1500 грн. (а.с.122), враховуючи що, відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. У матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що приватний підприємець ОСОБА_5, котрому позивач відповідно до квитанції сплатив 1500 грн. за надання правової допомоги, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги. Крім того, відповідно до довіреності від 21.10.2010 року (а.с.115) ОСОБА_5 позивачем надано повноваження свого представника, саме в такому процесуальному статусі згідно з журналами судових засідань той брав участь у справі.

Також, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 240,99 грн. (а.с.1,2,3).  

На підставі викладеного, ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,56,60,61,79,84,88,209,212-215,218, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Будівництва», треті особи по справі: ОСОБА_4, Відкрите акціонерне товариство Джанкойське автотранспортне підприємство №14368, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених в наслідок дорожньо-транспортної пригоди  задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Будівництва» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 3441,71 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн., витрати за послуги евакуатора у розмірі 250 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 240,99 грн., а всього 4932,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя