Справа № 22ц-4142 від 2007 року                     Головуючий в 1 інстанції Самсонова В.В.

       Категорія 44                                                   Доповідач Бараннік О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 рік липень 09 дня         Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого       - Бараннік О.П.,

суддів                   - Михайловської С.Ю.,  Максюта Ж.І.,

при секретарі      - Лещинській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми,  -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 31 жовтня 2002 року між ним,  позивачем, та ОСОБА_1 був укладений договір позики грошових коштів на суму 10 000 гривень,  про що свідчить відповідна розписка складена ОСОБА_1 особисто.

За домовленістю сторін строк повернення грошових сум за договором позики повинен був  відбутись після повного розрахунку по договору №  8/10 від 08.10.2002 року, укладеного між ТОВ „Аніс" та ПП „Покров",  директорами котрих позивач та відповідач на той час являлись.

Але,  оскільки згідно акту взаєморозрахунку повний розрахунок між ТОВ „Аніс" та ПП „Покров" по договору № 8/10 від 08.10.2002 року відбувся 21.01.2003 року,  а борг за договором позики від 31.10.2002 року позивачем так і не був повернутий до теперішнього часу,  позивач вимушений був звернутись з даним позовом до суду.

В додатковому позові позивач свої вимоги уточнив і просив стягнути з відповідача на свою користь основний борг за договором позики у розмірі 10 000 гривень, 3 % річних у розмірі 882 гривень 73 копійок,  інфляційні втрати у розмірі 3 200 гривень,  моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень,  затрати на юридичну допомогу у розмірі 500 гривень та по оплаті держмита у розмірі 195 гривень 83 копійок,  а всього 19 778 гривень 56 копійок.

Рішенням Красногвардійського районного суду м.  Дніпропетровська від 19 березня 2007 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок основного боргу за договором позики стягнуто 10 000 гривень,  1 182 гривні 73 копійки,  які складають 3% річних від простроченої суми а також суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час затримки боргу у розмірі 4 280 гривень,  а всього 15 462 гривні 73 копійки. В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

2

В апеляційній скарзі ОСОБА_1,  посилаючись на те,  що при отриманні грошової суми від ОСОБА_2 він діяв не як приватна особа,  а як директор ПП „Покров" просив рішення суду скасувати,  а провадження по справі припинити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає,  що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню,  а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи,  дав їм належну правову оцінку і обґрунтовано,  згідно з процесуальним і матеріальним законом постановив рішення про стягненря з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики,  3% річних та суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції.

Доводи відповідача про те,  що при отриманні грошей від позивача він діяв не як приватна особа,  а як директор ПП „Покров",  не можуть бути підставою для скасування рішення,  оскільки як видно із тексту розписки,  складеної особисто відповідачем,  він брав в борг грошові кошти у позивача 31.10.2002 року саме як приватна особа,  але зобов'язувався їх повернути після остаточного розрахунку по договору № 8/10 від 08.10.2002 року по якому він разом з позивачем виступав вже в іншій якості,  а саме як директор приватного підприємства „Покров".

Таким чином,  вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору,  обставини справи,  перевірив доводи сторін,  та давши їм правову оцінку,  постановив рішення,  яке відповідає вимогам закону.

Суд не допустив порушень матеріального та процесуального права,  які могли б тягнути за собою скасування рішення.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. ст. 304,  307,  308,  313 - 315 ЦПК України,  колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м.  Дніпропетровська від 19 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  але на неї може бути принесена касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.