Справа № 1-473/11

Ряд. стат. звітн –19

Код суду - 0707

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 травня 2011 року                                                          м.Мукачево

          Мукачівський міськрайонний суд  Закарпатської області    в особі:

судді     Котубей І.І.,

при секретарі Нейметі П.П.,

з участю прокурора Демко В.В.

підсудного ОСОБА_1

законного представника підсудного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево кримінальну  справу про обвинувачення неповнолітнього

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина Українки, не одруженого, учня 8-го класу Берегівської спеціалізованої школи-інтернат, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1,

за ч.2 ст.15, ч.1ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

          14 березня 2011 року приблизно о 11 год. 00 хв. в м.Мукачево по вул. А.Павлова, неповнолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, знаходячись на території автобусної станції, через відчинені двері зайшов в середину салону автобусу марки «Еталон», державний номерний знак НОМЕР_1, на якому здійснює пасажирські перевезення з сполученням міст Ужгород – Мукачево потерпілий ОСОБА_5, звідки намагався таємно викрасти майно останнього, а саме чоловічу сумку (барсетку), бувшу в користуванні, чорного кольору, виготовлену із шкіри, вартістю 120 грн., в середині якої знаходилися грошові кошти в сумі 500 грн., мобільний телефон марки «Нокіа», бувший в користуванні, вартістю 638,00 грн., з сім-карткою мобільного оператора зв’язку МТС, вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 10 грн.  Однак довести свої злочинні дії до кінця неповнолітній ОСОБА_1 не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як на місці скоєння злочину був затриманий потерпілим ОСОБА_5  В результаті даної крадіжки неповнолітній ОСОБА_1 міг завдати потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1278 грн. 00 коп.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою в скоєному злочині визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, пояснив, що по вчинене дуже жаліє і більше не буде скоювати злочини.  Показав, що 14.03.2011 року від їхав в м.Берегово, де навчається у 8-му класі спеціалізованої школи-інтернат. Оскільки прямого автобуса з м.Свалява до м.Берегово не було, він спочатку поїхав в м.Мукачево, де мав намір пересісти на інший автобус. Чекаючи автобус та прогулюючись по території станції він побачив, що на одному з автобусів, які там знаходилися, відчинені двері, а водія та пасажирів в середині немає. Тоді він вирішив зайти в середину цього автобуса, щоб звідти щось викрасти. Зайшовши в автобус він побачив біля водійського сидіння на панелі чоловічу сумку. Вважаючи, що його ніхто не бачить, він взяв цю сумку, відкрив її і побачив там гроші та мобільний телефон. Все це він хотів викрасти, але раптом відчув, що хтось схопив його за плече з-заді.  Як виявилося пізніше, це був водій автобуса, який зразу відвів його до диспетчера і викликав працівників міліції.  В намірі вчинити крадіжку він зразу зізнався. Просить звільнити його від покарання.

          Законний представник підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 14.03.2011 її ОСОБА_1  син поїхав на навчання до Берегова. З собою вона дала йому 60 грн. Десь біля опівдня їй зателефонував працівник міліції і попросив приїхати в міськвідділ міліції. Приїхавши, її повідомили, що син, перебуваючи на автовокзалі, намагався викрасти барсетку. На даний час вона помічає позитивні зміни в його поведінці. Регулярно займається його вихованням. В зв’язку з цим просить звільнити її сина від кримінальної відповідальності, зобов’язується здійснювати над ним нагляд.

          Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що не має ні матеріальних ні моральних претензій до підсудного.

          Окрім повного визнання своєї вини,  вина ОСОБА_1 в скоєнні даного злочину підтверджується матеріалами кримінальної справи,  а саме:

-          протокол огляду місця події (а.с. 8-10);

-          явка з повинною ОСОБА_1 (а.с.14-15);

-          довідка про вартість чоловічої барсетки (а.с.23);

-          довідка про вартість СІМ-картки мобільного оператора МТС (а.с.25);

-          протокол виїмки (а.с. 30);

-          протокол виїмки (а.с. 32);

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с. 53-57);

-          протоколом огляду предметів (а.с.58-63);

-          експертним висновком № ОМ-91 від 28.03.2011 року (а.с. 69-79);

-          документи, що характеризують підсудного (а.с.82-91);

-          акт обстеження житлово-побутових умов (а.с.93).

Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1, кваліфікована досудовим слідством за ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, в судовому засіданні доведена повністю.

Від захисника підсудного в судовому засіданні поступило клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінального покарання на підставі ст. 105 КК України із застосуванням відносно нього примусових заходів виховного характеру.

Заслухавши учасників судового розгляду справи,  які не заперечили проти звільнення неповнолітнього ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки матері ОСОБА_2,  вивчивши матеріали кримінальної справи,  суд приходить до висновку,  що клопотання захисника підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він  на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.  В цьому разі суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру.

Статтею 447 КПК України передбачено, що коли суд при розгляді кримінальної справи, що надійшла з обвинувальним висновком, прийде до висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, без застосування кримінального покарання, він виносить постанову про закриття кримінальної справи і вирішує питання про застосування до неповнолітнього одного з примусових заходів виховного характеру, передбаченого ч.2 ст. 105 КК України.

Судом встановлено, що вчинене підсудним діяння належить до злочинів середньої тяжкості,  до кримінальної відповідальності він притягується вперше,  після вчинення злочину щиро розкаявся,  є особою молодою за віком, а тому суд приходить до висновку про можливість його виправлення без застосування кримінального покарання.

Вирішуючи питання про застосування до неповнолітнього примусового заходу виховного характеру суд вважає, що його слід передати під нагляд матері, яка дає на це згоду.

          Керуючись  ст. ст. 9,  447 КПК України,   ст. ст. 97,  105 КК України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  мешканця АДРЕСА_1,  за  ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185  КК України у відповідності  ст.105 КК України,  звільнити від покарання з застосуванням до нього примусового заходу виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_2,  мешканки АДРЕСА_1 - строком на 1(один) рік,  закривши провадження по справі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд  - скасувати.

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом 15(п’ятнадцяти) діб з моменту її проголошення.

Суддя Мукачівського

міськрайонного  суду                                                                  І.І.Котубей