№2-1077

 2007 рік

РІШЕННЯ

 Іменем України

11 червня 2007 року                                                                                                              м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Хорунжого І.Д.

при секретарі - Дятловій А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У травні 2007 року ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зареєстрованого 15 вересня 1998 року (актовий запис №6) Соколівською сільською радою Зміївського району Харківської області.

У позовній заяві позивач зазначила, що сімейні стосунки не склалися через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на життя, понад 2 роки сторони мешкають окремо.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги зазначила, що примирення не можливе, збереження сім'ї суперечило б її інтересам, просила провести розгляд справи у попередньому судовому засіданні так як в зв'язку з від'їздом за межі України їй необхідно усунути невизначеність у її шлюбних стосунках з відповідачем, судові витрати по справі просила віднести за її рахунок.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу, зазначив, що подальше спільне життя не можливе, просив розглянути справу при проведенні попереднього судового засідання.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведення попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно свідоцтва про шлюб, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований 15 вересня 1998 року Соколівською сільською радою Зміївського району Харківської області. ( а.с.6).

Від вказаного шлюбу сторони дітей не мають.

Сторони фактично припинили шлюбні стосунки, разом не живуть понад 2 роки, спільне господарство не ведуть.

Спору про розподіл майна не мають.

У відповідності зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стало неможливим і суперечило б інтересам позивача.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з позивача належить стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 130,174 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15 вересня 1998 року ( актовий запис № 6) Соколівською сільською радою Зміївського району Харківської області -розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 17 грн.

ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦГЖ України.