Справа № 2-2114/11

категорія 46

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 року                                 Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:  

головуючого судді –Кравченко В.Є.,

при секретарі –Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, у якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 18.08.2007 року Андріївською сільською радою Нахімовського району м. Севастополя між нею та відповідачем, а також  стягнути аліменти  з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів його доходів, починаючи з моменту пред’явлення позову до суду й до повноліття дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 18.08.2007 року сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі, однак з лютого 2011 року подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, наміру продовжувати подружні відносини не мають. Від сумісного життя мають неповнолітню дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини.

Позивач в судове засідання не з’явилась, однак надала письмову заяву, у якій просила суд розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання також не з’явився, однак надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу у його відсутність, не заперечує проти розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку.

Суд, вивчивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.  

Як вбачається з матеріалів справи сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 18.08.2007 року. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої у свідоцтві про народження записаний відповідач по справі –ОСОБА_2.

Суд вважає, що причини, які побудили позивача звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу є обґрунтованими, оскільки сторони з лютого 2011 року проживають окремо, не ведуть сумісне господарство та сумісний бюджет, подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї неможливо. Суд враховує також ті обставини, що подружжя втратили відчуття любові та поваги один до одного, фактично не підтримують подружніх відносин, примирення між сторонами не можливо, спір про розподіл спільно нажитого майна відсутній.

На вимогу ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 змінила своє прізвище з  ОСОБА_1  на ОСОБА_1 у зв’язку з реєстрацією шлюбу, та не заявляла своє бажання після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище, суд вважає за необхідним залишити їй прізвище –ОСОБА_1

Відповідно до статей 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За  рішенням  суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її  матері,  батька  і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 179 зазначеного Кодексу встановлено, що право власності на аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на  ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.

При визначенні розміру аліментів суд на вимогу ст. 182 СК України  враховує стан здоров’я та матеріальне становище неповнолітньої дитини –ОСОБА_3, стан здоров’я та матеріальне положення відповідача –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, той факт, що у теперішній час він ніде не працює.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується ухилення відповідача від добровільного утримання неповнолітньої дитини і того, що у відповідача відсутні інші зобов’язання по сплаті аліментів на дітей, непрацездатних дружини, батьків, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з 31.03.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судові витрати, понесені позивачем під час подачі позову  в частині вимог про розірвання шлюбу, з урахуванням положень статті 88 ЦПК України, за наслідком розгляду справи, підлягають стягненню з відповідача. Судові витрати, пов’язані з розглядом вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягають віднесенню на відповідача по справі та стягненню в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 112-115, 180-183 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 30, 60, 88, 179, 212-215 ЦПК України, суд                                    

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  –задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 18.08.2007 року Андріївською сільською радою Нахімовського району м. Севастополя (актовий запис № 08) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 –розірвати.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити - «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, у розмірі 8,50 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у розмірі 37,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Севастополь, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини –доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з 31.03.2011 року й до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави, в сумі 51,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в державний бюджет Нахімовського району м. Севастополя, в сумі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем в Апеляційний суд м. Севастополя шляхом подання в Нахімовський районний суд м. Севастополя апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його оголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                                                                       В.Є.Кравченко