№2-а-2988/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 квітня 2011 року суддя Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Злотніков В.Я., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,  

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду у порядку адміністративного судочинства з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим та просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірах, менших ніж встановлено статтею 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язання призначити з 18 вересня 2010 року та виплачувати пенсію по інвалідності у розмірі 130 процентів від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених законами на момент виплати.

Вимоги мотивовані тим, що позивач є інвалідом війни ІІ групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до ст. 22 даного Закону його пенсія по інвалідності повинна становити 130 процентів від 3,5 мінімальних пенсій за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до І категорії осіб, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з чим, відповідно до вимог ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на додаткову пенсію, яка повинна становити 75 процентів від мінімальної пенсії за віком, проте відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим проводив виплату пенсії у розмірі, меншому ніж передбачено Законом.

Відповідач, згідно наданих письмових заперечень, заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що порядок нарахування пенсій на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв’язку зі змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та подальшим визнанням вказаних змін неконституційними, згідно рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р., залишився неврегульованим, у зв’язку з чим, в 2010р. нарахування пенсій на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності,  суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом війни ІІ групи, при виході на пенсію мав військове звання майора та йому призначена пенсія згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», він отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим. Також позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, віднесений до 1 категорії.

Розмір його пенсії за період з 01.09.2010р. по 31.03.2011р. в Головному управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим складав: основний розмір пенсії – 2202,24 грн.; щомісячна додаткова пенсія за шкоду, завдану здоров’ю (відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.09.2010р. по 30.09.2010р. – 141,80 грн., з 01.10.2010р. по 30.11.2010р. – 144,60 грн., з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. – 146,80 грн., з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. – 150,00 грн.

Статтею 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються: зокрема, інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби II групи - трьох з половиною мінімальних пенсій за віком; інвалідам з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 120 процентів, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: зокрема інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Підпунктом 2 п.29 розділу ІІ та п.п. 12 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни у вказані норми ст.22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р.   (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), вищевказані зміни були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

У своїх письмових запереченнях представник Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим вказує на те, що відповідач діяв відповідно до повноважень, визначених законодавством України.

Проте судом критично оцінюється вказані доводи відповідача виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після визнання Конституційним Судом України неконституційними положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до інших Законів, вказані зміни втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, а норми Законів, в які були внесені зміни, продовжують діяти в редакції, що існувала до внесених змін.

З 22.05.2008р. по теперішній час ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діють в редакціях, що існували до змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру основної та додаткової пенсії позивача у період з 18.09.2010р. необхідно було застосовувати норми, передбачені ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки позивач вийшов на пенсію у званні майора міліції, яке на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р., віднесене до середнього начальницького складу органів внутрішніх справ, мінімальний розмір його пенсії по інвалідності як інваліду ІІ групи повинен становити: 3,5 мінімальні пенсії за віком х 130 %.  

Додаткова пенсія позивача за шкоду, заподіяну здоров’ю повинна становити 75 процентів мінімальної пенсії за віком.        

Вихідним  критерієм обрахунку пенсії даної категорії осіб виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до розрахунку інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті визначення розміру мінімального розміру пенсії за віком.

Мінімальна пенсія в розмірі 19,91 грн., встановлена Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету», не підлягає застосуванню, оскільки вказана постанова втратила чинність з 01.09.2008р., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. №654.

Згідно з положеннями статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.

Установивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

З урахуванням  усього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов до висновку, що порушені діями відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим права позивача у сфері публічно-правових відносин, будуть захищені та відновлені шляхом: визнання судом незаконними дій відповідача щодо виплати позивачу з 18.09.2010р. по 08.04.2011р. пенсії по інвалідності як інваліду війни ІІ групи, у розмірах менших ніж встановлено ст.22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та щодо виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах менших, ніж встановлено ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , та покладення на відповідача обов’язку здійснити перерахунок та виплатити позивачеві недоотриману основну та додаткову пенсію з 18.09.2010р. по 08.04.2011р. .  

На підставі ст. ст. 1, 3, 8, 19, 21, 22, 46, 58, 64, 68, 92, 95, 96, 152  Конституції України, України на 2008 рік», статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 50 Закону України «Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», статті 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», керуючись статтями  2, 6, 7,  9-11, 17-18, 21, 87, 159, 162-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,-  

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим щодо виплати ОСОБА_2 з 18.09.2010р. по 08.04.2011р. пенсії по інвалідності як інваліду війни ІІ групи, у розмірах менших ніж встановлено ст.22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та щодо виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах менших, ніж встановлено ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим:

-   здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії по інвалідності як інваліду війни ІІ групи  за період з 18.09.2010р. по 08.04.2011р. з урахуванням того, що його пенсія по інвалідності як інваліда війни ІІ групи  повинна становити 130 процентів від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , та розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених законами на відповідні роки, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим;

-    здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 18.09.2010р. по 08.04.2011р. з урахуванням того, що додаткова пенсія повинна становити 75 процентів від мінімальної пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених законами на відповідні роки, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Суддя