Справа №2-1842/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

     18 травня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Кулик С.В., при секретарі Марфлюк С.Ш., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та встановлення порядку користування квартирою,

В С Т А Н О В И В:

     Позивачка звернулась до суду з даним позовом до відповідача в обґрунтування своїх вимог зазначила, що з 27.06.1997 року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 10 квітня 1999 року за договором купівлі-продажу посвідченому державним нотаріусом Першої маріупольської державної нотаріальної контори та зареєстрованому в реєстрі під №1-590 та зареєстрованому 19.04.1999 року в Маріупольському БТІ в реєстрі за №35802 на ім’я відповідача, вони придбали квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 42,8 кв.м., жилою площею 27,2 кв.м., яка складається з двох жилих кімнат 17,1 кв.м. та 10,1 кв.м. В спірній квартирі зареєстрованим: вона, відповідач та їх неповнолітній син. 05.11.2010 року їх шлюб було розірвано. Оскільки спірна квартира була придбана в період шлюбу, тому просить визнати за нею право власності ? частини. В зв’язку з тим, що після розірвання шлюбу їх неповнолітній син мешкає разом з нею, тому просить встановити порядок користування спірною квартирою виділивши їй з дитиною у користування жилу кімнату площею 17,1 кв.м., а відповідачу залишити у користування жилу кімнату площею 10,1 кв.м., підсобні приміщення залишити в загальному користуванні.

     В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та пояснила, що після розірвання шлюбу вона разом з дитиною займають жилу кімнату 10,1 кв.м., а відповідач один жилу кімнату 17,1 кв.м. Відповідач сплачує на утримання сина аліменти. Оскільки, син проживає разом з нею, тому вона просить виділити їй у користування кімнату 17,1 кв.м.

     Представник позивачки в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.  

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не заперечував проти визнання за позивачкою права власності на ? частини спірної квартири. Заперечував проти запропонованого позивачкою порядку користування жилим приміщення, посилаючись на те, що він страждає варикозним захворюванням, в зв’язку з чим йому була проведена операція на нозі. За станом здоров’я і зручного розташування хворих ніг він був вимушений придбати ортопедичний диван, який за своїм розміром не може бути розташованим в кімнаті 10,1 кв.м. Не заперечував той факт, що дитини проживає разом з позивачкою в кімнаті 10,1 кв.м., а він сплачує аліменти на утримання сина.   

    Представник відповідача в судовому засіданні також позовні вимоги визнав частково, та не заперечував проти визнання за позивачкою права власності на ? частини спірної квартири. В задоволенні позовних вимог щодо встановлення порядку користування жилим приміщенням просив відмовити.

     Вислухавши сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню по наступним підставам.

     Судом встановлено, що сторони з 27 червня 1997 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05.11.2010 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано (а.с.13-15).

     За договором купівлі-продажу укладеного 10.04.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Першої маріупольської державної нотаріальної контори та зареєстрованому в реєстрі під №1-590,  та 19.04.1999 року зареєстрованому в Маріупольському БТІ в реєстрі за №35802  ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 42,8 кв.м., жилою площею 27,2 кв.м., яка складається з двох жилих кімнат 17,1 кв.м. та 10,1 кв.м. (а.с.12).

     20 квітня 1999 року ОСОБА_1 зареєструвалась в квартирі АДРЕСА_1, де мешкає разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 по теперішній час (а.с.18, 19).

      Відповідно до ст.60 СК України, майно, придбане подружжям в період шлюбу, належить дружині та  чоловіку на праве спільної сумісної власності  незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку.

      У відповідності зі ст. 69 СК України  дружина й чоловік  мають право на розділ майна, що належить їм на праві  спільної сумісної и  власності

      У відповідності зі ст. 70 СК України у випадку роздягнула майна, що є об'єктом права   спільної сумісної власності чоловіка й жінки, частки майна подружжя є рівними, якщо інше не передбачено  домовленістю між ними, або шлюбним договором.

      Приймаючи до уваги, що спірна квартира була придбана в період шлюбу сторін, тому є спільною сумісною власністю подружжя. Виходячи з положень ст. 70 СК України, сторони  мають рівні частки в спірній квартирі, оскільки інший розмір ними не визначений. Тому позов ОСОБА_1 в частині визнання за нею право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

      Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей.

      При вирішені питання щодо встановлення порядку користування спільною сумісною власністю подружжя, то суд враховує інтереси неповнолітньої дитини, яка проживає разом з матір’ю. Тому, слід встановити запропонований позивачкою порядок користування жилим приміщенням, виділивши їй та неповнолітньому ОСОБА_3 в користування жилу кімнату площею 17,1 кв.м., а ОСОБА_2 залишити в користуванні жилу кімнату площею 10,1 кв.м., всі підсобні кімнати залишити в загальному користування.

     Суд вважає посилання відповідача проте, що за станом свого здоров’я він потребує кімнату більшою площею, не спроможними та такими, що не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Надані відповідачем медичні документи свідчать про наявність у нього захворювання та не несуть рекомендаційного характеру щодо житлово-побутових умов.     

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60,69,70 СК України, ст..150 ЖК України, ст.ст. 8,11,174,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

      Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та встановлення порядку користування квартирою задовольнити.

      Розділити між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  майно, придбане в період шлюбу на праві спільної сумісної власності: квартиру АДРЕСА_1.

       Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, зареєстровану за ОСОБА_2.

     Визначити порядок користування житловим приміщенням –квартирою АДРЕСА_1: виділити у користування ОСОБА_1 та неповнолітньому ОСОБА_3 жилу кімнату площею 17,1 кв.м, ОСОБА_2 жилу кімнату площею 10,1 кв.м.

     Усі нежитлові приміщення залишити у сумісному користуванні сторін.

     Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів від дня його проголошення. Особи, який приймали участі у справі, але не були присутні при проголошені судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів від дня отримання копії рішення.

     Повний текст рішення виготовлено 23 травня 2011 року.

Суддя                                                                                                           С.В. Кулик